4 липня двоє в'язнів, які відбувають покарання у виправній установі №1 міста Вінниця, засуджені до довічного ув'язнення, складають тести зовнішнього незалежного оцінювання. Чоловіки впевнені, що зможуть набрати потрібну кількість балів та вступити на дистанційне навчання до університетів.
ЗНО із української мови та літератури заплановане на 11 годину ранку. За пів-години в'язнів приводять до класу. Садять за парти, що загороджені решіткою. Кайданки з рук не знімають. Обоє чоловіків одягнуті у вишиванки. Поверх них - роби із номерним знаком та прізвищем. Чоловіки здають другий тест. Перший - із географії - був 1 липня. Попереду ще два - з історії України та біології.
"Хочу аграрієм бути. Цілий рік ретельно готувався до тестів. Буду вступати до Вінницького аграрного університету. Сам родом із села, завжди тягло до землі. Сподіваюся, що вийду на волю і буду приносити людям користь тим, що робитиму своїми руками", - розповідає 36-річний Валерій Гапонов.
Відбуває покарання за вбивство, сидить уже 18 років. Подробиці злочину розповідати не бажає. На волі його чекає дружина Тетяна та прийомна 15-річна донька. Із Тетяною побралися у в'язниці, хоча знайомі були ще з 11-ти років.
"Вона вийшла заміж, прожила менше року із чоловіком, доньку народила. А потім розлучилася. Ми почали зустрічатися. Так і побралися. Зараз дружина працює в Жмеринці економістом", - доповнює Гапонов.
За іншою партою сидить співкамерник Гапонова, 38-річний довічник Андрій Ситник із Вінниці. За 17 років у в'язниці навчився вишивати пластмасовою голкою. Зараз дарує хлопцям вишиті сорочки та картини. ЗНО здає, аби вступити на юридичний факультет. Із вузом ще не визначився. Хоче навчатися разом із товаришем, але в аграрному немає потрібного факультету.
"Навіть по наших справах є багато неточностей. Людям хочу допомагати, підказувати, аби не робили таких дурниць, як я. Ні сім'ї, ні дітей не маю. Всі хто відвідує - батьки та брат. Було багато часу подумати про все, що зробив. Але перевиховує не тюрма, а Бог", - каже Ситник.
Рівно об 11-й вчителі розпочинають тестування. Роздають абітурієнтам матеріали із завданнями. Зачитують роз'яснення, як себе вести на екзамені.
"Ми тут їм нічого не підказуємо, бо вони й самі розумні. Так як вони тут швидко рахують - у школі не завжди буває. Не перший рік в установах відбування покарання на ЗНО, то хлопці набирають по 170-180 балів із двохсот можливих", - розповідає Сергій Арсеньєв, відповідальний за пункт тестування.
Коментарі