Лідер Аграрної партії ділиться з Gazeta.ua своїми прогнозами на наступний рік.
- 21 грудня вперше був у залі засідань Верховної Ради. Неможливо щось корисне творити в тому залі, в тих радянських великих кабінетах. Я б переформатував і Кабінет міністрів, і Адміністрацію президента, і Верховну Раду. Десь за містом зробив би для них державний квартал. Але перед тим треба змінити склад парламенту, - каже 44-річний Віталій Скоцик.
Ухвалили державний бюджет на наступний рік. Як оцінюєте закладені там основні макроекономічні показники? Прогнозують економічне зростання на рівні 3 відсотків. Це можливо?
- Це - нереалістичний бюджет. Закладені в нього параметри: дефіцит бюджету - 3 відсотки, ріст національної економіки - стільки ж, середньозважений річний курс гривні - 27,2 - не будуть виконані. Наступного року країна продовжить рухатися вниз.
За долар даватимуть більш як 27,2 гривні?
- Так. Він сьогодні - 27,2. Гривня девальвуватиме. Чому? Бо прийняли рішення підняти мінімальну заробітну плату майже вдвічі. Якщо економіка не зростає, то звідки брати гроші? Або друкувати, або девальвувати національну валюту на експорті. Експорт падає. Основна виручка держави - це торгівля зерном. За останні три роки вона суттєво зменшилася. Тому наступного року, за нашими оцінками, курс буде близько 30. Тобто, девальвація становитиме відсотків 15.
Річну інфляцію прогнозують на рівні 8,1 відсотка.
- 2016-го вона - понад 15 процентів. Зменшити вдвічі наступного року, з усіма існуючими викликами, - нереальна справа.
Що це означає для кожного українця?
- Реальна заробітна плата й реальні доходи 2017 року зменшаться.
Уряд зможе виправити це?
- Ні. Тому що в презентації бюджету на наступний рік не сказали основних речей: скільки запустять нових підприємств? Скільки створять робочих місць? Яка буде реальна заробітна плата? Яке буде населення країни? Поки що щороку втрачаємо близько 150 тисяч громадян.
Враження таке, що бюджет написали для того, щоб поділити доходні статті між депутатами. Тому 2017-й для України і для кожного громадянина буде складнішим, ніж 2016 рік. Влада штовхає країну в прірву.
Що дорожчатиме, а що - дешевшатиме?
- Дорожчатимуть продукти харчування. Хоча є сезонні коливання цін на фрукти й овочі. Більше доведеться платити й за товари та послуги.
Українська економіка - в тяжкому стані. Воєнний конфлікт на Донбасі не зупинено. Змінюється зовнішньополітична ситуація: у США - новий президент, 2017-го обиратимуть парламент у Німеччині, президента - у Франції. Непрості процеси почалися в Польщі. І ми, і частина світу - у стані шторму. Наступного року він посилюватиметься.
2017-й закінчимо з державним боргом на рівні 66 відсотків від валового внутрішнього продукту. Наскільки це критично?
- Є країни, де ситуація значно складніша. Але негатив у тому, що 2017 року державний борг зросте на 14,5 відсотка. Розплачуватися будемо не тільки ми, а й наступні покоління.
Чи була альтернатива націоналізації Приватбанку?
- Були два варіанти. Дати можливість банку впасти. Це сталося б досить швидко. Потрібна була докапіталізація на 150 мільярдів гривень, яких у банку нема. З них 135 мільярдів - це депозити приватних осіб. Тобто всі вони залишилися б без грошей.
Другий варіант - не дати банку впасти. Державі треба знайти 135 мільярдів, щоб людям поступово віддати їхні гроші. Важливо, щоб нинішні керівники Приватбанку й населення України не панікували. Бо це нікому не допоможе. Якщо банк нормально запрацює, то є шанс, що люди зможуть поступово отримати свої гроші.
Які ризики маємо від того, що - після націоналізації Привату - понад 60 відсотків банківського сектора контролює держава?
- Мусимо заново будувати банківський сектор. Наш теперішній стан європейські країни пройшли багато років тому.
Націоналізований Приват ніхто не купить. Навіть за гривню. Бо із зобов'язаннями і проблемами, які в ньому є, він нікому не потрібний. Із стабілізацією ситуації в країні, з наведенням ладу з податковою системою - будуть інвестиції і в розвиток банківської системи. Але, на жаль, це станеться не 2017 року.
