Сьогодні з'явилась інформація від помічника президента РФ Юрія Ушакова про плани щодо майбутньої особистої зустрічі Порошенка і Путіна в Москві. На фоні утаємниченого закон про особливий статус Донбасу чи не виглядає це, так, що Петро Порошенко поступово відмовляється від європейського вектору і орієнтується на Москву?
Безпосередня зустріч Порошенка і Путіна закінчиться пропагандистським і інформаційним скандалом, де висновок буде один - наш президент не справився зі своїми обов'язками. Поїздка в логово ворога у той момент, коли ми програли перший етап за територіальну цілісність України і пройшло відділення сепаратистської території України - це не дуже правильно.
З Путіним треба зустрічатися при свідках, в Європі. Ні в якому разі не в Москві і не в Мінську.
Є ще один варіант місця їх зустрічі, це Донецьк – звільнений від окупантів.
Я думаю, президент плутає посаду Головнокомандувача з дипломатом. Коли потрібно назвати агресора агресором, щоб надати мотивацію для офіцерів і солдат для подальшої боротьби за визволення України, він уперто грає в дипломата, який не каже ні "так", ні "ні".
Це не допомагає українським силам вести належну боротьбу проти окупанта.
Навіть на своїй прес-конференції він так і не сказав чітко, чи вважає Путіна агресором. Навпаки, він дуже обережно добирав слова. У цьому ключі поїздка Петра Порошенка абсолютно неправильний крок, оскільки він раніше заявляв про зустріч у форматі трьох представників.
Сьогодні всі дуже бояться, коли буде, як в 2005, коли закриті кримінальні справи проти соратників Януковича і кумівство у політиці знищать всі здобутки революції. Як ви розцінюєте перші 100 днів президента в цьому плані.
Замість того, щоб звітувати про свою діяльність – кадрову політику, боротьбу за цілісність України президент Петро Порошенко присвятив час на прес-конференції тому, що розказував про золоті гори у 2020, коли у політиці не буде не лише його, а й значної кількості нинішніх діячів.
Якщо Порошенко не розуміє, що та ж проблема із Генпрокуратурою і заступниками Генпрокурора Яреми підриває його авторитет і доводить народу, що всі прокурори однакові і не змінились з часів Януковича і Пшонки – це погано закінчиться.
Напередодні виборів президента Порошенко багато говорив про зміни, про те, що після 25 травня країна житиме по-новому, але нині такий час, коли люди вже не вірять словам.
У нас немає часу чекати обіцянок. Кожен день зволікання підтримає і так знекровлену війною країну.
Думаю, покривання корупціонерів, які є друзями, сватами і кумами дуже погано скінчиться для Порошенка.
В списку партії президента велика кількість чиновників часів режиму Януковича - Балоги, Жванія і родичі одіозних регіоналів, як той же батько губернатор а-сепаратиста Кузьменка? Навіщо президент підбирає цих людей?
Така кількість людей з минулого життя пов'язана з тим, що президенту потрібні слухняні депутати, а не реформатори. Йому потрібні люди, що виконуватимуть будь-які його доручення - "продавити" щось тихцем у Раді, тощо.
У цьому ключі Петро Порошенко став дідом Мазаєм, який перевів зайців-депутатів, які зганьбили себе своїми діями, в нову Україну.
Тут він помиляється двічі. Тому, що дискредитує себе в очах суспільства і тих людей, які йому повірили і обрали. По-друге, тільки-но ті скандальні персоналії опиняться в парламенті, вони почнуть свою політичну гру. І це вдарить по самому Порошенку, який допомагає привести цих людей у владу знов.
Візит А. Яценюка до США викликав негативну реакцію офіційних осіб Кремля. Зокрема, постійний представник РФ в ООН Чуркін заявив, що між Порошенком і Путіним відбувається постійний діалог. А Арсеній Яценюк на цей діалог не зважає. Також раніше керівник МЗС Росії Лавров заявив, що Яценюк своїми ініціативами щодо євроінтеграції та вступу України в ЄС і НАТО заважає партнерству РФ і України.
Я вважаю, що тут Росія проводить у життя стару візантійську практику "розділяй і володарюй", коли сторона агресора старається посварити прем'єр-міністра і президента.
Захід дуже добре бачить цю російську практику, оскільки сам її відчуває на собі. Бо одні країни стали на сторону України ,а частина інших таємно підтримує Росію. У цьому плані КГБісти Кремля не видумали нічого нового, просто оживили старі практики.
Однак, тут Росії активно помагає деякими діями сам український президент, коли домовляється про той же візит до Москви. У випадку з Росією ні в якому разі не можна відступати від нормадського формату переговорів чи женевського, коли у переговорах беруть участь найсильніші країни світу.
Мінськ - погане місце для переговорів. У Мінськ можуть їхати люди, які вирішують дуже конкретні питання у дуже короткий строк. Це можуть, наприклад, бути обміни полоненими, але ніяк не міжнародні політичні переговори. З таким успіхом ми могли поїхати десь у Душанбе.
Моя особиста думка – у мінського процесу нема майбутнього.
1 
8759
Коментарі