Народний депутат, член постійної делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи Володимир Ар'єв в інтерв'ю Gazeta.ua розповів, які питання піднімалися на останній сесії ПАРЄ та як це може у подальшому вплинути на Україну.
Які були найголовніші питання, що піднімалися на січневій сесії ПАРЄ?
- Перш за все, я би відзначив дуже важливий документ щодо стану свободи ЗМІ, де Україні приділено надзвичайно важливу увагу. Зокрема, зазначені всі ті проблеми, які зараз є у ЗМІ - тиск і спроба підім'яти під себе державне і громадське телебачення. ПАРЄ занепокоєна спробою поновити в українському законодавстві кримінальну відповідальність за наклеп, бо, за критеріями Ради Європи, це вважається недемократично. Крім того, там зазначили, що минулий рік став рекордним щодо кількості порушень щодо журналістів, зокрема на парламентських виборах.
Також досить важливий момент - це те, що нарешті у резолюціях моніторингового комітету почали використовувати термін "політичні в'язні". Адже критерії цього терміну лише у жовтні минулого року були визначені ПАРЄ. І досить швидко, вже на наступній сесії, ця норма була застосована. Це хороший сигнал того, що ПАРЄ починає активно займатися питанням політичних в'язнів. Цього разу йшлося про Азербайджан.
То щодо Азербайджану резолюцію таки прийняли?
- Там було дві резолюції: перша - щодо політв'язнів, а друга - загалом щодо ситуації в Азербайджані, яка була ширшою, але також містила розділ, присвячений політв'язням. Але оскільки сама процедура дослідження має бути більш тривалою, а визначення критерію політичних в'язнів з'явилося нещодавно, то були підозри, що до політв'язнів в Азербайджані могли потрапити і представники ісламістських терористів, особи, які працювали на спецслужби Ірану. Тому ця резолюція потребує доопрацювання.
Як такі рішення можуть вплинути на Україну?
- Це свідчить про те, що питання існування політв'язнів в Україні та функціювання у нас демократичних інститутів і норм, буде одним із найголовніших цього року. І те, що була прийнята загальна резолюція по Азербайджану, яка охоплювала всі аспекти, - це тільки на користь Україні. Бо ж у нас існують не тільки політичні в'язні, а є ще й абсолютно жахлива ситуація у судовій системі та функціюванні інших демократичних інституцій.
Тому таке рішення відкриває дорогу до того, що доповідь моніторингового комітету, на яку очікується навесні або влітку, отримала значно більші шанси бути прийнятою, а питання політичних в'язнів буде доопрацьоване та представлене вже найближчим часом. Бо якби ця резолюція по Азербайджану не була прийнята зараз, то, напевно, був би ризик того, що до цього питання могли б повернутися не раніше, ніж за півтора роки.
Яка взагалі у ПАРЄ існує атмосфера щодо України, що говорять?
- Перш за все, був повний шок щодо заборони члену делегації ПАРЄ Сергію Власенку виїхати за межі України.
То це питання там обговорювалося?
- І дуже активно обговорювалося. Також дуже активно обговорювалася поведінка Януковича щодо того, що він заходить усе далі і далі, потрапляючи у власний розставлений капкан. Насправді розуміння процесів, які відбуваються в Україні, є.
Чим це може для нас обернутися?
- Загалом, документи, які приймаються ПАРЄ, використовуються як відправна точка всіма країнами-членами Ради Європи. У меншій мірі українське питання стосуватиметься Росії, але західні країни, країни ЄС до рекомендацій ПАРЄ ставляться дуже уважно. Тому, фактично, це може бути відправною точкою для дуже цікавих процесів, які можуть відбуватися щодо українського керівництва вже у другій половині цього року.
Уже звучали думки щодо того, що заступнику генпрокурора Ренату Кузьміну можуть заборонити в'їзд в ЄС. На Вашу думку, наскільки це ймовірно?
- Це питання має ухвалювати Євросоюз. Але якщо це прізвище фігуруватиме у доповіді як людини, яка порушувала права і свободи, то тоді такий крок стає набагато реальнішим, ніж просто його декларація.
2 
8759
Коментарі
21