Угнів — найменше місто України. Воно у Сокальському районі Львівської області, на кордоні з Польщею. Населення - 1096 людей.
Місто живе бідно, бо не має чим наповнювати бюджет. Тут працюють лише державні установи - школа, садочок, наркодиспансер, аграрно-будівельний ліцей. Приватний підприємець Володимир Костів єдиний в окрузі займається виробництвом - виготовляє меблі.
Місцеві живуть із заробітків. Їздять на сезонні роботи у Польщу, Київ.
Угнів через кордон сусідить із гміною Вербковіце. Навпростець туди - 7 км, але митного переходу нема. Кілька разів на рік жителі цих населених пунктів організовують дні добросусідства. Поляки приходять прибрати могили своїх предків на кладовищі в Угневі, українці відвідують родичів у Вербковіце.
Міський голова Михайло Осміловський керує містом вже 9 років. На цьогорічних виборах, як і 2010-го, конкурентів не матиме, більше нема охочих обійняти цю посаду. Раніше Осміловський мав бізнес - займався вантажними і пасажирськими міжнародними перевезеннями. Зараз отримує 2 тис. грн зарплати. Минулий рік провів в АТО. Служив в оперативно-бойовій прикордонній комендатурі №1 і №2. Був водієм, патрульним, розвідником, санінструктором. Відстоював від Мар'їнки до Маріуполя.
Угнів, як і весь Сокальський район, не газифікований. Коли в районі працювали шахти, люди брали на зиму вугілля. Тепер воно дороге, місцеві топлять пічки дровами. Навколо ліси, то ж рубають самі або купують у лісників.
Усі дороги в місті - розбиті. Місцеві їздять велосипедами, машини тут - рідкість. До міста Рава-Руська, за 20 км, лише тричі на день курсують автобуси. Проїзд коштує 9 грн. Таксисти за цей шлях правлять 250 грн.
Угнівці надіються, що містечко врятує туристичний бізнес. У ньому багато історичних пам'яток - костел Успіння Пресвятої Богородиці, Церква Різдва Богородиці з дерев'яною дзвіницею, синагога, млин XIX століття. Збереглися навіть земляні вали старовинного замку. Але усі споруди, окрім церкви, потребують реконструкції.
Коментарі
1