"Ветеран Збройних сил РФ" та колекція російських кітелів – що знайшли у Шуфрича і чим він запам'ятався в політиці

8

Фото: СБУ

У Службі безпеки України та Офісі генерального прокурора повідомили про обшуки у нардепа Нестора Шуфрича. Він отримав підозру у державній зраді. За даними слідства, виконував завдання колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Володимира Сівковича. Той втік до Москви 2014 року і створив "кротоферму" для підривної діяльності проти України. Одним із основних завдань Шуфрича була підривна діяльність в інформаційній сфері.

У Шуфрича знайшли посвідчення "ветерана Збройних сил РФ" та заборонену символіку: колорадські стрічки, медалі, російські двоголові орли. Документи про "автономії" для Донецької та Луганської областей. На них є підписи самого Шуфрича, колишнього нардепа та кума Путіна Віктора Медведчука, повідомив депутат від ЄС Олексій Гончаренко. Що відомо про скандального нардепа – у матеріалі Gazeta.ua.

СТАНОВЛЕННЯ У ПОЛІТИЦІ

З 1996 до 2007 року Шуфрич був членом СДПУ(о). Саме в цей час зблизився Медведчуком та потрапив у велику політику. Шуфрич – його давній соратник та партнер. Навідував Медведчука, коли той був на домашньому арешті. За інформацією розслідувачів, Шуфрич мав будинок у Криму поруч з Медведчуком.

 

У 2002 році Шуфрич став народним депутатом IV скликання як самовисуванець на довиборах до Верховної Ради. За два роки – уповноважений представник Віктора Януковича у Раді. Був заступником голови Ради нацбезпеки і оборони. З 2012-го – знову депутат VII скликання від Партії регіонів. Голосував за диктаторські закони.

У 2019 році знову потрапив у Раду від забороненої зараз партії "Опозиційна платформа – За життя". Голова комітету з питань свободи слова. Шуфрич профінансував заборонену "ОПЗЖ" на 1,6 млн грн.

Його хотіли зняти з посади голови комітету, але він заявив, що добровільно йти у відставку і складати мандат нардепа не збирається.

ОДИН З НАЙБАГАТШИХ НАРДЕПІВ

У декларації за 2020 рік Шуфрич вказав кілька земельних ділянок у Київській та Закарпатській областях, житлові будинки, кілька квартир у Києві та Ужгороді, нежитлові приміщення та гаражі у столиці. Задекларував витвори мистецтва та антикваріату, колекцію зброї, колекцію геральдики, ювелірні вироби, ікони. Вніс до декларації три автомобілі БМВ X5, дві машини Land Rover, Toyota 4 Runner та MINI COOPER, який належить його дружині Катерині Майковій.

Більшість доходів родина Шуфричів отримала від продажу нерухомого майна – понад 14 млн грн. За даними видання Forbes, Нестор Шуфрич - один із найбагатших українських парламентарів. Його реальні доходи оцінені на початку 2020-го більш ніж у $200 млн.

Торік "Схеми" виявили у власності родини Шуфрича земельні ділянки та маєток у селищі Сімеїз на південному березі Криму, придбані у 2013 році. Після анексії цю нерухомість у Шуфрича зареєстрували за російським законодавством. Водночас, родина нардепа купувала нерухомість і після анексії. А саме, додаткові сотки кримської землі – посвідчивши угоду лише за російськими законами.

 

Шуфрич також фігурує як власник активів "Київський річпорт", пишуть журналісти видання Bihus.info. 2017-го Шуфрич продав свій пакет акцій у компанії "Нафтогазвидобування". "Нафтогазвидобування" була заснована у 1999 році Миколою Рудьковським у партнерстві з Петром Порошенком. На початку 2000-х років – 50% частка Порошенка в проекті перейшла Нестору Шуфричу. У 2016 році енергохолдинг "ДТЕК" бізнесмена Ріната Ахметова придбав у Нестора Шуфрича і Миколи Рудьковського по 30% акцій ПАТ "Нафтогазвидобування".

