У селі Попова Гребля Чечельницького району Вінниччини зберігся стародавній обряд під час щедрування на Маланки 13 січня. Це єдине село в області, де хлопці одягають чудернацькі маски.
Їх показали у Вінницькому краєзнавчому музеї.
"Маску зняв з горища. У ній щедрував ще мій батько. Міліція його гонила, бо у радянські часи забороняли такі походеньки. Церква теж не признавала. Ми навіть до батюшки не ходили щедрувати. Живуть з матушкою на моїй вулиці. Вона постійно сердилася, що захожу до них в двір та ще й прошу пригостити вином, яким у церкві причащають. Регочу, а вона свариться" - розповідає Gazeta.ua Віталій Макарівський з села Попова Гребля.
Щедрували, як тільки надворі починало сутеніти. Бригада неодружених хлопців ходила тільки по своїй вулиці. Дівчата - окремо.
"Між собою розподіляли ролі. Були "коза", "кінь", "ведмідь". "Чортом" ставав найспритніший. Ще створювали "циганську сім'ю" зі "старим", "старою" та "синками". Їх могло бути до десяти. Але не більше" - каже хлопець.
Маски готували за два тижні до свят. Старі рихтували, а нові плели з осоки. З шкури кожуха робили "передок". На ньому вирізали дирки для очей і рота. Обшивали червоною ниткою чи тканиною. З ганчір'я чи качана кукурудзи виготовляли носа і підмальовували червоною помадою.
"Якось люди двері нам не відкрили. Бачимо, вдома є хтось, бо світиться. Хтось нас лякався і хрестився. А більшість в хату приглашали. Чарку наливали. Ставили на стіл, що мали - голубці, котлети. В торбу кидали цукерки" - додає Віталій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди обдаровували вертеп ковбасою, горілкою, солодощами і грошима
Каже, щедрували до півночі. Після цього спати не лягали. Насипали в торбу пшениці, кукурудзи та йшли посівати до ранку.
"Це вже могли робити по всьому селі. Вдень зі всіма сільськими щедрівниками збиралися в одному місці. Вибирали по троє з кожної вулиці і починали боротися - визначали найсильнішу вулицю. Серйозно не билися. Гулянку продовжували на вечірній дискотеці в барі. Лягали спати на третю добу" - каже Макарівський.
4 
1
Коментарі