У ніч прийняття бюджету депутати ухвалили низку так званих "бюджетоутворюючих законів". Підтримка сільського господарства на наступні п'ять років буде на рівні 1 відсотка випуску продукції. Як оцінюєте таке рішення?
- Не впевнений, що наступного року держава знайде оці 5,5 мільярда гривень. Адже законів прийнято дуже багато, але їх не виконують.
Бюджет 2017-го і закон, про який ви говорите, зруйнували систему оподаткування, яка успішно працювала з 1998 року по 1 січня 2015-го. У ньому немає спецрежиму ПДВ для аграріїв. Це означає, що вони будуть змушені скорочувати виробництво. Втрати сягатимуть до 20 мільярдів гривень.
Яка логіка піднімати один податок, щоб втратити виробництво і надходження через інші податки до місцевих і національного бюджетів?
Аграрії цього року в один голос говорили: "Нам не треба підтримки держави. Віддайте ці гроші армії, медицині, на освіту. Залиште нам нормальні, чіткі, прозорі умови оподаткування. Щоб не було чиновника, який стягує податки. Щоб це все працювало в автоматичному режимі". Держава пішла іншим шляхом.
Аграрна партія домоглася продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення ще на рік. За цей час реально прийняти все необхідне законодавство для зняття мораторію?
- 21 грудня були слухання у Верховній Раді щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. У мене склалося враження, що депутати розглядають українську землю як капітал для власного збагачення, але не як основу розвитку національної економіки.
Чому?
- Там інтенсивно лобіювали один із законопроектів, який впроваджує вільний ринок земель сільськогосподарського призначення вже наступного року. Тобто починаючи з 1 січня. При цьому в ньому немає обмежень, які діють у цивілізованому світі. Іноземці мають повне право купувати. Немає обмежень на площу орендованих земель. Юридична особа може накопичувати до 33 відсотків землі на території одного району. Це може бути 30-40 тисяч гектарів.
Враження таке: у певних груп є вільні гроші і вони хочуть їх дуже швидко вкласти в щось ліквідне в Україні. Земля - найбільш знецінена й найбільш ліквідна. Тому в парламенті думають не як ефективно завершити земельну реформу, а як використати момент і накласти руку на землю. У 1990-х украли промисловість. Тепер те ж саме хочуть провернути із землею.
2017 року, за бажанні держави, можемо виконати всі необхідні кроки й уникнути продовження мораторію на 2018-й.
Скільки коштує зараз і може коштувати українська земля?
- Сьогоднішня середня ціна гектара - близько 500 доларів. Всього земель сільськогосподарського призначення - 42 мільйони гектарів. Зараз за них можна виручити 21 мільярд доларів. А якщо середня ціна підніметься до тієї, що в Польщі - 12 000 доларів за гектар - це буде 501 мільярд.
З якими викликами наступного року стикнуться освіта й медицина на місцях?
- Верховна Рада прийняла рішення перекласти витрати на освіту, культуру й медицину на плечі місцевих громад. Сьогодні у них таких грошей немає. Це обернеться тим, що матимемо проблеми вже на початку року. І немає різниці - чи це нові об'єднані громади, чи старі міські, сільські, селищні ради. Вже в січні їм доведеться платити за газ, електроенергію, тепло, воду, вугілля, комусь - за дрова й чимало інших речей.
Піднімаючи мінімальну заробітну плату держава, мабуть, розуміла, що витрати технічного персоналу в цих галузях перекладає на місцеву громаду. Це - прибиральниці, водії шкільних автобусів, кочегари. З державної субвенції оплачуватиметься лише робота лікарів, педагогічного складу й тих, хто працює безпосередньо в культурі.
Але ж місцеві ради можуть розпоряджатися частиною ренти. Цих грошей не вистачить?
- У другому читанні законопроект щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення, які розташовані за територіями населених пунктів, так і не прийняли. На сьогодні громада чи сільська рада не розпоряджається цією землею. Цим займається Держгеокадастр.
Держава має дати громадам можливість наповнити бюджети за рахунок повного розпоряджання місцевими ресурсами. Це треба зробити до того, як перекладати фінансове навантаження на громади.
У країнах, які пройшли адміністративно-територіальну реформу, 70 відсотків від зібраних податків залишаються на території громади, 30 - ідуть до загальнонаціонального бюджету. У нас до цього далеко. Уявіть ситуацію: у перший тиждень лютого наступного року місцева приватна енергопостачальна компанія вимкне електрику в дитячому садочку і школі - за борги. Як діяти тут?
