11 липня Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс. Він передбачає систему відкритих списків на виборах до парламенту.
Спікер Андрій Парубій ставив на голосування правки 17 разів — не вистачало голосів. "За" проголосували фракції "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", "Опозиційний блок", "Самопоміч", "Батьківщина", Радикальна партія Олега Ляшка й низка позафракційних депутатів. Груп "Відродження" і "Воля народу" на засіданні не було.
— Кодекс ускладнить життя олігархам, монополістам у політиці. Вони противилися. Тому під час голосування не вистачало щоразу 5–10 голосів, — каже 61-річний Віктор Чумак, позафракційний народний депутат. — Нова система не дасть їм так просто заводити своїх людей у Верховну Раду.
Яка ймовірність, що закон підпише президент?
— Зеленський хотів відкриті списки. Причин не підписувати у нього немає. Для державної політики цей документ важливий.
Наскільки це змінить наступну кампанію?
— Партіям потрібно буде шукати людей, відомих на округах. Які можуть заповнити регіональні списки. Тут "парашутисти" (політики, яких партія відправляла на округ виграти вибори, але більше вони там не з'являлися. — Газета), самовисуванці вже не проходять. Запустяться процеси здорової конкуренції всередині партії, особливо на місцях.
Завданням Виборчого кодексу було зменшити вплив олігархів на політику. Документ мінімізує цю проблему?
— Він ускладнює їхній уплив. Звичайно, можна купити першу десятку партії. Але це буде видно. Крім того, країна вимагає усунення олігархів із політичного життя.
Не буде можливості купувати місце у списку. Навіть якщо уявити, що хтось заплатить за перше місце у регіональному списку. Але виборець голосуватиме за людей, яких знає, а не за перший номер.
Чому не знизили п'ятивідсотковий бар'єр?
— Великі партії з олігархічними групами не хочуть допускати маленькі до управління країною. Якщо бар'єр знизити, з'являються можливості пройти неолігархічним, молодим, новим партіям.
Цю норму треба доопрацювати — прохідний бар'єр зробити два відсотки.
Але загалом у документі прописані правильні норми: про обов'язковість дебатів, рекламу.
Наступні вибори будуть без мажоритарки. Це вирішує проблему підкупу виборців?
— Ризики зменшуються. "Засіяти" округ, який є областю, дуже й дуже складно. Тим більше, виборець голосуватиме і за особу, і за партію.
У бюлетені буде дві графи
Виборчий кодекс розписаний на 460 сторінках. Cкладається із трьох частин — загальної, загальнонаціональних і місцевих виборів.
Партії формуватимуть загальнонаціональний список кандидатів. Він ділитиметься на списки для кожного із 27 округів. Вони в основному збігаються з областями. За винятком того, що Київ матиме два округи, на Дніпропетровщині окремо виділений Криворізький регіон, Кримський округ приєднають до Херсонського.
Політичні сили на окрузі виставлятимуть щонайменше п'ятьох кандидатів. Виборець голосує за партію і, за бажанням, — за кандидата зі списку.
Політична сила проходить до парламенту, якщо набирає 5% голосів.
У бюлетені буде дві графи: "Номер партії, за яку віддаєте голос" та "Номер кандидата з партійного списку". Виборцю треба їх знати. Якщо нікого з кандидатів не вкаже, погодиться із порядком, який запропонувала партія. У Раді працюватимуть ті кандидати, які отримали найбільшу підтримку в регіоні.
Президента та мерів обласних центрів, міст, де населення перевищує 90 тис., обиратимуть за системою абсолютної більшості — 50% + 1 голос. Якщо ніхто не набере стільки, проводиться другий тур.
Депутатів сільських, селищних, районних і рад невеликих міст обиратимуть за мажоритарною системою. Кандидати в депутати обласних і міських рад великих міст, Верховної Ради Автономної Республіки Крим ітимуть за відкритими списками, подібно до виборів у парламент.
Кодекс запрацює з 1 грудня 2023 року.
5 
Коментарі