Цьогоріч до Дня Незалежності Кабмін планує витратити 5 млрд 423 млн грн поза системою "Прозорро". Гроші підуть на будівництво інфраструктурних об'єктів. Обхід "Прозорро" може підважити статус України у переговорах із міжнародними партнерами, вважає Гліб Канєвський, голова експертної організації "СтейтВотч".
Які ще наслідки матимуть такі рішення – в інтерв'ю Gazeta.ua.
Навіщо включати довгобуди, такі як аеропорти, у план до річниці Незалежності?
–– На початку року в Офісі президента поставили завдання головам облдержадміністрацій зібрати інформацію про об'єкти, які можна було би швидко добудувати. І представити їх у 2021-22 роках з нагоди Незалежності України.
Спочатку на обласному рівні обирали, що можна добудувати швидко і продемонструвати це до свята. На це потрібен був час. Потім в Офісі президента відбувався відбір. Обирали, що в кожній області можна швидко будувати чи закінчити. Щоб були вражаючі об'єкти, як аеропорт, і можна було б з гордістю показати: "Ми зробили аеропорт. Розвиваємо національний авіаринок". На третьому етапі почали зводити кошторис – скільки треба грошей і часу. Поки все робили – пройшло півроку. До Дня Незалежності залишається не так багато часу.
Щоб якось обґрунтувати міжнародним партнерам, особливо з ЄС, які підтримували систему "Прозоро", прийняли рішення про виключення з закону, які не різатимуть вуха. Приурочили це до 30-річчя України. Мовляв, вносять зміни, не тому що хочуть в ручному режимі ділити п'ять мільярдів, а щоб запустити великі інфраструктурні об'єкти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порошенко із коміксом, Рудик та Зеленський – з історією Грібаускайте: які книги купують політики на "Арсеналі"
Також планують побудувати найвищі флагштоки в кожній області. Це також план ОП?
Так. 14 областей вже порахували, що готові витрати 135 мільйонів гривень на найвищий прапор у себе в регіоні. Київська область у Броварах хоче поставити прапор за 20 мільйонів. Миколаївська – за 14. Львівська – за 13. Ці прапори встановлюватимуть також без тендерів.
Ці 135 мільйонів, а може і значно більше, можна було б витратити на 267 тисяч доз вакцини. Мабуть, щось у державній політиці управління коштами не так. Влада постійно каже, що немає грошей на вакцини – просить за кордоном, бере кредити. А з іншого боку – вирішують свою забаганку запам'ятатися найвищими прапорами.
Чому для будівництва обраних об'єктів потрібно обходити "Прозорро"?
Обрали ті об'єкти, які були б гарними для телевізійної картинки. Їх можна буде продемонструвати суспільству, ніби влада працює. Але щоб швидко реалізовувати інфраструктурні об'єкти, потрібне ручне керування системою "Прозорро". Чинне законодавство такого не дозволяє. "Прозорро" – це набір чітких онлайн-процедур, якого мають дотримуватися органи влади при витраті бюджетних коштів. Система непередбачувана для замовників. Якщо Кабмін хоче будувати аеропорт, то не розумітиме, хто виграє тендери, хто будуватиме.
Тому прийняли рішення, щоб результати були передбачуваними для цих об'єктів. Тому втрутилися в роботу "Прозорро" на законодавчому рівні. Обгрунтували це 30-річчям Незалежності. Мовляв, треба робити швидко та ефективно, тому замовляли без тендерів. Фактично – у ручному режиму. Замовники обиратимуть, з ким хочуть працювати і як.
Раніше теж обходили систему "Прозорро". Чим все тоді закінчувалося?
Це не нова історія. Органи влади намагаються самостійно обирати підрядників. Таким чином нібито отримують певну гарантію та контроль, що об'єкт добудують. Але як показували попередні роки, подібні кейси, коли влада починає втручатися в тендери, призводять до нових проваджень та корупційних скандалів.
До цього була окружна дорога в Києві за більше 80 мільярдів гривень без "Прозорро". Є проблема постійних ініціатив втручання в систему. Хтось в Офісі президента щирі наміри Зеленського увійти в історію як президента-будівника використовує з метою закрити розпил коштів. Чиновники в ручному режиму визначатимуть, кому дадуть п'ять мільярдів – це вже не "Прозорро". Це розпил бюджетних грошей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мільярди ділитимуть у ручному режимі": оцінили підготовку Банкової до Дня Незалежності
Чому Верховна Рада погоджує подібні рішення?
Це політичне питання. На сьогодні у Верховній Раді є монобільшість. Її контролюють з Банкової. Немає опозиції в парламенті, яка могла би заблокувати сумнівні рішення влади, які несуть корупційні ризики. Тому ця ініціатива пройшла. Як і будівництво окружної дороги. Станемо свідками вихру журналістських розслідувань та кримінальних проваджень щодо цих коштів.
Чи є у цій історії позитив? Які негативні наслідки можемо мати?
Позитивних моментів я не бачу. Це наміри зламати систему "Прозорро". Вона ефективна та визнана у світі. Має конкурсну основу, скорочують корупційні ризики. Коли влада починає сама втручатися у цю систему, то тут позитивні результати складно передбачити. Все завершиться тим, що Україна згорне велику реформу.
Система "Прозорро", як і електронні декларації, були одним з пунктів, які фігурували у міжнародних меморандумах та договорах з ЄС. Тепер по-суті заднім числом починаємо переглядати ці домовленості в односторонньому порядку. Це нікому не сподобається. Наші партнери робитимуть висновки щодо співпраці з нами. Наскільки нам можна довіряти. Чи можна надавати фінансову допомогу. Якщо ми спочатку беремо зобов'язання, а потім активно починаємо їх змінювати.
До Дня Незалежності Кабмін планує витратити 5 млрд 423 млн грн поза системою "Прозорро". Парламент вніс зміни у закон "Про державні закупівлі". У Міністерстві фінансів кажуть, що гроші підуть на будівництво інфраструктурних об'єктів. Модернізацію шести аеропортів – у Вінниці, Дніпрі, Одесі, Рівному, Херсоні і Мукачевому. Розбудову євроколії Київ – Львів – Скнилів. Завершення будівництва нового лікувально-діагностичного комплексу і лікарні Охматдит. На святкові урочистості у Києві і Одесі 24 серпня витратять 100 млн грн.
2 
8759
Коментарі