Великодні сувеніри. Що Шмигаль привіз від Туска

У Варшаву напередодні католицького Великодня приїхала українська урядова делегація. Чого чекати від цих перемовин, - розбиралася Gazeta.ua.

Діалог - є

Український прем'єр Денис Шмигаль приїхав до свого польського колеги Дональда Туска на чолі урядової делегації обговорити багато питань. Захід таку назву і має - "урядові консультації". Відбувся вперше.Поспілкуватися було про що.

Теми для перемовин

• спільні оборонні підприємства,
• участь Польщі у будівництві автостради "Краківець-Львів-Броди-Рівне" та у відбудові України.

Але ключовим став економіко-геополітичний блок: кордон – безмитний, експорт - євроінтеграція України.
Як показали події останніх місяців, ці питання взаємопов'язані. Нагадаємо, що з лютого 2024 року польські фермери агресивно виступають проти експорту української сільгосппродукції, зокрема, блокують автостради та пункти пропуску на кордоні. Вочевидь, на знак своїх добрих очікувань вони до 2 квітня розблокували пункт пропуску на кордоні "Угринів-Долгобичув", де на той момент уже стояло понад 120 фур.
Утім, віцепрем'єрка з євроінтеграції Ольга Стефанишина в інтерв'ю українському ЗМІ, яке вийшло того ж дня, визнала - сподівань на суттєвий прогрес мало, бо "ми не маємо діалогу стосовно того, як завершити кризу, пов'язану з блокуванням українського кордону".
Та чи не занадто песимістичною вона була? Бо діалог 28 березня у Варшаві таки відбувся.

На всі 100% задоволення не буде

І не просто діалог, а "інтенсивний та конструктивний, …ми точно маємо прогрес щодо зняття блокади на кордоні з Польщею", - заявив на спільній прес-конференції за підсумками консультацій Денис Шмигаль. "Ніхто і ніщо у цілому світі не зламає нашої дружби", - запевняв очільник польського уряду Дональд Туск. І додав: "Ми близькі до того, щоб транзит, який проходить крізь Польщу, "не робив проблем польському ринку". Однак зауважив, що рішення, які будуть знайдені, "не на 100% влаштують польську або українську сторону". Іншими словами, йдеться про пошук компромісу.
Шмигаль був конкретніший: українська сторона запроваджує механізм погодження з польською стороною видачі ліцензій українським підприємствам на експорт кукурудзи, ріпаку, соняшника і пшениці. У перспективі підписання угоди про обмін митними даними, яку, за його словами, вже погодили і направили до Єврокомісії. "Сьогодні українського зерна немає на польському ринку", - підкреслив Шмигаль.
Як зазначив Прем'єр-міністр України, через кордон з Польщею виводиться приблизно 2 млн тонн збіжжя, це невелика частка, основний потік - через морські порти, але цей шлях ненадійний з міркувань безпеки. Тому так важливо нормалізувати наземний експортний шлях. Крім того, Україна погодилася із обмеженнями Єврокомісії, - зазначив Шмигаль.
Про що, власне, мова?

+1 рік експортного безвізу

20 березня 2024 року стало відомо, що Європарламент та Рада Європи попередньо домовилися пролонгувати безмитний експорт з України до 5 червня 2025 року, тобто, ще на 1 рік. Але це не автоматичне продовження дії попереднього режиму, оскільки містить непряме квотування: обсяги обмежуються показниками 2022-2023 років, а до певних товарів Єврокомісія може застосувати екстрене гальмування, якщо українська сільгосппродукція порушуватиме баланс на загальноєвропейському ринку або на ринку (ринках) країни (країн) Євросоюзу.

Не дуже цікава історія

Якщо попередньо йшлося лише про м'ясо птиці, яйця та цукор, то, з подачі депутатів Європарламенту (і за наполягання Угорщини та Польщі), до переліку було додано овес, кукурудзу, мед та крупи. 27 березня стало відомо, що Комітет постійних представників країн-членів ЄС погодив остаточний варіант, котрий і буде винесено на розгляд Європарламенту. Про деталі цього варіанту мало що відомо, але, за деякими сигналами, він мало відрізняється від того, котрий був схвалений 20 березня, крім однієї принципової деталі - обсягів експорту.

