Ексклюзиви
Понеділок, 02 вересня 2019 16:28

Прості рішення складних питань: громада взяла у власність лісопосадки і заробляє на цьому
16

Сергіївська ОТГ Гадяцького району Полтавської області взяла на баланс лісопосадки на території громади
Фото: Ольга Стенько
Машину дров бригада КП "Добробут" напилює за кілька годин
На місце виконання робіт співробітників КП возять пасажирскою "Газелькою"
Співробітник КП "Добробут" Олександр Сухоцький
Для опалення Сергіївської школи використовують дерева, заготовлені під час випилювання аварійних дерев

У Сергіївській об'єднаній територіальній громаді в Гадяцькому районі на Полтавщині створили комунальне підприємство "Добробут". Воно випилює ліс і вирішує одразу декілька проблем: надмірне заліснення території, брак робочих місць та паливо для населення і обігріву об'єктів соціальної сфери. Тепер на цьому на рік зекономлять близько півмільйона гривень.

Кореспондент Gazeta.ua дізнавався, як це працює.

Сергіївська ОТГ створена в 2016 році. Об'єднала 13 сіл з трьох сільських рад. На її території зареєстровані 2884 особи, які проживають на площі 167 кв. км.

У громаді донедавна працювало одне комунальне підприємство "Сергіївське". Воно обслуговувало потреби громади: водопостачання, вивіз сміття, ремонт доріг, поставляло дрова на опалення шкіл і клубів.

"Вони вже не встигали фізично обслуговувати громаду. І тут вийшов закон по лісосмуги, колективну власність. Громади можуть, згідно з законом, взяти у власність лісосмуги. Для цього треба створити спеціалізовані підприємства, які візьмуть ці ділянки на баланс. У законі докладно написано, що і як робити. Він, правда, ще на обговоренні. Але ми взяли за основу і прийняли це рішення в громаді як своє. Затвердили положення, по ньому й працюємо", - розповідає сільський голова Сергіївської ОТГ Ігор Лідовий.

Автор: Ольга Стенько
  Голова Сергіївської ОТГ Ігор Лідовий
Голова Сергіївської ОТГ Ігор Лідовий

У громаді з 1 квітня 2019 року створили спеціалізоване комунальне підприємство по догляду за зеленими насадженнями "Добробут". В його статутну діяльність входить заготівля дров для потреб громади, а також комерційна діяльність. Обрали директора, найняли на роботу працівників, придбали обладнання.

Там, де немає людини, з'являється ліс

На території Сергіївської громади багато невеликих гайків. Це острівці посеред полів або заліснені самосійкою луки. Фактично, 300 га нічийого лісу. Нерідко ці лісополоси стають на заваді діяльності підприємств. Наприклад, нафтогазовидобувним компаніям. Або ростуть занадто близько від електромереж - щодо охорони цих ділянок діють спеціальні закони.

"Нафтовики до нас звернулися, щоб ми випиляли ліс на ділянці, де вони копають трубопроводи. Деревину за це ми забираємо собі. Для енергетиків вирізаємо дерева – по 10 м в обидві сторони від стовпа. Це їх захищена територія, але вони не мають на це людей. А ми тепер маємо", - пояснює голова.

У громаді гостро стояла проблема незаконної вирубки лісосмуг. Їх випилювали постійно, але не було балансоутримувача, тож нікому було звернутися до правоохоронців. Тепер "Добробут", як власник цих лісків, має право написати заяву в поліцію, якщо хтось займається незаконною вирубкою цих смуг.

Автор: Ольга Стенько
  Машину дров бригада КП "Добробут" напилює за кілька годин
Машину дров бригада КП "Добробут" напилює за кілька годин

Щільність населення в громаді невелика. Там, де немає людини, з'являється ліс – природа відвойовує своє. Колись обширні луки та пасовища, на яких паслася череда в тисячу голів, поступово перетворюються на гаї. Зараз на всю громаду 120 корів. Щоб це змінити, розчищають луки. Прийняли окрему програму підтримки фермерства.

