— Ті партійці, які виступають "за" союз із регіоналами, — каже пан Третьяков, — мають відкрито про це заявити, а політрада партії має ухвалити рішення: бути чи не бути їм у партії в подальшому.
— Олександре Юрійовичу, поясніть, що відбувається у відносинах між членами НУ-НС і Президентом Ющенком?
— А що відбувається?
— Добре, по-іншому сформулюю питання: чи співпадає бачення коаліційної участі НУ-НС пересічних партійців і почесного голови "Нашої України"?
— Президент завжди виступав за коаліцію демократичних сил. А якщо ви акцентуєте увагу на його заклику почати діалог, то я зрозумів його як звертання до всіх парламентських сил, без розділення на владу і опозицію. Три сили — БЮТ, НУ-НС і Партія регіонів — на виборах підтримало 80% населення. Але таке життя: якась із цих трьох політичних сил буде в опозиції, і я переконаний, що це буде Партія регіонів.
— В "Українській правді" з"явилася замітка, в якій зазначається, що частина новообраних депутатів від блоку "Наша Україна — Народна самооборона" відмовляються підтримати ідею про створення коаліції з Партією регіонів. УП повідомляє, що, мовляв, уже зібрано 40 підписів під листом до Президента, де висловлюється незгода з пропозицією залучити до переговорів ПР. Листи підписали 40 з 72 політиків, обраних за списком НУ-НС. Прокоментуйте.
— Мене ніхто не просив ставити свій підпис під листом до Президента, хоч я член президії партії. "Наша Україна" не збирається висловлювати протест Президенту.
— Ви спростовуєте наявність так званого протестного листа, адресованого Віктору Ющенку. Але у ЗМІ з"явився ще один лист, автором якого є ваш однопартієць Юрій Єхануров. Послання Юрія Івановича до членів НУ-НС наводить також "УП". Цей лист вельми показовий у тому плані, що далеко не всі у вашому партійному домі, м"яко кажучи, радіють союзу з БЮТ, вбачаючи в ньому насамперед конкурента, а не союзника. У листі, зокрема, зазначається: "Вважаю серйозною помилкою публічні коментарі лідерів партії та блоку, які продовжують звучати в післявиборчий період щодо підсумків голосування. Співаючи дифірамби БЮТ щодо результатів виборів, ці люди остаточно знищують електоральну базу Президента і нашої партії... Здається, всім зрозуміло, що підготовка до наступних виборів (а це президентські вибори) почалася першого жовтня. Такими ж очевидними є і президентські амбіції Юлії Тимошенко. Переконаний, що необхідно припинити прославляти досягнення БЮТ і його лідера, посипаючи власну голову попелом. Президентська партія має бути надійною опорою Президенту і мати власну гідність". Що скажете?
— Юрій Єхануров завжди був прибічником коаліції з Партією регіонів і публічно про це говорив. Але в нас є рішення з"їзду про коаліцію з БЮТ, яке ніхто не скасовував. І якщо комусь не подобається рішення з"їзду, він має вийти з партії.
— А однодумців пана Єханурова у НУ-НС багато?
— Я до них не належу.
— У такому разі, ваш прогноз: коли буде поставлено крапку в коаліціаді-2007, і яким, власне, буде формат коаліції в Раді шостого скликання?
— Згідно з діючою Конституцією коаліція створюється з депутатських фракцій. А фракції складаються з народних депутатів. Народним депутатом стаєш тоді, коли приймаєш присягу. Тому всі переговори, які зараз ведуться, не більше, ніж неофіційні консультації. Повторюю: у нас є договір, підписаний з Юлією Тимошенко, тому якою буде коаліція, здогадатися нескладно.
— Тим часом, ваш договір не передбачає участь третьої сторони в коаліції, тільки формула БЮТ+НУ-НС. Проте і представники вашого блоку, і соратники пані Тимошенко кажуть, що двері демократичного коаліційного дому відкриті для Володимира Литвина. Ви будете переписувати угоду про створення коаліції?
— Ми будемо раді, якщо Володимир Михайлович розділить ідеї та відповідальність, які ставить перед собою коаліція демократичних сил. Головне, що я абсолютно впевнений у тому, що Литвин не перетвориться на Мороза.
— Питання спікера майбутньої Ради. Днями, НУ-НС висунув на цю посаду В"ячеслава Кириленка. Перше: чи всі у блоці підтримують цю кандидатуру? Друге: у разі приєднання до "помаранчевої" коаліції блоку Литвина, чи готові ви пожертвувати посадою голови ВР для блага міцності коаліції?
