Українці у лавах елітної німецької дивізії – це був прецедент у період Другої світової. Тому й зараз ця тема вважається не політкоректною, як і історія дивізії СС "Галичина". Про це говорить кандидат історичних наук Роман Пономаренко. У Львові в рамках Book Forum презентує свою нову книгу "Українські вікінги": українці в дивізії СС "Вікінг". Липень-листопад 1944 року.
"У червні 1944-го до німецької дивізії "Вікінг" відправились тисяча українських добровольців. Був такий час, що наступала радянська армія і могла їх забрати до свого війська. Тож німці прийняли саме таке політичне рішення. До дивізії "Вікінг", яка з 1940 до 1944-го пройшла увесь Східний фронт відправились тисяча українців. З них 900 пройшли відбір і стали піхотинцями. Одного з них навіть узяли до танкової бригади. Шестеро воювали у гарматному підрозділі. Воювали нарівні з німцями. Але носили українську національну символіку. У цьому німці поставились до нас з повагою. Підкорялися німецьким офіцерам", - розповідає історик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під Львовом показали, як билися радянська армія та СС "Галичина"
У дивізії уперше згадали Україну, як державу. Це відбулось раніше, ніж у присязі дивізії СС "Галичина".
"Дослівно присяга звучала: "Присягаюсь боротися за Україну під проводом Адольфа Гітлера як верховного головнокомандувача в боротьбі з більшовизмом".
Українці у цій дивізії перебували мовби у відрядженні. У листопаді 1944-го їх включили у лави вже розформованої дивізії "Галичина". Але перед тим, німці їм подякували і нагородили відзнаками. Українці здобули досвід дуже вправних вояків там. Коли я досліджував федеральний німецький архів натрапив на спогад одного "вікінга". Писав: "Лежу в окопі, ховаюсь від обстрілів гарматами і кулями. Підходять у повен зріст два німецькі офіцери. Кажуть: "Вилазь, бо гармата тебе в окопі поховає. Краще бери гвинтівку і слідкуй за полем бою". Цей солдат залишився живим".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Більшовики думали що нас всіх перебили, а Місько з кулемета поклав їх" - ветеран СС "Галичина"
Ми змушені були Гітлеру присягати. Але це тільки формально, а в душі вболівали лише за Україну
На презентації був присутній підстаршина дивізії СС "Галичина" 93-річний Іван Мамчур.
"Такі книги потрібні, бо багато українців були розкидані по різних німецьких дивізіях і зараз про них вже ніхто не згадує", - говорить ветеран. Він вступив до останньої формації СС "Галичина" у 1944-му.
"Для формування нової дивізії бракувало людей. Німці стягнули українців із усіх німецьких дивізій і ввели в дивізію "Галичина". Ті вже понюхали фронтового пороху. Були прикладом для нас всіх. Ми змушені були Гітлеру присягати. Але це тільки формально, а в душі вболівали лише за Україну".
Каже, провідники ОУН вимушені були співпрацювати з німецьким командуванням
"Ще Євген Коновалець, коли заснував ОУН в 1929 році, казав, що самі не можемо створити України, ми заслабкі. А сусідів, на яких можемо опертися, не маємо. І Росія, і Польща норовить щось відхопити з України. Так само і Румунія та Угорщина".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відкрили виставку про дивізію СС "Галичина". У Добкіна істерика
5-та Танкова Дивізія СС "Вікінг" існувала у 1940—1945 роках. Добровольці у її лавах походили з Голландії, Данії, Норвегії та Фінляндії. Українські добровольці в її складі вели тяжкі бої в районі Модлін-Леґіоново. Там втратили близько 200 чоловік загиблими і пораненими. В листопаді 1944 року загартовані в боях українські вояки повернулися до дивізії "Галичина", яка перебувала тоді в стані переформування після тяжких боїв під Бродами.
2 
1
Коментарі
1