10 вересня Верховна Рада ухвалила законопроект про імпічмент президента. За нього проголосували 244 депутати зі "Слуги народу" і один позафракційний депутат. Інші 4 фракції та присутні позафракційні проголосували проти або утрималися.
Документ ухвалили з порушенням регламенту, вважають представники інших фракцій. Головне науково-експертне управління Ради просило доопрацювати документ. Проте у СН його визнали таким, що не потребує доопрацювання, й ухвалили після першого читання в цілому.
Ухвалення закону про імпічмент було одним із пунктів передвиборчої програми Зеленського. Він цей документ й ініціював.
Чи було в українському законодавстві слово "імпічмент" раніше, чому депутати так квапилися ухвалити документ і що тепер зміниться. Спойлер — нічого.
Процедура імпічменту існує з 1996-го
Вона прописана у 111 статті Конституції Україні та 30 главі закону "Про регламент Верховної Ради". Згідно з законом України, підстав для імпічменту може бути дві — державна зрада та "інший злочин". Поняття "іншого злочину" не розшифроване.
Процедура імпічменту вкладається в таку схему:
1. Не менш як 226 депутатів ініціюють усунення президента з посади.
2. Рада створює тимчасову слідчу комісію зі спецпрокурором і спецслідчими.
3. Рада розглядає результати роботи комісії.
4. Не менше як 300 депутатів голосують за звинувачення президента.
5. Конституційний суд надає висновок, що розслідування відбулося у конституційний спосіб. Верховний суд дає висновок, що дії президента мають ознаки держзради або іншого злочину.
6. Не менш як 338 депутатів голосують за усунення президента з посади.
Законопроект про імпічмент уже ухвалювали в червні 2019-го
А саме 6 червня депутати 8-го скликання ухвалили законопроект "Про тимчасові слідчі комісії та тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України", який передбачав процедуру імпічменту. Його підписав Парубій, але не підписав Зеленський. Разумков заявляв, що закон про імпічмент має бути окремим документом.
Законопроект Зеленського
Процедура імпічменту в документі Зеленського перераховує порядок дій, визначених Конституцією. Тобто основна процедура імпічменту залишилася з 1996-го.
Що ж змінилося? У законі чіткіше прописали правовий статус спецпрокурора та спецслідчих, врегулювали питання їхнього обрання. А також обрання голови, секретаря і членів комісії, яка перевірятиме дії президента.
Як ідеться у пояснювальній записці проекту, він усуває низку "невизначеностей і суттєвих недоліків" у законодавстві, які заважають втілювати механізм імпічменту.
"Процедура була і лишається нереальною"
Експерт із конституційного права Богдан Бондаренко називає ухвалення закону про імпічмент виключно піаром. Адже депутати лише деталізували деякі твердження.
"У нас медійно виникла ідея, що для реалізації імпічменту треба закон. Насправді тут немає жодного зв'язку, жоден закон не потрібен. Треба зміна статті 111. Її ніхто не змінив. Вони просто переписали старі положення регламенту і саму суть статті 111. Тому в нас процедура імпічменту як була нереальною, так і залишається нереальною", — каже він.
Нереалістичність втілення процедури Бондаренко пояснює великою кількістю депутатів, які мають проголосувати за застосування процедури — 338, та складністю самої процедури. Наприклад, в умовах 9-го скликання 338 голосів — це голоси всіх депутатів з найбільшої фракції "Слуга народу", всіх депутатів "Опозиційної платформи — За життя", всіх депутатів "Батьківщини" і 18 депутатів від "Голосу".
"Процедура повинна мати дві речі — бути реалістичною та відображати можливості політичного усунення президента з посади. Є різні моделі процедури. У нас поєднали дві. Перша пов'язана з начебто політичним аспектом, бо розглядає Верховна Рада і треба отримати велику кількість голосів. І водночас — друга передбачає вчинення президентом злочину. Через те, що вони з'єднали дві дуже різні процедури, у нас вийшла неймовірна складна схема імпічменту, аналогів якої я не знаю у світі".
Ухвалення законопроекту про імпічмент позитивно вплине на виборців Зеленського, і не лише на його, вважає Бондаренко.
"Більшість українців мають низьку правову, конституційну, політичну культуру. Вони не зацікавлені дивитися, що ховається за назвою закону. Критичне мислення слабо розвинене", - говорить експерт.
4 
1
Коментарі
2