"Це для нас не дуже цікава історія, але ми погоджуємося і розуміємо, що це той компроміс, який необхідний для наших країн, щоб аграрний експорт з України не шкодив або не ніс навіть теоретичної загрози польським агровиробникам", - визнав Денис Шмигаль.
Остаточно доля експортного безвізу з України в ЄС вирішиться до 5 червня поточного року, коли спливає термін дії чинної угоди про це.

 

Протести польських фермерів проти українських товарів стали найбільш масовими та жорсткими, тому так важливо домовитися з Туском до червня, щоб не збити саме рішення і щоб там не з'явилися нові обмеження.

Українська конкретика

І саме у Польщі 28 березня український прем'єр запропонував ще одну ініціативу- щоб Єврокомісія провела невідкладний скринінг українського аграрного та транспортного законодавства.
"Ми відкриті. Ми хочемо зняти будь-які маніпуляції, можливості для маніпуляцій, міфи, дезінформацію…Очікуємо, що це відбудеться наприкінці квітня, це відкриває нам всю статистику і дасть правдиві дані", - пояснив прем'єр. Натомість він очікує збільшення мит на 50% на поставки сільгосппродукції з РФ та Білорусі (ЄС за крок від цього, наголосив Туск) та пропонує створити Антикризовий штаб із залученням не лише представників урядів, але й асоціацій. І - пропускати через кордон пальне. бо це важливо не лише для економіки, але і для нацбезпеки України.

"Ми шукаємо рішення, які чітко дадуть відчуття безпеки нашим виробником", - зазначив у відповідь Дональд Туск, але замість конкретики послався на механізми захисту болгарського та румунського ринків.

Французька інтрига

Стриманість польского прем'єра щодо деталей майбутнього компромісу стає зрозумілою, якщо зважити на публікацію польського ЗМІ. 15 березня на зустрічі "Веймарського трикутника" Туск обговорив з французьким президентом Емманюелем Макроном додаткові обмеження за умови продовження безмитного експорту продукції з України, і Макрон підтримав цю гру. На саміті ЄС до них пристали інші країни-сусіди України, а також Хорватія, Італія, Словенія.
"Ці рішення не викликають захоплення української сторони, але ми шукаємо таких методів, які б не були ні для кого болісними", - пояснив Туск. Тестовою може стати відповідна транспортна угода.

Продуктивно і сенситивно

У підсумку, поїздку української делегації можна вважати продуктивною, оскільки за явного небажання польської сторони дещо вдалося конкретизувати варіанти вирішення найбільш проблемних питань, попередньо погодити тексти двох угод. Але Дональд Туск нічим не ризикував: остаточне рішення по безмитній торгівлі для України прийматиме не він, а Єврокомісія. У свою чергу, Денис Шмигаль отримав максимум можливого з консультацій. Особливо якщо пригадати, як Туск не приїхав на попередньо анонсовану зустріч на українсько-польському кордоні (23 лютого 2024 року). Цього разу Туск постійно наголошував, що йдеться про подолання суперечностей між добрим друзями.

 

Коли буде підписано транспортну угоду та проведено скринінг законодавства, польській стороні стане складніше інтригувати (якщо інтрига була), бо зникнуть підстави. Українська сторона наочно продемонструвала готовність як вести діалог, так і відстоювати свої інтереси. Загалом це важливо і для ЄС, до якого наша країна інтегрується, адже така поведінка – це своєрідне тестування повноправного членства у Євросоюзі. У Польщі є беззаперечний чинник тиску на офіційний Київ - терміни євроінтеграції. Наш стратегічний партнер дав зрозуміти, що не використовуватиме його у торгових суперечках, і це для України дуже позитивний сигнал.

×