— Відзнаку "Орден матері бійця АТО" отримала ще місяць тому. Бо в мене там дочка, зять, онук. Старша дочка служить у Гайсині, — розповідає Зинаїда Кучевська, 61 рік. — Всі вони — в 9-му батальйоні.
— Першою пішла служити моя менша дочка 27-річна Анна Ярмуратій. У 2016 році підписала контракт, — продовжує Зинаїда Сергіївна. — Дочка моя — справжній патріот. Хотіла працювати в поліції. Я її відмовила. І вона вирішила служити а армії. Поїхала на Донбас. Там познайомилась із Сергієм, моїм майбутнім зятем. Йому 10 березня буде 30 років. У липні 2017-го вони розписались у Жерденівці. Вирішили, що тут житимуть, як у травні закінчиться контракт. Сергій родом із Піщанського району, з села Болган. Там його бабуся живе. Періодично вони туди їздять. До мене навідуються декілька разів на рік. Як у Кодимі стоять, то частіше. Коли до них на фронт їдуть волонтери, передаю їм щось смачне. Буває, "Новою поштою" відправляю.
Окрім молодшої доньки та зятя, у Зинаїди Сергіївни служать старша донька та онук.
— Онук Владислав Бабак, як йому виповнилося 18 років, одразу підписав контракт. У лютому буде рік. За ним у серпні підписала контракт моя старша дочка — мама Влада Олена Бабак. Їй 41 рік. Раніше працювала у школі. Потім покинула і вирішила служити. Зараз працює бухгалтером у 9-му батальйоні у військовій частині Гайсина. Раніше їздила у відрядження на фронт. Мої рідні — в одному батальйоні. Але не разом, а в радіусі 10 кілометрів одне від одного. Вони — патріоти, а мене живої немає, — тремтячим голосом каже Зинаїда Сергіївна.
2 
Коментарі