В Полтаві прощались із 61-річним полковником запасу Валерієм Верескулом - одним із кращих льотчиків країни.
Він був останнім керівником 185 гвардійского Кіровоградсько-будапештського важкого бомбардувального авіаційного полку. Створив і в останні роки керував Полтавським музеєм Дальньої авіації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Блогер розповів про свою смерть в соцмережах.
На прощання прийшло кілька сотень людей. Два винищувача пролетіло повз людей.
"В 2004 році після навчань і запуску ракет в Баренцовому морі біля берегів США командир полку дізнався про розформування військової частини. Американці налякались і швидко домовились із українською владою про фінансування знищення унікальних літаків. Верескул 9 останніх років керував авіаполком і це для нього стало страшним лихом. Був просто стрес і не розуміння ситуація. Як можна було знищити свій власний захист? Літаки продали за копійки і ті порізали їх на брухт. Валерій Валентинович вже тоді зазначив, що це великий прорахунок для України. Без неба не міг себе уявити, був першокласним льотчиком. Ми із ним спільні мали вильоти. Був дуже вимогливий і строгий під час польоту. А на землі постійно жартував. Дуже гарно малював олівцем і фарбами. Мав до цього великий талант. Картини його схожі на фотознімки. Помер раптово. Сидів на дивані, відірвався тромб", - розповів Костянтин Новіков, льотчик дальньої авіації.
Військовослужбовці вишикувались в шеренгу. Попереду ходи несли нагороди і ордени.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бійця поховають на пагорбі Слави.
"Життя Валерій Валентинович мав дуже цікаве. Мав сотні серйозних вильотів. Керував 9 років авіаполком, на озброєнні якого були сотні ядерних боєголовок. Цілі династії льотчиків виховав. За штурвалом ТУ-22МЗ був більше 20 років. Саме ці унікальні літаки дуже боялись в НАТО і раділи, коли українці їх порізали. Ресурс літаків, які базувались в Полтаві, закінчувався в 2017 році. Але їх можна було модернізувати і для подальших вильотів. Та державі це було не потрібно", - сказав Сергій Глущенко, командир ескадрилії Полтавського авіаполку.
"Верескула знали в цьому світі як аса. Дуже цікава манера в нього була навчання молодих пілотів - віддавав їм повне керування літаком. Сам спостерігав і виправляв тільки серйозні помилки. Після такої довіри льотчики легко вчились і мали за честь бути в команді із легендарним пілотом. Музей авіації став його дітищем. За кожний експонат Верескул вів безпрограшні бої. Доводилось захищати унікальні літаки від посягань, бо їх давно хотіли забрати до Києва. Ніколи не хворів вдома, завжди був на ногах і займався справами. Його екскурсії не могли залишити без емоцій, бо знав все про літаки, любив свою справу і дуже сумував за небом, - продовжив Сергій Глущенко.
В льотчика залишилася донька і дружина.
3 
1
Коментарі