Платили зарплату авансом за дрова, які напиляють

"Оскільки на баланс КП нам передали всі посадки, то депутати на сесії приймають рішення, де треба працювати. Наприклад: посадка номер 1. Я наказом створюю спеціальну комісію. До неї обов'язково включаємо представників лісгоспу, виконкому та депутата сільради. Ставимо до відома і землевласника чи орендаря земельних ділянок, які прилягають до лісосмуги. Погоджуємо план робіт з екоінспекцією, - розповідає директор КП "Добробут" Анатолій Ляшенко. - Постановою КМУ прописано все чітко. Наприклад, сухе, не сухе, нахилене, чи заважає фермеру тощо. Комунальне підприємство укладає договір на виконання робіт. Представнику лісгоспу купляємо молоток, яким він помічає кожне дерево, яке треба або не треба пиляти. Потім ми випилюємо і зачищаємо".

Вся деревина надходить на баланс "Добробуту". Комунальне підприємство розпоряджається нею з комерційною метою.

Розмістили підприємство в колишньому колгоспному ангарі. Взяли приміщення як безхозне за рішенням суду. Тепер будівля зареєстрована на Сергіївську сільську раду і є власністю громади. Передали її в користування КП "Добробут". На придбання обладнання кошти виділили з сільради як статутне поповнення капіталу. Основні засоби закупляють, а потім передають у використання.

Цього року придбали за 120 тис. грн. пилораму та заточувальний інструмент для неї. Закупили 5 різних бензопил.Передали на баланс старий вантажний "газон" та подрібнювач гілок. Три місяці платили зарплату працівникам комунального підприємства – авансом за дрова, які напиляють.
Автор: Ольга Стенько
  КП "Добробут" виготовляє на замовлення громади дерев'яні вироби та конструкції
КП "Добробут" виготовляє на замовлення громади дерев'яні вироби та конструкції

Комунальники виконують і інші замовлення громади. Наприклад, виготовили сцену в центрі Сергіївки. Деревину закупили в лісгоспі, напиляли на пилорамі, власноруч зібрали конструкцію. Наступне замовлення – стаціонарні лавки до біля сцени. У громаді є пересувні лавки і столи. Їх використовують для різноманітних заходів. У тому числі, приватних. Весілля, ювілеї чи похорони – мешканці можуть взяти їх безкоштовно. З часом їх повністю оновлять.

"Нас працює п'ятеро: я, водій і три підсобних працівника. Всі офіційно працевлаштовані. Один чоловік працює на пилорамі, решта заготовляють дерево для населення і шкіл Сергіївської ОТГ. Мені теж самому доводиться часто виконувати роботи, – розповів Анатолій Ляшенко. – Працевлаштували мешканців Сергіївки. Один чоловік відслужив в АТО, повернувся. Сидів удома без роботи, ми його взяли до себе. Молоді, перспективні шукали роботу за кордоном".

Автор: Ольга Стенько
  Директор КП "Добробут" Анатолій Ляшенко
Директор КП "Добробут" Анатолій Ляшенко

Якщо є великі обсяги замовлення, наймають додатково працівників за цивільно-правовою угодою. Встановлені норми. За 100 кубометрів дров, заготовлених протягом місяця, робітник отримує 5 тис. грн. В гарний місяць робітник може заробити суму, еквівалентну двом мінімальним зарплатам.

У працівників є можливість напиляти собі на зиму дров

Працівників "Добробуту" возять на роботу автомобілем "Газель", який також є на балансі КП. У вихідні дні ним же надають послуги для ОТГ – возять, наприклад, спортсменів на змагання чи артистів на виступи. Щоб попрацювати в КП "Добробут за цивільно-правовою угодою, в громаді записуються заздалегідь. Спеціальний зошит завели в секретаря сільради. Туди записують людей, які шукають роботу. Коли надходить замовлення на випил дерев, у сільраді вже знають, з ким укладати угоду на виконання роботи.

"У нас дві бригади. На кожну треба напиляти 100 кубів. Напиляли 200 – різниці немає, бо бригади ж дві. Закриють наряди, заплатять гроші. По чотири тисячі гривень кожному. Це хорошо, що я можу піти в сільську раду і попроситься на роботу. Але робота не постійно, а коли в сільраду надходять замовлення. Працюю по цивільно-правовій угоді", – розповів один з тимчасових працівників, Ярослав Тарасенко.

Машину дров цього дня напиляли за кілька годин – з обіду. Якщо багато замовлень, кажуть чоловіки, за робочий день напилюють до чотирьох машин.

