Спеціально очищують воду для поливу городини і плекають кожну рослину. Фермери на Харківщині, неподалік від лінії фронту, вирощують овочі за високими стандартами.
Воду у теплиці перед використанням очищують потужними фільтрами і доводять її до рівня тієї, яку дозволено для приготування дитячого харчування. Для чого? Щоб в огірках не було зайвих солей. Такі стандарти існують у Європі. А відтепер – і у Золочеві, де оселилися та ведуть своє господарство Алла та Василь Швецови. До Росії звідси 25 кілометрів, обстріли не рідкість. Але подружжя вирішило ризикнути.
Виїхали, але повернулись
Повномасштабне вторгнення фермери зустріли по дорозі з Харкова. На той момент вони вже займались вирощуванням овочів. Якраз розвезли свіжу партію городини до магазинів. Уклали нові угоди на їх постачання. Але на місто полетіли ракети, а Золочів почали обстрілювати з гармат. Щодня, протягом місяців.
Подружжя вирішило спробувати торгувати в Богодухові, що за 50 кілометрів від Золочева. І люди їх сприйняли добре, продукція, як то кажуть, "зайшла" місцевим. Та згодом усе ж наважилися повернутись у Золочів. Більше того, не лише вирощувати "органіку", а й налагодити торгівлю. "Відкрились" в самому центрі міста. Так з'явився магазин "Чудо".
Магазин збудували власноруч, за власним проєктом. Опалення та кондиціонування - тепловими насосами, адже це найвигідніше. Так фактично в прифронтовому Золочеві з'явився справжній супермаркет, де родзинкою є власні органічні овочі.
"Центр управління польотами" в теплиці
Спочатку я побував у самій теплиці. Розмір її, як для сімейного бізнесу, вражає: сімдесят два метри в довжину та дванадцять у ширину. Рослини тут обходяться без землі. Відеречка заповнені перлітовим піском. Там і вирощують огірки та помідори.
Спеціальними трубочками, за запрограмованим раціоном, подається вода і добрива.
Про бур'яни, гербіциди чи культивацію нема й мови. Але овочі дуже красиві на вигляд і дуже добрі на смак. Бо не мають нічого шкідливого або зайвого. Комп'ютерна програма, написана Василем, видає чіткі параметри по мікроелементах та вітамінах. Усе змішується в потрібних пропорціях. Це я побачив у "центрі управління польотами". Так подружжя називає своє підсобне приміщення.
Характерна деталь. У підсобку, як і до теплиці, можна заходити лише після попередньої обробки перекисом водню. Такі тут заходи безпеки. А ще тут я побачив 3D-принтер. Саме на ньому виготовляють унікальні деталі для обладнання лабораторії. Бо "підсобкою" це приміщення тепер точно не назвеш.
Кредити повернули, треба розвиватись
Люди звикали до війни. Потихеньку почали купувати овочі. Тож кредити повернути вдалося. І це було дуже важливо. А тепер Василь і Алла просто мріють про розвиток бізнесу, його серйозне масштабування. Їхня теплиця вже сьогодні може функціонувати цілий рік.
Квадратний метр може видати за один оборот по 30 кілограмів овочів. Один такий сезон продовжується три місяці. Це якщо не зникатиме електроенергія.
Матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України для проекту "Близько до "нуля": життя прифронтових громад" в партнерстві з порталом Gazeta.ua та журналом "Країна" за підтримки Free Press Unlimited. В проєкті беруть участь видання з прифронтових та деокупованих територій: "Рідне місто" (Мирноград, Донецька обл.), "Путивльські відомості" (Путивль, Сумська обл.), "Весть" (Чернігів), "Голос Гуляйпілля" (Гуляйпілля, Запорізька обл.), "Зоря" (Золочів, Харківська обл.).
5 
1
Коментарі