Письменниця і публіцист Оксана Забужко сказала, що коментувати заяви Нестора Шуфрича смішно. Вона розкритикувала політика і владу загалом.

На прохання кореспондента Gazeta.ua до поетеси висловити свою позицію щодо ініціативи міністра з надзвичайних ситуацій змінити перші слова гімну України, вона розсміялась у слухавку.

"Це не його компетенція. Краще б ці чоловіки при владі менше говорили і менше роздягалися. Як тільки вони починають говорити, то стає очевидною їхня невідповідність займаним посадам", - наголосила Забужко.

Письменниця зазначила, що ці слова несуть насамперед чітко виражений і нікому невідомий зміст.

"Він невідомий і Шуфричу у тому числі. Починав він з того, що трагічні слова тільки в українців і поляків. Ну не можна ж такого ляпати! Бо Хорватів образив (далі говорить хорватською): "Još Hrvatska ni propala dok mi živimo, visoko se bude stala kad ju zbudimo (ще не пропала Хорватія поки ми живі)", - процитувала вона.

За словами Забужко, ще є купа народів, які мають ті ж сам гімни датовані XIX століттям.

"Всі рухи цього століття пов'язані з пафосом відродження. Зрозуміло, що Шуфрич як людина "грязно-необразованная", як і всі ті "ахметовєди", не має про це найменшого поняття. Але тоді сидів би тихенько", - обурилась вона.

Поетеса вважає, що свідомість у "регіоналів" суто монетарна.

"Жах цих пацанів і тьолок у тому, що у них немає свідомості. У них вона настільки монетарна, що вони думають, якщо мають всі гроші, то вони уповноважені робити будь-які заяви. А те, що за гроші голови і знання не купиш, їм у школі не сказали, бо вони її не відвідували", - зауважила вона.

На її думку, коментувати будь-які заяви, "зроблені малограмотною, хамуватою і безвідповідальною людиною, яка через історичні констеляції називає себе політиком, немає сенсу".

"Політична еліта у нас, як морська свинка. Вона і не морська, і не свинка. Вона і не політична, і не еліта. В черговий раз соромно, що оте "ШОСЬ" щось ляпнуло. В ігнор їх", - додала Забужко.

Слова з пісні, які цитувала письменниця, належать хорватському поету і просвітителю Людевіту Гаю. Пісня вважається гімном Руху іллірства, який став вагомим внеском у національному відродженні Хорватії. Текст був написаний 1833 року.

Насправді з 1918 року у Хорватії інший гімн, який написав Антун Міханович.

×