Вінницький генеалог Віктор Долецький вважає, що бум в Україні на пошуки польського коріння пішов на спад. Цікавість до польського коріння пожвавила війна на сході країни. Пік тренду припав на 2015, коли впав курс гривні.
"Багато дітей у той час вчилися у польських вишах, і вчилися платно. Для багатьох родин тисяча доларів за курсом вісім гривень була підйомною сумою, але коли курс підскочив, це стало проблемою. Люди почали шукати польське коріння в сім'ї. Це походження потрібно було підтвердити, щоб отримати Карту поляка і право на безкоштовне навчання. У 2017 році процес пішов на спад, а безвіз сильно підкосив цей тренд. Зараз кількість замовлень удесятеро менша", - каже Віктор, передає vn.depo.ua.
За словами генеалога, під час спілкування з людиною можна визначити ймовірність успіху. Є справи, де вона складає 90–95%. Питаємося про імена, місцевість, де проживали люди. В таких випадках знайти документи, які б підтвердили факт, зазвичай вдається. А іноді здогадки щодо польського походження базуються виключно на прізвищі.
"З точки зору генеалогії, національних прізвищ не існує. Говорити можна лише про походження прізвища. Наприклад, Чумаченко може бути і українцем, і білорусом, і поляком, і молдаванином, і росіянином. Дрозд – і українцем, і поляком. Що стосується прізвищ на "-цький", "-ський", які вважаються польськими, вони є топонімічними, тобто походять від назви місцевості. Ці прізвища отримувала шляхта, а пізніше – євреї. Тому Краковський може бути і євреєм, і поляком", - додає Віктор Долецький.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські архіви передали Польщі документи про радянські репресії
Журналіст та історик Вахтанг Кіпіані заявив, що стосунки між Україною та Польщею переживають один із найбільш непростих періодів в історії. Обидві країни зробили свій негативний внесок до дестабілізації відносин. На його думку, Польща шанує та поважає свою історію без озирання на сусідні держави. Тому аналогічним чином має діяти й Україна.
Коментарі