Президент України Віктор Янукович вперше за 1,5 роки провів прес-конференцію. На неї акредитувалося близько 400 журналістів. За дві години він зміг відповісти лише на 17 питань.
- Цю прес-конференцію, а також телеміст "Діалог з країною" варто оцінювати, як початок стартової кампанії. І багато з того, що говорив президент, позначено тим, що він думає про 2015 рік, а не про 2013, - вважає політолог Кость Бондаренко.
Чим вам запам'яталася ця прес-конференція?
По-перше, Янукович став більш впевнено відповідати на запитання. По-друге, було враховано ряд організаційних помилок, які трапилися на попередній прес-конференції президента. Тоді виникло чимало проблем із акредитацією. Не всі змогли потрапити на захід. Деякі журналісти обурилися, що їм не дали поставити запитання. Цього разу вирішили: складайте список самі, передавайте його, ми будемо згідно нього працювати. Тут треба віддати належне Дарці Чепак, яка змогла так організувати конференцію.
Тобто, питання, на вашу думку, не були узгоджені?
Я не думаю, що Мустафа Найем чи хтось з журналістів з руху "Стоп цензурі!" узгоджував свої питання. Не думаю, що було заздалегіть прописане питання про статки сина Януковича Олександра. Хоча до цього питання президент був готовий. Дехто каже, що відповідь мала б бути відвертою, але, як на мене, Янукович відповів так, як того вимагала ситуація.
Чесно кажучи, не до кінця зрозумілим і продуманим здався флеш-моб журналістів "Стоп цензурі", які одягли маски із зображенням президента. Якщо вони натякали на те, що Янукович розмовляє сам із собою, то тоді б вони не повинні були ставити питань і мали б бути мовчазними свідками. Вийшло, як в тому анекдоті: або труси вдягніть, або хрестика зніміть.
Чому слово отримали тільки 17 журналістів?
Я не прихильник того, щоб такі прес-конференції відвідували сотні журналістів. Подивіться на практику прес-конференцій у Білому домі: туди допускається не більше 20 журналістів з різних видань. Це, як правило, брифінг. Всі відповіді роздаються наперед прес-релізом. Мінімум імпровізації. Та ж практика поширена у державних органах Франції, Великобританії. Ніхто це не вважає це обмеженням свободи слова. Що стосується прес-конференції Януковича, її зробили такою, аби ніхто не сказав, що у нас є порушення свободи слова. Пустили фактично всіх бажаючих. В результаті отримали слово 17 журналістів. Інші виявилися просто статистами. Журналісти самі стали заручниками свободи слова у даній ситуації. У цей же час, після такої прес-конференції навряд чи хтось зможе казати, що в Україні немає свободи слова.
Чи правильні запитання ставили журналісти?
Я не уявляю, якби президентам інших країн були поставлені запитання у такій тональності.
Задавати можна будь-які, і про сім'ю, і про майно. Президенти інших країн теж багато разів мусили червоніти за своїх дітей, за свої сім'ї, тобто за моменти, пов'язані з особистими речами. Згадайте президента Франції Француа Міттерана, якому постійно згадали його коханку і позашлюбну доньку. Але запитання ставилися із повагою, без сарказму. В даній ситуації має бути повага між високопосадовцями і журналістами.
Наскільки президент вам здався відкритим?
Завдання будь-якого політика чи дипломата - сказати рівно стільки, щоб не сказати нічого зайвого. Якщо президент буде занадто відкритий, він перетвориться на президента Венесуели Уго Чавеса. Тобто буде постійно виставляти себе на посміховисько.
Янукович був упевнений, він сказав все, що вважав за потрібне. До речі, не зробив жодного ляпсусу. Це теж варто відзначити. Раніше кожний його виступ відзначався моментами, які викликали у журналістів жарти. Зараз президент провів прес-конференцію доволі спокійно і без ексцесів.
3 
8759
Коментарі
13