Зеленський пішов по допомогу до Порошенка і Вакарчука

"Слуга народу" спочатку не мала жодної ідеології, ідей змін, окрім самого Зеленського. У фракції люди з різними поглядами - Бужанський, Дубінський і, наприклад, Потураєв. Збірна солянка, де різні свої інтереси, група Коломойського. Партію зібрали на основі десь лояльності до Зеленського, десь до грошей і груп впливу.

Результат очевидний: у критичний момент фракція не голосує повністю.

Ідеологічно Зеленський ближчий до "ЄС" і "Голосу" - виступає за ринок землі, не є лівих поглядів. Того логічно, що це призвело до таких голосувань. Коли не контролюєш свою фракцію, то є можливість залучити інші.

Якщо Зеленський більш-менш розуміє теперішню ситуацію в країні, то має усвідомити - вийде із коронавірусу дуже слабким. Це чекало би будь-кого. Covid -19 негативно вплине на будь-чий рейтинг. Свого часу Порошенка звинувачували у девальвації гривні, до чого він не мав жодного стосунку. Але на той час був президентом. Так само буде і з Зеленським - він не має жодного стосунку до коронавірусу, але відповідатиме. Тому гарантові потрібен результат у голосуваннях, а не як це виглядає.

Зеленський так і не зрозумів, що державне управління - не просто виступати з відеозверненнями. Це серйозна робота, яку він не знає. Йому постійно потрібна допомога. А ті, хто йому допомагають, спочатку Богдан, зараз Єрмак, вирішують свої питання.

Абсолютно вірю, що Зеленський не залучений до корупційних схем і що він дійсно хоче змінити країну. Але це як машина. Тебе посадили за кермо, а ти нічого не вмієш. Іноді віддаєш комусь штурвал, а його людина використовує для своїх цілей. Ситуація з братом Єрмака - яскравий цьому приклад.

У нас влада сприймається, як спосіб стати багатим. І всі це використовуватимуть через те, що Зеленський не поміняв принцип її формування. Треба було не популізмом займатися, а проводити конкретні рішення.

Президент ще його зберігає. Бо ніхто не знає, які в нього зараз рейтинги. У Зеленського буде все погано, коли соціологія покаже менше 30% підтримки. От тоді все повалиться по повній програмі.

Поки існує міф, що Зеленський найпопулярніший в Україні політик, депутати його боятимуться.

Багато залежить від того, якими далі будуть політичні домовленості.

Повторюся. Ми реально стоїмо на краю серйознішої прірви. І як тут поведе себе Зеленський і наша політична "еліта" - нікому не відомо. Уявіть теперішню нашу розмову 3 місяці назад. Що Порошенко і "Голос" допомагають Зеленському ухвалити закон.

Коли ОПЗЖ голосує зі "слугами" за міністра - це ситуативно. А щодо "ЄС" і партії Вакарчука, крім особистих моментів, позиції щодо банківської системи, землі, приватизації, багатьох ліберальних законів, реформ збігаються. Те, що Зеленський пропонує суспільству, ці політсили так само поділяють. Спільні голосування не останні.

З іншого боку, у політиків є велике егоїстичне бажання відійти і подивитися, як Зеленський потоне з коронавірусом. Чи вистачить у них державного розуміння, що якщо президент потоне, то ми всі з ним разом так само.

З приводу землі Тимошенко нічого не змінила. Це її фішка - вона 20 років виступає проти ринку, навіть якщо розуміє, що це вчорашній день.

На відміну від інших політиків Тимошенко має ядро. А це дає можливість брати участь у політичній грі. Колишній прем'єрці треба обслуговувати електорат, який проти продажу землі.

А підтримати Коломойського у такій ситуації для Юлії Володимирівни непогано. Подібні ситуативні альянси були і будуть ще довго. Ніби виглядають ворогами, а потім виявляються найближчими друзями.

Сидимо на початку трагедії, що економічної, що людської. Вона тільки-тільки починається. Можливо, через 2-3 місяці будемо думати, як кусок хліба дістати чи відбитися від мародерів. А не яка перспектива у Тимошенко.

Зіграла ситуація. Якщо 2 місяці назад ще можна було говорити про різні варіанти, то зараз зрозуміло – може бути дефолт. В країні немає грошей. Економіка стоїть. Немає серйозних резервів. Нам потрібні фінанси. І це голосування – як сигнал інвесторам. Що ми не зовсім пропащі. Якби зараз МВФ нам відмовив, почався б економічний кінець, гривня би рухнула. Політики це врахували.

Ну і, звичайно, домовленості. Зеленський у парламенті мав вигляд, як на шахті цілий день працював. Видно, що домовлявся з депутатами, групами, щось обіцяв. Це важка робота, але він її виконав. В іншому випадку для нього був би політичний кінець.

У нього вплив - це "1+1" і окремі депутати, яких контролює. Зеленський вимушений із ним рахуватися. Олігарх залишається впливовим в оточенні президента. Просто Зеленський стає все менше наївним. Розуміє політичну реальність – немає особистого, одні інтереси.

Як домовляться з кожною групою. Влада думає, що наскоком проголосують? Ні, звичайно. Будуть домовлятися. Бюджет теж за один день не приймають. У кожного в парламенті свої інтереси, пріоритетні галузі. Не проголосували, бо всі ці інтереси не узгодили. Тут доведеться замість Шмигаля знову Зеленському займатися переговорами.

Є багато версій. Мовляв, самі міністри не хотіли працювати. Зараз йти на такі посади – політичне самогубство. Не пропіаришся на тому, що ти міністр. Це може стати останньою роботою у вищих ешелонах. Тому навряд чи Ємець сильно хотів займатися МОЗ. Починаючи з першого дня, його обс*рали у пресі. Людина до такого не звикла.

Також зіграла відсутність чіткої кадрової політики. Не знаємо, якими критеріями керується Зеленський, що у його розумінні професіоналізм.

Хто завгодно.

Головна проблема теперішньої влади – відсутність стратегічного мислення.

Президенту було би вигідно лишити Гончарука прем'єром і весь минулий уряд, а десь влітку звільнити. А зараз, коли вже новий уряд, нові міністри, це показує слабку кадрову політику, коротку лаву запасних. І не сприяє рейтингу Зеленського. Найближчі місяці кадрова політика президента буде хаотичною.

Що в країні криза. Подібний турборежим може повторитися ще не раз.