Близько двох років тому у Черкасах впровадили електронну оплату проїзду в тролейбусах. Квиток коштує 3 грн. Через банк оплачують одиниці, кажуть кондуктори.

 

Тролейбуси від ранку їздять у більшості районів міста. Напівзаповнений блакитний "рогатий" 1991 року іде по маршруту 1-А від вулиці Пацаєва до санаторію "Україна" . На стінах вказівники, що можна скористатися електронною формою оплати проїзду через банківську систему "Приват-24".

"Да, пожалуста!" - заохочує кондукторка 54-річна Кіра Донська. Вона - невисока смаглява шатенка.

Вводжу пароль до свого віртуального кабінету - простий інтерфейс видає меню із трьох варіантів, один із яких "Транспорт". Далі обираю "Оплата проїзду" - на дисплеї телефону з'являється рамка для сканування коду. Наводячи на наклейку, телефон за кілька секунд сканує код, показує на екрані квиток. Там зазначено номер тролейбусу, час, дату та вартість проїзду. Унизу зелена кнопка "Закомпостувати". Натискаю і показую кондуктору. Та ствердно киває.

 

"Таким видом оплати користуються переважно учні та студенти, у кого немає учнівських. Сьогодні був один хлопчик, - розповідає Кіра Донська. - А недавно їхала дівчина. Дає мені 100-гривневу купюру. Кажу їй - здачі немає. Може, спробуєш через телефон розрахуватися? І вона спробувала. Ще й перевіряючий тоді був присутній. Усе вийшло. Але нечасто так сплачують. Я сама нікого не інструктую. Нам казали, що є такий вид оплати, але спеціально не навчали. Молоді люди мені перші і показали, що це таке".

Недалеко від кабіни водія сидить іноземець 58-літній Рей - сивочолий, у окулярах, на плечах блакитний рюкзак із українським орнаментом.

"Знаю про код. Такі є по всьому світу. Це дуже зручно", - каже англійською і тривожно зривається. Говорить, що "треба до університету". А тролейбус зненацька змінив звичний маршрут і їде на свою стоянку.

 

Кондукторка жестами пояснює іноземцю, що треба перейти дорогу і знову сісти на тролейбус.

"Десять раз сказали "Тролейбусный парк", - обурюється навздогін чоловіку.

"Усі продані мною талони зараховуються в мій план. Це те ж саме, що ви б мені гроші заплатили. В бухгалтерії нічого не втрачається і проходить як оплата в мою зміну", - каже Кіра Донська, натягуючи теплий жилет.

 

"Пенсіонерів потрібно навчати. Чому б місту не виділити на такі технічні курси гроші. Як заплатити за квартиру, як звернутися до лікаря, користуватися банкоматом, - приєднується до розмови 66-річна Ольга Іллівна. - Літні люди не можуть оволодіти інформаційними технологіями сучасного часу. Шахраям їх легко обманути. Знаю, що у Львові міська влада турбується про це питання. А у нас пенсіонерам залишається лише тинятися базарами та ціни вивчати - де що дешевше".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До столичної електрички дістались сучасні технологїі

 

Начальник планового відділу "Черкасиелектротранс" ЧМР 53-річна Наталія Кучер розповідає про систему телефоном:

"За минулий рік оплату через QR-код здійснили близько 20 тисяч разів, це 2% від продажів квитків. Учні і студенти у нас їздять по проїздних, тому це скоріше трішки старші люди до 30 років, що володіють смартфоном. Система зручна, адже кошти надходять одразу до Приватбанку і на рахунок нашого підприємства. Запроваджено такі оплати з липня 2017-го за ініціативою того ж Привату - якась у них програма була. З кожним місяцем виручка від такого способу оплати зростає".

×