Між українським козацьким і польським військами біля міста Зборова тепер Тернопільської області 15—16 серпня 1649 відбулася битва. У ній зіткнулися загони Богдана Хмельницького і польського короля Яна II Казимира. Останні намагалися зняти козацьку облогу Збаразької фортеці. У фортеці після поразки замкнулися залишки війська Яреми Вишневецького.
Битва розпочалася переправою королівського війська через річку Стрипу біля Зборова. Коли переправилася половина польського війська, Хмельницький здійснив несподіваний удар по ворогові з фронту і в тил. Бій тривав до вечора.
Втративши до 4—5 тис, поляки замкнулися в укріпленому таборі. Наступного дня Хмельницький розпочав штурм табору, але його союзник, кримський хан Іслам-Гірей, підкуплений польським королем, вивів із бою свої загони. Це примусило гетьмана підписати Зборівську мирну угоду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Богдан Хмельницький вступив у битву під Жовтими Водами
Угода легалізувала самоврядність українських козаків у межах Речі Посполитої. Ця самоврядність втілилася в козацькому державному утворенні — Війську Запорозькому, також відомому як Гетьманщина.
Національно-визвольна війна українського народу, Визвольна війна, Повстання Хмельницького — назва історичного періоду 1648-1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель. Там постала козацька держава на чолі з гетьманом. Цей період розглядається як перша фаза Української національної революції 17 ст.
Коментарі