Львів з початку повномасштабної війни став місцем прихистку багатьох українців. Для вимушених переселенців і жителів міста часто проводять заходи, ще частіше – благодійні. Головним місцем для таких подій стала центральна площа Ринок разом із Львівською ратушею. Але мало хто знає, що 14 липня 1826 року Львівська ратуша дала тріщину. Легендарна будівля історичного міста завалилася. Проте її відбудували, як і багато разів після цього.
Gazeta.ua пропонує добірку історичних фото будівлі, яка "тримається" протягом віків.
Львівська ратуша – адміністративний будинок у центральній частині Львова, на площі Ринок, 1. Ратуша протягом всього часу свого існування була місцем перебування центральної міської влади Львова. Сьогодні є резиденцією Львівської міської ради. Будівля є пам'яткою архітектури національного значення, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Зараз дозволений вхід у ратушу, на її вежі розташований платний оглядовий майданчик, з якого відкривається вигляд на місто.
У 2020 у відремонтованому підземеллі ратуші відкрили музей. Там проходять різноманітні виставки.
Сучасна ратуша у Львові – вже четверта. Будівлю в час її створення львів'яни сприймали без особливого захоплення. Ратушу навіть називали "потворним чотирикутником з трубою".
За переказами, першу будівлю ратуші, як символ адміністративної влади міста, встановив у Львові князь Володислав Опольский, що в 1372–1378 рр. порядкував Галичиною як васал угорського короля. Перша згадка в актах про ратушу є з 1381 р. Будинок був мурований, однак вежа довгі часи була дерев'яною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як відпочивали кияни на дачах 100 років тому – унікальні ретро-фото
Вдруге ратушу перебудовали 1491 року. Потім вежа горіла двічі – 1527 і 1571. Це призвело до другого відомого історії вигляду львівської ратуші. Тоді ж згоріли всі документи – втрата для історії Львова, яку компенсувати неможливо.
Третя ратуша була побудована за проєктом вроцлавського архітектора Андрія Бемера 1619 року. До четвертого поверху вежа ратуші була чотирикутна, а вище, до купола, восьмикутна. Вежа була обведена балконом, по якому ходив сторож. Опорні балки балкона виконали у вигляді левів, що тримали герб однієї з міщанських родин. Висота вежі була 58 метрів. На її шпилі красувався флюгер (прилад для визначення напрямку і швидкості вітру. – Gazeta.ua) з позолоченого металу у вигляді лева – емблеми міста.
Протягом XVIII ст. до цоколя ратуші прилаштовували різні споруди. Згодом їх почали розбирати. Пошкодили і сам цоколь. В результаті 14 липня 1826 року ратуша дала тріщину. Тоді спеціальна комісія у складі бургомістра і будівельників, оглянувши будівлю, заявила, що ніякої небезпеки немає. Як тільки під протоколом поставили підпис, вежа почала завалюватися. Будівля поховала під собою вісім осіб: двох жандармів, п'ятьох робітників-будівельників і сурмача.
Нову ратушу заклали 21 жовтня 1827 року з великою урочистістю. Пролунав навіть артилерійський салют.
Ратушу звели в 1830-1835 роках у стилі віденського класицизму. Автори проєкту архітектори Йозеф Маркль, Франц Трешер, Йосиф Вандрушка. Над ратушею підноситься вежа з годинниками. Такий варіант будівлі дійшов до наших днів.
5 липня 1965 року в Києві розпочали будівництво нового житлового масиву Оболонь. Зараз – це не тільки спальний район, а ще й популярне місце для прогулянок киян. Адже район має набережну біля Дніпра.
Який вигляд мав район Оболонь на початку свого створення – показує Gazeta.ua.
2 
1
Коментарі