Автор: Ольга Стенько
  Співробітник КП "Добробут" Олександр Сухоцький
Співробітник КП "Добробут" Олександр Сухоцький

"Працюю тут три місяці. Працевлаштований офіційно. Платять мінімально зарплату, бувало, більше заробляєм, коли є замовлення. Раніше різно чим займався, працював у селі Качанове. Потім їздив у Польщу. На літо приїхав, бо багато роботи удома – городи, сіно заготовляти. Тому до зими є перевага тут працювати. Дізнався нещодавно, що в тих, хто працює за колективним договором, є можливість тут ще дров напиляти собі на зиму", – розповів Олександр Сухоцький.

Вартість машини дров для населення в лісгоспі – 4 тис. грн. за машину. Це 5 кубометрів. Комунальне ж підприємство продає дрова за ціною 2,5 тис. грн. за такий же об'єм. Тарифи на дрова м'яких і твердих порід встановив виконком. Так само, як і на послуги пилорами та транспортні. Вони значно нижчі, ніж у приватних підприємців.

У нас кубометр дров від 300 грн, в лісництві - від 800

"Скажу по-простому. Якщо купляєш дрова де-небудь, чотири тисячі гривень за машину плати. А якщо тут – дві з половиною. Поки раз купляли, но будемо іще брать. Дрова пиляють, як треба. У нас котел маленький, то деякі допилюємо самі, але небагато. У нас було газове опалення, але дорого платити. А твердопаливний встановили 5 років тому. Система спарена. Топимо і тим, і тим: немає нас удома – підтоплюємо газом. Приходимо з роботи – виключаємо і розпалюємо на ніч дрова. Ми уп'ятером живем – з дітьми і внучкою. Дровами топити тепліше – нашу хату 80 квадратів не натопиш так хорошо газом, як дровами. У нас хата утеплена, нам вигідно. За зиму спалюємо десь три машини", – розповіла мешканка Сергіївки Зоя Кузьменко. – А ще привозять гілки. Ми не брали, а моя напарниця по роботі взяла. Казала, шо непогано, підтоплює в літній кухні. Воно не дороге зовсім по ціні".

Автор: Ольга Стенько
  Гілки подрібнюють і надають малозабезпеченим членам громади безкоштовно або за символічну плату
Гілки подрібнюють і надають малозабезпеченим членам громади безкоштовно або за символічну плату

Гілки, які залишаються після розпилювання дерев на дрова, прибирають і подрібнюють. Їх і продають за невеликою ціною, якщо є попит, і безоплатно розвозять малозабезпеченим мешканцям громади, а також розвозять у в школи та дитсадки. Заготовані комунальниками дрова використовують, у першу чергу, на потреби громади. Це опалення комунальних підприємств та об'єктів соціальної сфери.

Вартість послуг встановило підприємство. Ціна вирахувана так, що покриває оплату праці, амортизацію обладнання і поповнення статутного капіталу підприємства. Виходять на самоокупність.

"Забезпечуємо об'єкти соціальної сфери дровами. Але закуповуємо за ще нижчою ціною. Фактично, платимо заробітну плату працівникам "Добробуту". У нас кубометр дров твердої породи виходить по 300 грн. Для населення – по 450 грн. Нам вигідно це робити, тому що в лісгоспі по 800", - каже сільський голова.

У громади три школи – Сергіївська, Розбишівська і Качанівська. Всі мають альтернативні системи опалення: газові і твердопаливні котли. Утім, газом минулого року не опалювали. Вистачає дрів. Твердопаливні котли установлені в чотирох із п'яти закладів культури: Сергіївському будинку культури та клубах у селах Розбишівка, Новоселівка, Вирішальне. Сільський клуб у Качановому поки що опалюють газом.

Опалювати дровами краще, ніж газом - тепліше

Разом з головою громади відвідуємо Сергіївський навчально-виховний комплекс. Сіра двоповерхова будівля, замінені вікна. Більшу частину приміщення займає школа, одне крило - дитячий садок. На шкільному подвір'ї горою лежать попиляні дерева.

"У школи позаминулої зими підтоплювали і газом і дровами. Минулої, 2018-19 років, опалювали лише дровами. З ночі добре прогрівали школу. Коли ми приходили ранком, було тепло. Мені здається, що дровами опалювати краще. Ми взагалі не мерзли, дітям було дуже комфортно", – вважає вихователька дитячого садка "Джерельце" Наталія Ілляшенко.

Дві найбільші школи в громаді – Сергіївська і Розбишівська – мають площі близько 3 тис. кв. метрів кожна. За опалювальний сезон на кожну раніше витрачали близько 40 тисяч кубометрів газу. Якщо підрахувати, наприклад, за ціною газу 8 гривень за кубометр, як минулого року, вийде 320 тисяч грн.

