— Дарят сувениры и картины. Приносят много цветов. Их раздаю сотрудницам, — каже президент Національної академії наук України Борис ПАТОН. 27 листопада йому виповнилося 100 років.
Із Борисом Євгеновичем зустрічаємося в Інституті електрозварювання Національної академії наук. Він носить ім'я батька ювіляра — Євгена Патона.
— Святкуватиму іменини в родинному колі. Живу з онукою Ольгою та її чоловіком Кирилом. Вони — юристи. Правнучці Ані в лютому виповниться 3 роки, — каже Борис Патон.
Його дружина Ольга Борисівна працювала інженером, померла 2013‑го. Донька Євгенія завідувала лабораторією в Інституті клітинної біології та генетичної інженерії. Її не стало 2009 року.
Борис Патон народився в Києві. Мати Наталія Вікторівна займалася домашнім господарством. Батько академік Євген Оскарович був ученим. За його проектом звели перший у світі суцільнозварний міст.
— У школі вчився добре, — продовжує Борис Євгенович. — У 16 років закохався, аж не міг через це вчитися. Отримав кілька двійок. Класний керівник сказав: "Якщо так і далі триватиме, піду до батька". Я взяв себе в руки. Добре закінчив школу і вступив до Київського політехнічного інституту.
Диплом отримував 21 червня 1941 року — у день початку війни. Доки ми з однокурсниками дісталися площі Перемоги, почався повітряний наліт. Від бомб сховалися в під'їзді. Тоді відчув, що став дорослим чоловіком.
Борис Патон працював інженером на заводі в російському місті Горькому — сьогодні Нижній Новгород, науковим співробітником і директором Інституту електрозварювання.1962-го очолив Академію наук УРСР.
— 1982 року на вулиці Богдана Хмельницького в Києві мені поставили бронзовий бюст, — додає Борис Євгенович. — Я казав, що мені це не потрібно. Не хотів бути єдиним, кому за життя поставили пам'ятник. Але Леонід Брежнєв наполіг. На відкриття я не приїхав. І зараз, коли бачу монумент, стає незручно, що досі живий.
"Увечері лише п'ю чай"
— З їжі найбільше подобаються борщ і чорний хліб, — розповідає 100-річний Борис Патон. — Їм овочі та фруктові салати. Вживаю і м'ясо. Харчуюся вранці та в обід. Увечері лише п'ю чай. При зрості 172 сантиметри важу 65 кілограмів. Намагаюся побільше ходити.
До 75 років займався водними лижами. В 1990‑х у воді наткнувся на колоду. Зламав тазостегновий суглоб. Після операції пересувався на милицях. Наступного дня після виписки з лікарні поїхав у басейн. Любив плавати і грати в теніс. Та останнім часом маю нове хобі — шашки.
6 
Коментарі