Зібрав 5 тис. народних пісень: народився етнограф

 

10 червня 120 років тому в селі Зятківці Гайсинського повіту Кам'янець-Подільської губернії, зараз Гайсинський район на Вінниччині, народився український етнограф, фольклорист та педагог Гнат Танцюра. Він зібрав понад 5 тис. українських пісень з мелодіями, близько тисячі казок, легенд, переказів, усмішок та анекдотів, 615 загадок, 144 зразки танців, сотні замовлянь, голосінь, прикмет, повір'їв.

"Чотири батькових сестри знали багато пісень і мали прекрасні голоси. Осінніми й зимовими вечорами за прядками співали. Коли всі знані було переспівано, дід загадав 16-річному Гнатові піти в село й записати нову", - розповідала кореспонденту Gazeta.ua донька Гната Трохимовича Наталія Громова.

Нотної грамоти Танцюру навчив сільський учитель. 1918 року сестри дали Гнатові кошти на придбання скрипки. З нею він ходив селом і записував пісні.

"Є записи, датовані 1917-м та 1918 роком. Кожна пісня мала паспорт: ім'я і прізвище виконавця, вік, письменна людина чи ні. Сусідка баба Явдоха мала феноменальну пам'ять на пісні, казки, прислів'я, поговірки, приказки. Дівоче прізвище Явдохи Микитівни – Сивак, а Жук – по чоловіку. Коли вона дізналася, що батько вказує прізвище виконавиці в паспорті пісні, обурилася. Переживала: як люди дізнаються, що вона співає про кохання, то по селі піде чутка, що про те й думає. Тому взяла собі псевдо Зуїха, бо її покійний чоловік був на заробітках у підмосковному Орєхово-Зуєвому", - пригадувала Громова.

 

1932 року Гнат Танцюра заочно закінчив мовно-літературний факультет Вінницького інституту соціального виховання, працював учителем Клебанської середньої школи Тульчинського району на Вінниччині. З 1944-го по 1951 рік викладав українську мову та літературу в школі № 4 міста Гайсин.

"Коли 1944-го Гайсин звільнили від нацистів, батьки поїхали туди вчителювати. Отримали чверть будинку – дві кімнатки. Коридор був спільний. Мати готувала їжу на веранді, яку ділила з сусідкою. З 1990 року там діє музей фольклору", - розповідала донька фольклориста.

У 1930-х Танцюра купив у Кунянському костелі клавесин, виготовлений в ХІХ ст. На цьому інструментів переграв всі 5 тис. пісень, які зібрав.

 

"Батько любив музику, прекрасно грав на скрипці та улюбленому музичному інструменті клавесині. Він підходив до нього, зручно сідав, опускав на клавіші пальці та починав грати. Лише за виразом обличчя було видно, яку радість приносить йому народжена ним музика", - пригадувала Наталія Гнатівна.

Помер Гнат Танцюра 12 листопада 1962 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Юрій Мушкетик усі твори писав ручкою в блокноті

×