СКАНДАЛИ І ЗВИНУВАЧЕННЯ

Шуфрич – постійний фігурант скандалів та бійок. 2008 року почубився зі спецназівцями, намагаючись не допустити транспортування ексміністра транспорту та зв'язку України Миколи Рудьковського до СІЗО. Внаслідок бійки Шуфрич знову потрапив до лікарні. Того ж року Шуфрич кілька разів ударив по обличчю Рудьковського просто у кабінеті. Ніби то через те, що наполягав на тому, аби Юлія Тимошенко залишалася прем'єр міністром, а Рудьковський був проти. У 2009 році вдарив однопартійця Сергія Льовочкіна відразу після засідання фракції Партії регіонів. А наприкінці року Шуфрич накинувся з кулаками на Юрія Луценка просто у студії "Шустер Live".

У лютому 2014-го йому дісталося від нардепа Миколи Паламарчука. У вересні того ж року Шуфрич спробував втекти від одеських активістів Євромайдану, але його наздогнали та добряче відгамселили. Охорона врятувала його від бака для сміття. А наприкінці року він побився з нардепом Олегом Ляшком, який звинуватив Шуфрича у спробі дати хабар. У грудні 2018 року Шуфрич спровокував масову бійку біля трибуни у сесійній залі, коли зірвав плакат із закликом посадити Медведчука.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мережі вибухнули фотожабами про обшуки СБУ вдома у Шуфрича

18 лютого 2022-го в ефірі програми "Свобода слова" Савіка Шустера журналіст Юрій Бутусов ударив Шуфрича через розповсюдження проросійських наративів. У студії обговорювали загострення війни на Донбасі. Бутусов підійшов до нардепа ОПЗЖ і вдарив його по лиці. Після цього зав'язалась шарпанина на підлозі студії.

Після початку повномасштабного вторгнення бійці 206-го батальйону територіальної оборони Києва затримали Шуфрича за те, що він фотографував блокпост. Однак згодом відпустили. Він досі залишається нардепом і продовжує головувати в Комітеті зі свободи слова.

ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ

Нестор Шуфрич одружений тричі. Перша жінка – Ірина Ярошовець історикиня за освітою, дочка тодішнього секретаря Закарпатського обкому КПРС. Цей шлюб тривав недовго. Друга дружина – Наталія Ворона-Шуфрич, переможниця кількох конкурсів краси, міс Ужгород. Шлюб тривав сім років. Від перших двох шлюбів у Нестора Шуфрича двоє дорослих синів.

 

Третя дружина Нестора Шуфрича – Катерина Майкова. Вона виступала у бальних танцях, виграла бронзовий кубок світу та золоті медалі на двох чемпіонатах України. Працювала у Харкові тележурналісткою. Після заміжжя переїхала до чоловіка до столиці та займається вихованням трьох дітей. У сім'ї - дві дочки Марія, Ганна та син Іван.

У ЗМІ активно обговорювали стосунки Нестора Шуфрича та лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко. Про це багато розповідав Михайло Бродський – лідер партії "Яблуко", яка певний час входила до складу Блоку Юлії Тимошенко. Він стверджував, що все почалося у бюджетному комітеті парламенту і продовжувалося багато років. Вони начебто відпочивали разом то в Єгипті та на Сицилії, то на яхті Шуфрича, удвох приходили до Бродського на вечерю. Луценко нібито у близькому колі критикував Тимошенко за довготривалі стосунки з Шуфричем.

"Один з варіантів – Росія захоче забрати Шуфрича"

Андрій Миселюк, політолог:

"Відповідь на питання чому по Шуфрича прийшли тільки зараз в тому, що, можливо, шукали якісну доказову базу. Щоб це не було голослівним звинуваченням. Шуфрич у нашій політиці - не один десяток років. За цей час він набрався величезного досвіду. Дуже обережний політик. Тому у публічній сфері не висловлювався так, щоб його можна було зачепити. Розумів, що зараз світитися у проросійських діях було б дуже небезпечно. Діяв обережно. Але давно відомо, що медведчуківське крило в Опозиційному блоці, а потім у "ОПЗЖ" завжди відповідало за зв'язки з Кремлем. Шуфрич – яскравий представник цього об'єднання проросійських політиків, якими треба зайнятися.