Хто має передбачити такі ситуації і не допускати їх?
- Уряд. А якщо він не виконує наміченої Верховною Радою стратегії, то депутати мають звільнити Кабмін і призначити інший. Але парламент цього не робить. У цій ситуації президент повинен знайти шлях, як розпустити Верховну Раду.
Але потрібен новий закон про вибори - на пропорційній основі й за відкритими списками. Також маємо скасувати депутатську недоторканність. Без цього не вийде очистити парламент і підвищити його якісний склад.
Якщо призначати дострокові вибори за нинішньою виборчою системою і залишити недоторканність, то нічого не зміниться. Знову люди з великими грошима купуватимуть округи. І ставитимуть своїх на державні фінансові потоки.
Наскільки ймовірно, що дострокові вибори будуть наступного року?
- Всі, хто зараз при владі, намагатимуться дійти до чергових виборів 2019-го. Чи вдасться це їм? Важко сказати, бо настає надзвичайно складний рік.
Не думаю, що президент зважиться на розпуск парламенту з власної ініціативи. Це має бути вимога народу.
Варто розраховувати на допомогу МВФ та інших міжнародних донорів?
- Захід допомагатиме, але мінімально. Він жде, що ми виконаємо свою домашню роботу.
Наприклад, українське аграрне виробництво є гравцем на світових ринках, але в сировинному напрямку. Можемо створити сотні тисяч робочих місць - якщо продаватимемо не сировину, а кінцевий продукт. Потрібні переробні підприємства. Можемо піти до зовнішніх позичальників і сказати: "Ми розробили програму фінансового кредитування аграрного сектора. Під інфраструктурні проекти потребуємо мільярд доларів". Це не такі великі гроші для світу. Їх дадуть як довгострокові кредити - на 20, 25, 30 років. Під конкурентний на Заході відсоток - від півтора до трьох. Тоді світ зрозуміє - навіщо нам кошти.
Якщо ж урядовці кажуть: "У нас дірка в держбюджеті. Дайте грошей, бо треба конвертувати їх у гривню і заплатити за щось". Світ відповідає: "А як віддаватимете гроші?" Такими є стосунки будь-якого позичальника й кредитора. Якщо бачать, що можеш заробити й повернути - дають. Якщо ж просто просиш гроші, то отримати їх складно. Досі Україні давали кошти. Але 2017 року розраховувати на великі позики не варто.
Якби програму уряду готувала ваша політична сила, які в ній були б пріоритети?
- Ми її розробляємо. В Аграрній партії створили ради як прототипи парламентських комітетів. Завдання кожної ради - проаналізувати, що з нами відбулося за 25 років у кожному напрямку, де ми є на сьогодні, де здатні зробити позитивні кроки й завдяки чому? Працюємо в розрізі кожної складової вітчизняної економіки.
Повинні визначити: де маємо конкурентну перевагу, на якій можемо швидко заробити гроші. Відповідь лежить на поверхні - це аграрне виробництво. Але його треба перепрофілювати із сировини. Ніхто у світі не їсть сирою нашу пшеницю чи кукурудзу. Їх переробляють. Але вся додана вартість із підприємствами, робочими місцями, заробітними платами, наповненням місцевого і загальнонаціонального бюджету відбувається у тих країнах, які купили наше зерно. Зараз ціна на пшеницю в середньому 145 доларів за тонну. Країна, яка придбала її в нас, створює додану вартість 650-680 доларів. Тобто, заробляє в кілька разів більше, ніж ми. Тому треба перепрофілювати галузь із сировинної на переробну, будувати заводи. Для цього потрібна прозора податкова система й можливість залучити кошти.
До чого маємо бути готові наступного року?
- Треба рахувати кожну копійку, цінувати свою землю. Навіть невеличкий шмат. Якщо у вас є земля або родичі в селі, треба сіяти й садити. Навіть якщо ніколи не робили цього - маєте навчитися.
Наша економіка різко падає. Але що добре? Якщо змінимо виборчу систему, наповнимо парламент іншими людьми, приведемо в Кабмін професіоналів, то почнемо дуже швидко рости. Можемо створити нове "економічне диво" - як свого часу це вдалося Сінгапуру чи Південній Кореї. У нас все для цього є.
2 
8759
Коментарі
2