Автор: Ольга Стенько
  Для опалення Сергіївської школи використовують дерева, заготовлені під час випилювання аварійних дерев
Для опалення Сергіївської школи використовують дерева, заготовлені під час випилювання аварійних дерев

"Але використали лише 500 кубометрів дрів. Ми їх не купляємо, не платимо за них гроші. Фактично, використовуємо лише аварійне дерево, яке б і так треба було прибрати. За літо хлопці випилюють і звозять сюди. Виходить по ціні їхньої зарплати", - підрахував сільський голова.

У громаді розрахували, що за літо КП "Добробут" вдається заготовити дрова для потреби чотирьох клубів і двох шкіл. Дрова заготовляють за ціною оплати праці співробітників підприємства. На рік фонд заробітної плати складає 300 тис. грн. Тобто, забезпечити на опалювальний сезон всі об'єкти соціальної сфери дровами коштує дешевше, ніж раніше обігріти одну школу.

Також у школах провели деякі енергоефективні заходи. Зокрема – замінили всі вікна на металопластикові та утеплили дах. Стіни не утепляли – за показником економічної доцільності окупність проекту на рівні 7 років.

Розпочали з модернізації системи опалення. У Сергіївській школі котел поміняли на новий. Встановили 250-кіловатний. Спробували його у квітні, опалюватимуть ним вже з осені. За підрахунками фахівців, ця заміна окупиться за один опалювальний сезон.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сьогодні гроші, завтра - газ: чи зможуть українці заощадити на опаленні взимку

"Зараз газ дуже некалорійний. Максимум, що ми могли нагнати газом, температура теплоносія на виході 50 градусів. Дровами ми нагяняємо яку завгодно температуру. Від газового обладнання не відмовляємося: воно вже є. Хоча все важче працювати з монополістами – облгазом. Вони все більше вимагають грошей за послуги, які не надають. Наприклад, нам виставили рахунок на заміну лічильників. Для цього вже понад 9 місяців ведемо переписку. Виставляють все нові умови та надсилають нові рахунки. Думаю, вони просто з нас беруть гроші. Ми й не опалюємо газом, а змушені платити за обслуговування обладнання, повірки лічильників тощо", - поділився проблемою Лідовий.

Автор: Ольга Стенько
  Для опалення Сергіївської школи на сезон потрібно 500 кубометрів дров
Для опалення Сергіївської школи на сезон потрібно 500 кубометрів дров

На газу залишилися невеликі приміщення – сільська рада, старостати. Їх хочуть перевести на опалення котлами повільного горіння, де за паливо – пелети, виготовлені з відходів виробництва. Перевага таких котлів у тому, що пелети засипають один раз раз тиждень. Тому не потрібні кочегари, які працюють позмінно - доглядає за опаленням сторож.

Паралельно в Сергіївці хочуть запустити лінію гранулювання відходів лісопилки. Громада виграла конкурс екологічних проектів від Полтавської облдержадміністрації. Отримали гранулятор за 100 тис. грн. Для початку вчитимуться працювати вручну з відходів пилорами.

Розробляють план запуску лінії з виготовлення пелет. Для цього треба подрібнювати гілки на тирсу, тож закуплять сушарку і подрібнювач. Вартість готової лінії до 5 млн. грн. Для громади це дорого. Ігор Лідовий вважає, що краще закуповувати поступово частинами. Таким чином можна вкластися в мільйон гривень.

Поки по світу все ширшими кроками рухається тренд електрифікації транспортних засобів, в Україні відроджують забуте. Жителі Луганщини сконструювали деревний газогенератор і обладнали ним український автомобіль. Машина їздить на бур'янах і не споживає ні грама бензину.

Зараз ви читаєте новину «Прості рішення складних питань: громада взяла у власність лісопосадки і заробляє на цьому». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 249
Голосування Чи можливий мир на Донбасі за "формулою Штайнмаєра" (вибори+відведення військ+амністія бойовиків+особливий статус Донбасу)?
  • Так, пора закінчувати війну любими способами
  • Ні, мир буде тільки після перемоги
  • Потрібно далі проводити переговори та залучити до них США
  • Війна в Україні закінчиться тільки після повернення Криму
  • Ваш варіант (у коментарях)
Переглянути
Погода