Шуфрич досі залишається очільником комітету зі свободи слова. Уявити, щоб він пішов сам, – це не про українські реалії. Це вирок ефективності роботи Ради. Одіозний проросійський політик очолює такий важливий комітет і до цього часу з цим нічого не зробили. Керівництво Верховної Ради і найбільшої фракції "Слуги народу" просто інфантильні. Досі на свободі Бойко. Є вірогідність, що і до нього прийдуть. Але він позиціонує себе як знавець на економіці та енергетиці, дійсно має досвід. Він у розрізі публічної активності теж був стриманим. Уникав гучних заяв ще більше ніж Шуфрич. Зараз почне діяти ще більш обережно.

Справа Шуфрича залежатиме від кількох факторів. Зокрема, від якісної доказової бази. Від звинувачень, які правоохоронці озвучать. Які аргументи будуть на захист. Які сили до справи залучать. Багато невідомих і прогнозувати складно. Один з варіантів – Росія захоче забрати Шуфрича. Тоді керівництво Кремля буде намагатися домовитися. Бо у них є принцип мафіозної контори – витягати своїх. Попри те, що у Путіна до Медведчука багато претензій щодо ефективності роботи та витрачання величезних коштів, але його забрали. За таким підходом – Шуфрич стовідсотково їх людина – і вони можуть спробувати його витягти".

ШУФРИЧ ПРО УКРАЇНУ ТА ВІЙНУ

Нестор Шуфрич неодноразово запам'ятався скандальними висловлюваннями щодо війни в Україні.

"Це війна між українцями, це конфлікт між українцями. Ми весь час чуємо про присутність російських військових. Але там постійно моніторингова група ОБСЄ працює, спеціальний комісар ООН, і ніхто з них не зафіксував офіційно присутність російських військ на Донбасі. Ми чотири роки воюємо: де полонені російські солдати? Де загиблі російські солдати? Регулярних російських військ на Донбасі немає", – сказав Шуфрич 2018-го року в ефірі програми "Український формат" телеканалу NewsOne.

 

"Мені складно давати їм оцінку (російським журналістам Ользі Скабєєвій, Володимиру Соловйову і Дмитру Кісєльову – Gazeta.ua). Я з повагою ставлюся в принципі до журналістської професії. Сьогодні ніхто не ставить під сумнів відповідні журналістські об`єднання в інших країнах, тому мені некоректно було б давати зараз оцінку. Якби я не був головою профільного Комітету, був би більш вільний у своїх оцінках. Я тоді дав би іншу оцінку", – сказав Шуфрич 2019-го.

"Під час розмов Медведчука і не тільки з Путіним нам вдалося погодити бачення припинення конфлікту, яке було сприйнято не тільки в Москві, Донецьку, Луганську, але й в Німеччині і Франції. На жаль, це не було сприйнято в Україні. Як нам зараз говорять, одна з причин – це те, що ніхто не хоче на найближчих виборах парламентських і президентських, щоб наші громадяни в Донецьку і Луганську голосували", – сказав нардеп.

"Близько спілкуюся з блаженнішим Онуфрієм, знаю його ставлення до нападу Росії, який він називає агресією Росії. У травні вони прийняли складні канонічні рішення, і одне з них — дуже показове у ставленні до РПЦ — це відновлення права на приготування мира (спеціально приготована ароматна олія, яка використовується для різних церковних ритуалів. — Gazeta.ua). Миро українська православна церква перестала сама робити в 1917 році. УПЦ МП брала миро від РПЦ, а ПЦУ досі отримує з Константинополя", – наголосив Шуфрич.

×