Близько року триває скандал навколо будівництва храму Української православної церкви Київського патріархату в Гайсині. Проти виступає районна влада. Роботи називають незаконними.
Каплицю Великомученика Пантелеймона у міському парку ім. Богдана Хмельницького звели 2015 року. Тоді їй надали статус меморіалу в пам'ять за загиблими воїнами АТО і Небесної сотні. Подібний на Вінниччині єдиний.
Ініціаторкою будівництва українського храму була Людмила Менюк, 53 роки, голова громадської організації солдатських матерів "Мальва". Її підтримали майданівці, атовці й волонтери. Написали петицію до президента й отримали рішення від міської ради на відведення землі та погоджувальний висновок районного архітектора на будівництво.
— У храмі щодня до сотні людей. На Пасху — кілька тисяч, — каже Руслан Талабко, 44 роки. — Тому і вирішили будувати більшу церкву.
— Я добираюся сюди за 26 кілометрів, — розповідає 60-річна Лідія Перване зі Степашок. — У храм їдуть із Кисляка, Гнатівки, Губника, Гранова, Мар'янівки, Куни, Кунки. Є навіть із Ситківців Немирівського району. Їдемо сюди, бо в нас лише московські церкви.
— Це — більше, ніж храм. Осередок українського і духовного, — говорить Віта Доля, 43 роки. — Сюди буде зручно ходити усім, бо знаходиться у центрі. У тому числі й інвалідам (раніше пропонували ділянку за межами міста, де відсутня інфраструктура. — Газета).
Виготовили проектну документацію. Але в березні цього року районна рада анулювала висновок архітектора.
Директор парку не пускав вірян до місця будівництва. Зачинили ворота, аби не в'їжджала техніка.
Із Києва приїхали народні депутати Віктор Кривенко та Павло Кишкар.
На їхню вимогу ворота відчинили. Заїхали бетонозмішувачі для заливки фундаменту під церкву. Розпочалися будівельні роботи. Віряни цілодобово третій тиждень підряд чергують біля каплиці.
— Люди мають право на місце для богослужінь, але поза територією парку, — говорить голова райдержадміністрації Владислав Уткін, 54 роки. — Територія, де почали будівництво, це рекреаційна зона. Її можна використовувати тільки для відпочинку. Будь-яке будівництво там неможливе. Дозволити його може лише Міністерство культури.
— За законом, у рекреаційній зоні може бути культова споруда, — говорить настоятель Ярослав Вольвін, 33 роки. — Храми є у парках інших районів — Тростянецькому, Теплицькому, у місті Ладижин. Депутати міської ради дали дозвіл на виготовлення проектної документації. Районна архітектура видала погоджувальний висновок. Почали виготовляти проект землеустрою. Вклали чималі гроші громади. А голова райдержадміністрації, як мені кажуть в інстанціях, негласно усім заборонив сприяти нам. Та й мені сказав: "Не дозволю будувати церкву на моїй землі".
— Жодних документів на будівництво не бачив, — говорить директор парку Ігор Гаврищук, 50 років. — Тому звернувся в поліцію, щоб розібралися у його законності.
Із документами у вірян усе в порядку, каже міський голова Анатолій Гук, 74 роки:
— Земля належить місту. Районна влада не має права нею розпоряджатися. Місце, де стоїть капличка і зводиться церква, — не у рекреаційній зоні. Там колись була хата, жили люди.
Віряни звернулися до предстоятеля православної церкви Київського патріархату Філарета, президента й Верховної Ради. Просять посприяти будівництву.
— Аби подібних ситуацій далі не виникало, міська влада має затвердити генеральний план розвитку Гайсина і винести його на обговорення жителів, — каже правозахисник Андрій Скакодуб, 40 років. — Юридично парку у Гайсині не існує. Бо земля під нього не відведена. Це перше. А друге: культові споруди дозволяється будувати у рекреаційних зонах як "супутні види".
— Якщо міська влада надала дозвіл і є всі документи — будівництво законне, — говорить адвокат із Харкова Антон Зубков, 43 роки. — До суду людям поки немає з чим звертатися. А от факти перешкоджання будівництву треба фіксувати усіма можливими способами — на фото, відео, писати розмови на диктофон і негайно викликати на місце поліцію.
Храм Великомученика Пантелеймона — єдиний православний Київського патріархату в Гайсині. Церкви Свято-Миколаївська і Свято-Покровська належать Російській православній церкві в Україні.
Коментарі