Спільне виробництво зброї – вимога часу. Співпраця з партнерами в сфері ОПК розвивається, але треба більше і швидше

Сьогодні оборонний потенціал України прямо пов'язаний із загальноєвропейським, відтак ОПК України потребує чимдалі більшої інтеграції в європейський промисловий простір. Але для розширення міжнародної кооперації в цій сфері є й інші вагомі причини.

Війна РФ проти України у 2022 – 2024 роках продемонструвала, що жодна країна світу не здатна самостійно витримати сучасний рівень інтенсивності бойових дій. Без перебільшення, для країн Заходу здатність мобілізувати свої оборонно-промислові можливості та налагодити міждержавну кооперацію стала одним з найпотужніших викликів, до якого мало хто був готовий.

На тлі досить резонансних заяв кандидата у президенти США Дональда Трампа щодо ймовірного зменшення підтримки європейських країн НАТО питання оборонно-промислової кооперації та ВТС в Європі набули особливої гостроти.

При цьому Україна, яка має найбільший у Східній Європі ОПК, та на території якої у ході широкомасштабної війни відбувається випробування сучасних озброєнь, стає потужним активом для Європи. Наше активне включення в розвиток оборонної індустрії ЄС збільшить потенціал стійкості не тільки України, але й усієї Європи. Про нашу власну зацікавленість годі й казати, технологічна перевага над противником – це наш єдиний шанс вистояти і перемогти в цій війні.

Перші здобутки у сфері військово-технічного співробітництва є поки що скромними, але перспективними.

У 2024 році в співпраці з американськими партнерами в рамках проекту ППО-ПРО FrankenSAM два типи зенітних ракетних комплексів були адаптовані до стрільби авіаційними ракетами американського виробництва. Розпочалося будівництво на території України заводу з виробництва безпілотників турецьким Baykar Makina.

Франко-німецький консорціум KNDS у червні 2024 року відкрив філію в Україні. Відповідно до угод, в Україні створюється сервісний центр з обслуговування САУ Caesar та PzH2000, а також танків Leopard 1 та 2, зенітних установок Gepard і бронеавтомобілів AMX10 RC. Крім того, започатковується 3D-друк запасних частин. А ще також влітку KNDS повідомив про передачу Україні ліцензії на виробництво 155-мм артилерійських боєприпасів – це перша в історії України ліцензія від західної оборонної компанії. Так само і німецький Rheinmetall AG у червні 2024 року відкрив в Україні перший, спільний з АТ "Укроборонпром" цех із ремонту і виробництва німецької бронетехніки. Rheinmetall отримав замовлення від українського уряду на будівництво заводу з виробництва боєприпасів - у концерні мають намір розпочати виробництво боєприпасів в Україні протягом 24 місяців.

У липні 2024 року Україна та Велика Британія уклали угоду про кредитування українського ОПК, зокрема для налагодження ремонту та часткового виробництва систем протиповітряної оборони, бронетехніки, боєприпасів. Угода передбачає, що британські постачальники зможуть укласти кредитні договори та контракти з Україною на 2 млрд фунтів стерлінгів, термін погашення кредиту складає 15 років. Завдяки цьому до 2026 року Сили оборони України мають бути забезпечені системами ППО, радіолокації та ураження. ОПК України отримає технології та освоїть часткове виробництво стволів, запасних частин і компонентів до артилерійських установок, бронетехніки західного зразка.

Основою для розвитку оборонної співпраці між Україною та країнами Європи стали безпекові угоди, які містять пункти про оборонно-промислове співробітництво. З Великою Британією, яка першою підписала таку угоду, передбачено спільні роботи у галузі розвитку безпілотної авіації. Можна також сподіватися, що на етапі завершення "гарячої фази" війни сторони повернуться до проєкту будівництва восьми ракетних катерів P-50U для ВМСУ (ще до широкомасштабного вторгнення РФ в Україну з Лондоном було домовлено про кредит на 1,25 млрд фунтів на це). Крім Британії, ресурси для спільних розробок безпілотної авіації виділяють Норвегієя, Нідерланди та Данія. А американська AeroVironment вже погодилася на локалізацію в Україні виробництва ударних дронів Switchblade 600.

Співпраця зі США також є не менш важливою, адже з протилежного боку Атлантики ми традиційно очікуємо і новіших технологій, і масштабнішого фінансування. У липні цього року американська компанія Northrop Grumman і АТ "Укроборонпром" підписали угоду щодо створення нового виробництва боєприпасів середнього калібру відповідно до стандартів НАТО. У США відбуватиметься навчання українського персоналу, а устаткування для виробництва направлятиметься на ДП "Укроборонсервіс".

Нещодавно у Києві відбувся другий Міжнародний форум оборонних індустрій. Участь у ньому 168 іноземних оборонно-промислових компаній з 30 країн світу свідчить про значний інтерес до України. І як до ринку, і як до партнера для спільних розробок. Відомо, що під час заходу американська D&M Holding Company підписала угоду з АТ "Укроборонпром" про виробництво в Україні боєприпасів та спеціальної хімії.

Загалом, на програму "Українське оборонне виробництво" американці обіцяють залучити інвестиції у розмірі $2 млрд – як частину допомоги Україні на суму $61 млрд, схваленої у квітні.

Надзвичайно важливим стає зростання частки приватників, яких раніше держава взагалі ігнорувала або, навіть, блокувала. Нині ж приватна "Українська бронетехніка" домовилася про співпрацю з чеською Czechoslovak Group щодо спільного виробництва 155-мм снарядів. Спільне підприємство в Україні виготовлятиме до 100 тис боєприпасів у 2025 році та до 300 тис боєприпасів у 2026 році.

Ракети, дрони, снаряди – це три безперечні пріоритети для Сил оборони на 2025 рік. І саме це вчергове підтвердив президент Зеленський 8 жовтня під час засідання Ставки. Найважливішим для України стає зосередження саме на цих пріоритетах. Бо ракет і далекобійних дронів потрібно тисячі – для системного знищення оборонного потенціалу противника. Цілями для наших ударів, окрім вже традиційних арсеналів та аеродромів, мають стати оборонні підприємства, передусім ракетні та бомбові.

×