"Велике будівництво" Зеленського: як піар президента шкодить дорогам

Це великий піар-проєкт, а потім вже державна програма. Президент і його команда використовували "Велике будівництво" під час місцевих виборів. Насправді ж, проєкт абсолютно не прорахований.

Дороги будують не за принципом, де вони потрібні, де виправити недоліки. А за принципом – якому підряднику краще цю дорогу віддати, де можна найбільше накрутити кошторис. Ці результати видно у "Прозорро". За даними системи, більшу частину коштів розподілили між обмеженою кількістю компаній. Лідер серед всіх дорожніх компаній, фаворит Укравтодору (ТОВ "Автомагістраль-Південь" – Gazeta.ua), отримав фінансування тільки цьогоріч більше 25 мільярдів гривень. Це більше ніж наше оборонне замовлення чи бюджет Мінкультури.

Піар, який влаштував Зеленський, навпаки шкодить. Чиновники та поліцейські бояться розслідувати проєкти "Великого будівництва". Тому що Зеленський на цьому піариться, розслідування може коштувати їм посади.

Гроші розподіляються не в прозорий спосіб. Компанії, які беруть участь у тендерах, не конкурують між собою. Якщо конкурують, ціна знижується мінімально. Тільки коли на тендер потрапляють міжнародні компанії, ми можемо побачити справжню ціну. Тоді рівень економії сягає 10-20%.

Це пов'язано з тим, що Укравтодор почав застосовувати дискримінаційні критерії. Кваліфікаційні вимоги сформували таким чином, щоб певні компанії могли взяти участь. Ці компанії-фаворити не конкурують між собою, домовляються, хто який підряд отримає, хто піде технічним учасником, щоб створити уявну конкуренцію. На це мав би реагувати Антимонопольний комітет. Якби Зеленський та його команда були налаштовані будувати інфраструктурний об'єкт так, щоб Україна отримала користь. Тоді би правоохоронні органи слідкували, щоб гроші не крали. Але цього не відбувається.

"Велике будівництво" Зеленського часто порівнюють з будівництвом у США за часів Франкліна Рузвельта. Тоді Штати також зіткнулися із проблемою змов дорожніх компаній. Кожного разу, коли великі гроші виділяють з бюджету, нечистий на руку приватний бізнес хоче на цьому заробити найбільше. Коли піднявся резонанс, треба було або змінювати щось або закрити проєкт. В результаті створити групу, яка почала оперативно розслідувати порушення, про які писали у ЗМІ.

За менш ніж 5 років не лише наклали мільярдні штрафи. Більше 40 осіб отримали реальні терміни ув'язнення через корупцію. Це була блискавична реакція. Ситуація одразу змінилася, на тендерах побачили конкуренцію, економію. Збудували більше доріг.

У США також розвивали інші види транспорту – залізничний, морський. Щоб розвантажувати дорогу. Коли будуєш дороги, але у тебе убита залізниця, тоді всі перевезення йде на автомобільному транспорті. Бо на хороших дорогах зручніше їздити. Але вантажівки вбивають їх. Ті гроші, які вкладають у ремонт доріг, в результаті ефекту не приносять. Це перетворюється у марнотратство. Вектор перевезень у США змінили якраз на залізницю. Тоді розвантажили дороги, відремонтували їх. І вони служать довго.

Треба слідкувати за дорожніми роботами, щоб їх виконували якісно. В Україні цього не спостерігаємо. У нас є велична проблема з компаніями, які мають наглядати та перевіряти. Ці компанії також пов'язані з фаворитами Укравтодору, дорожнім картелем. Часто вони знаходяться в одному офісі. Державні компанії, які включають у цю модель, знаходяться в підпорядкуванні Укравтодору або мінінфраструктури. Якщо ми маємо корумпованих чиновників там, тоді вони закривають очі на перевірки.

У ЗМІ ми бачимо, що окремі дороги вже мають проблеми з ямами, поверхня буває нерівна. Це лише початок. Ті компанії, які отримали найбільше підрядів, будували дороги за часів Кучми, Януковича і Порошенка. Вони будували дороги, які сходять зі снігом. Очікувати від них іншого ремонту не варто, коли немає перевірок, виключені дії Антимонопольного комітету.

Команда Зеленського, Офіс президента не сприймають "Прозрро". В голові мають таке відчуття економіки, ніби можуть самостійно визначитися, що оцей хороший хлопець може будувати або ремонтувати. І тоді все буде добре. Взагалі не сприймають інструмент для забезпечення конкуренції. Конкуренцію вони не розуміють.

Коли Зеленський або члени його команди коментують цю тему, то не говорять, що це бюджетні кошти, що це податки. Що це їх обов'язок звітувати перед нами, як вони витрачають гроші. Вони не відчувають, що це наші гроші, а не їхні. Вважають, що не мають проводити через "Прозорро", не має бути громадського контролю.

Звичайно, є корупція. З багатьох джерел чуємо, що "Велике будівництво" – це проєкт, за допомогою якого фінансують партійну касу "слуг народу". З якого платять депутатам.

"Прозорро" цьому заважатиме. Якась стороння компанія може перемогти на тендері, заробітки потрібної компанії зменшаться. Тоді він не зможе занести відкат, про який домовилися. Проведення без "Прозорро" означає, що керівник державного органу, який розпоряджається бюджетними коштами, і підрядник сідають у кабінеті і домовляються про ціну контакту, скільки робіт виконують. Тоді зможуть підвищити ціну, наскільки це потрібно для відкату.

У період пандемії всі вільні гроші держава має кидати на порятунок людей. Здорові громадяни потім почнуть будувати бізнес, сплачувати податки. Навіть не рахуючи, що охорона здоров'я людей є однією з головних цінностей в Конституції.

Держава зробила вибір на користь власних інтересів. А не громадян. Падіння рейтингів Зеленського до 30 % викликано і цими скандалами щодо "ковідних коштів". Але процес розуміння у суспільства повільний.

Зеленський – перш за все актор. Має можливість грати будь-яку роль, яку потрібно. Його команда вміє створювати красиві картинки. Поки що у президента виходить для частини суспільства створювати паралельну реальність, де президент не бере хабарі, бореться з олігархами, будує дороги, піклується про українців. Ця частка меншає. Але все ж, картинку створюють талановито.

Коли народ розуміє, що далі немає куди йти, то дає президентам розуміти, що з цим миритися не будуть. Так було з Януковичем. Зеленський може повторити його долю, якщо дуритиме людей. Коли прийдуть платіжки восени, українці почнуть уважніше дивитися на те, що є насправді, а не те що розповідає президент.