Опозиція анонсувала на перші дні вересня акції протесту з соціальними гаслами. Юлія Тимошенко заявила, що передусім вони стосуватимуться питань підняття тарифів на газ та комунальні послуги. За прогнозом експертів ці заходи можуть стати першим дієвим ударом опозиції по владі. Питання усугубляється певними розходженнями щодо тарифних питань і у стані Партії регіонів. Керівник профспілок "регіонал" Василь Хара неодноразово критикував уряд за підвищення цін. Натомість колега по партії Владислав Лук"янов критично оцінив такі дії Хари.
В інтерв"ю Gazeta.ua експерт Анатолій Луценко заявив, що керівник Федерації профспілок України Василь Хара займається "самопіаром"
Що Ви можете сказати про критичні висловлювання представника Партії регіонів, керівника Федерації профспілок України Василя Хари на адресу уряду стосовно кабальних умов співпраці з МВФ та зокрема необґрунтованого підняття тарифів на газ для населення, підняття пенсійного віку? Василь Хара гостро критикував такі дії уряду на догоду МВФ і навіть говорив, що йому гірко за його рідний уряд і прем"єра, які вчиняють так негідно.
- Зараз наша країна опинилася в дуже непростій ситуації і цьому існує кілька пояснень, як внутрішніх, так і зовнішніх. Внутрішньополітична боротьба, економічні прорахунки попереднього уряду, недостатні реформи сьогодні, світова фінансова криза, проблема енергоносіїв. Диспропорція цін на імпортований газ і газ внутрішнього видобутку десятки років вбивала вітчизняне газовидобування. Тобто видобування українського газу було апріорі нерентабельним і зменшувалося рік од року. Хоча в усіх урядових програмах була прописана теза про "диверсифікацію" джерел постачання газу і розробку в цьому контексті нових вітчизняних родовищ. Жоден уряд не спромігся виправити ситуацію через банальний страх політиків втратити електоральну привабливість. Тому міф про "дешевий український газ" багато років навіювався суспільству і закріпився в громадській думці. Але далі так продовжуватися не могло. Цей крок болісний, але необхідний. Просто якби популізм не завадив почати цей процес раніше, то підняття цін можна було б розтягнути в часі, застосувавши соціальні амортизатори.
Така сама історія і з підняттям порогу пенсійного віку. Це було потрібно починати робити мінімум п"ять років тому: тоді б це було не так болісно. Щоб не займати час наведу один приклад: Німеччина у свій час це зробила, а Греція – ні. Тепер Німеччина – головний фінансовий донор порятунку Греції від дефолту. І Греція все одно вимушена підвищити пенсійний вік. Але якою ціною!
Щодо оцінок лідера профспілок, про які ви запитували, то тут можна констатувати очевидний конфлікт в Партії регіонів, що виник через небажання пана Хари використати всі можливості для соціального діалогу і пошуку компромісів. Можливо, забракло досвіду чи витримки? Подальші заяви голови ФПУ з критикою дій уряду та президента загострили увагу на конфлікті. Його публічні виступи завдали чималої шкоди іміджу влади в ході переговорів з МВФ. Такі заяви однозначно підігрівають суспільство перед осіннім наступом Тимошенко. Давайте згадаємо про місцеві вибори, на які влада має серйозні наміри. Нагнітання ситуації тут ні Януковичу, ні його соратникам вкрай недоречне.
Нинішня владна команда є вертикально інтегрованою. Президент є не тільки главою держави, а і де-факто главою виконавчої влади. В таких умовах влада сприймається як єдина команда під керівництвом Віктора Януковича. Будь-які негаразди та чвари відображаються і на ньому особисто. Тому дивно, що пан Хара ігнорує корпоративні правила "регіоналів" і цим шкодить іміджу президента.
Хара очолив ФПУ в часи уряду Тимошенко. Припустити, що вона віддала профспілку в зовсім "чужі руки", без домовленостей, доволі складно
А хіба ж профспілки не повинні відстоювати інтереси найманих працівників?
- Це їхнє пряме завдання. Але питання у тім, що профспілки повинні здійснювати реальні механізми захисту цих інтересів. Існує багато прикладів функціонування профспілок на Заході. Про це написані цілі наукові праці. Вони виконують головну суспільну функцію: забезпечують соціальне партнерство між людьми найманої праці й роботодавцями. Діалектика проста: на одній чаші терезів стоять інтереси найманого працівника, а на іншій – економіка держави. І знаходиться формула максимального компромісу між цими явищами. Нічого, як то кажуть, особистого. І ніхто не заробляє на цьому політичні дивіденди. Бо це не та сфера, де можна спекулювати.
У нас же профспілки – це згусток "совкового" майна і носії "совкового" менталітету. В ситуації, коли дійсно потрібно запропонувати комплексну програму соціальної амортизації в умовах кризи, вони займаються невмотивованим "самопіаром", іміджево паразитуючи на уряді й президенті. Приклад: заяви керівника ФПУ про те, що влада не збирається виконувати вимоги МВФ. Українській стороні в процесі важливих переговорів з Фондом це створювало додатковий негативний фон.
Чи матиме це для Хари серйозні наслідки?
- Насправді це внутрішнє питання Партії регіонів. Вони повинні давати цьому оцінку "по партійній лінії". Волюнтаризм ніколи не йде на користь. Тим більше, напередодні місцевих виборів, де так звана "тарифна" тема буде використовуватися опонентами "регіоналів" для критики. Те саме стосується проблеми підняття пенсійного віку. І президенту, і його команді в цей час важливо мати в своєму розпорядженні лояльні й конструктивні профспілки. "Збурення мас" в і без того непростих економічних умовах під час виборів Партії регіонів не потрібне.
Для нового президента поки все складається комфортно. Нова владна команда звикла до консолідованості й дисципліни. Вона завжди нервово реагує на "винесення сміття з хати". Не виключаю, що напередодні місцевих виборів Банковій буде потрібен більш досвідчений у цій сфері керівник Федерації профспілок. Ймовірність його заміни залишається значною. Це цілком ймовірно, адже з осені у владі очікуються серйозні зміни. Є відповідна інформація і про нинішнього лідера ФПУ.
Хіба?
- Сьогодні у Партії регіонів кадрового голоду не існує. Предметом конкуренції між різними групами впливу є, навіть, не конкретні посади, а сектори впливу. Профспілка сама по собі є таким сектором. Пан Хара не є "регіоналом" у "чистому вигляді". Він виходець із Комуністичної партії України. Це по-перше.
А по-друге, згадаймо, що він очолив ФПУ в часи уряду Тимошенко. Політичний стиль роботи Юлії Володимирівни знає вся країна. Тож припустити, що вона віддала профспілку в зовсім "чужі руки", без домовленостей, доволі складно. І під час виборчої кампанії "нейтралітет" ФПУ щодо тодішнього уряду був відчутним. По деяким напрямкам спостерігалася, навіть, латентна підтримка.
Голова Федерації профспілок має бути зрілим організатором, який виконуватиме стабілізуючу роль в гострих соціальних ситуаціях. Роль керівника профспілок у тому, щоб знаходити компроміси між соціальними потребами суспільства і інтересами держави. Саме таким має бути лідер ФПУ в сьогоднішніх непростих економічних умовах.
Григорій ПЕТРОВСЬКИЙ
3 
8759
Коментарі
2