— Наш блок уже запропонував на розгляд кандидатуру спікера — В"ячеслава Кириленка. А що стосується другого питання, то це предмет подальших консультацій всередині коаліції.
— Політики з різних таборів всує говорять, що їх не цікавлять портфелі. Однак, чому, якщо торгу немає, коаліційні переговори ведуться кулуарно, за закритими дверима? Є що приховувати від громадськості?
— Ні, просто громадськості поки що нічого демонструвати. В Основному Законі — Конституції — чітко написано, як створюється коаліція. Спочатку мають бути оголошені офіційні результати виборів, має відбутися перша сесія. І лише потім — офіційне оголошення про створення коаліції.
— Ми говоримо про те, що сьогодні, подобається це комусь чи ні, є ключовим питанням політичного порядку денного — про коаліційний процес, який уже стартував, але про який пересічні українці практично нічого не знають, оскільки все знову, як і минулого року, відбувається закрито, кулуарно, непублічно.
— Ні, ви не праві. Усе відбувається якраз відкрито і публічно. У нас підписано договір із БЮТ? Підписано. Його ніхто не денонсував? Ніхто!
— А я хочу процитувати голову виборчого штабу блоку НУ-НС у Донецькій області Зіновія Шкутяка. Пан Шкутяк, зокрема, заявляє про те, що головними недоліками передвиборної роботи блоку в Донбасі стало те, що блок у регіоні "фактично не був присутній", а також те, що представники блоку не зустрічалися і не говорили з донеччанами. "Нашої позиції фактично ніхто не знає. Сьогодні фактично політична думка на Донеччині повністю монополізована Партією регіонів...", — каже Зіновій Шкутяк. У зв"язку з цим — питання: чому лідери НУ-НС проігнорували Донбас, тоді як Полтавський, Хмельницький та інші регіони перша п"ятірка НУ-НС відвідувала декілька разів?
— Перша п"ятірка на виборах чітко, як солдати, виконувала рішення штабу. І як штаб планував тур, так він і проходив. Є така хороша приказка: "Людині, яка вміє керувати, вміють і підкорятися". І тому питання про те, чому Донецьк був викреслений з плану турів, треба ставити начальнику штабу.
— Узимку в інтерв"ю "Дню" ви сказали таку фразу: "Віктор Балога — не Юлій Цезар, який міг робити одночасно кілька справ". Проте Віктор Іванович, будучи керівником президентської канцелярії, очолював виборчий штаб НУ— НС. Як ви оцінюєте результат його партійної діяльності?
— Я готовий ще раз повторити ці ж слова.
— Чи не вважаєте ви помилкою те, що виборчий штаб очолив високий чиновник із Банківської? Адже це відкрило шлюз вашим опонентам для критики щодо можливого використання горезвісного адміністративного важеля на виборах. До речі, аналітики іронізували над рішенням з бігбордами Президента, порівнюючи цю ідею пана Балоги з часами Кучми.
— Я вважаю помилкою не те, що він очолив штаб, а те, що він суміщав дві посади. Коли Роман Безсмертний очолив штаб "Нашої України", він пішов з посади віце- прем"єра. Пішов, тому, що він також не Юлій Цезар. І центром прийняття рішень має бути не Секретаріат Президента, а партія.
— Ви кажете "має", а під час виборчої кампанії, яка щойно завершилася, центр прийняття рішень був один. Чи два?
— Один.
— А зараз, коли стартувала коаліціада, центр також один?
— На жаль, боюся, що зараз є кілька центрів прийняття рішень.
— Зараз, подобається це комусь чи ні, але діє Закон про Кабінет Міністрів. Згідно з цим законом, Президент уже не має давати доручення про формування коаліції тощо. Проте Віктор Ющенко це робить. Чому?
— Я скажу слова, які, напевно, далеко не всім сподобаються. Я вважаю, що короля робить свита. Це і є моя відповідь.
— Як ви вважаєте, для пропрезидентської політичної сили виборчий фінішний результат 14,15% — це...
— Звичайно, як будь-якому партійцю, мені хотілося, щоб НУ НСотримала кращий результат.
— Нещодавно в інтерв"ю "Дню" пан Кириленко говорив про те, що виборчий список НУ НУ очищений, оновлений на80%. Як пояснити тоді парадокс: ви очищаєтеся, оновлюєтеся, а післявиборний результат хоч і трохи, але гірший за торішній. І ще один вельми показовий момент. 2006 року почесний голова НУ не брав участі у виборчих перегонах, нині Віктор Ющенко не лише був обличчям реклами "помаранчевого" блоку, але й відкрито закликав українців голосувати за НУ-НС. І знов-таки на кінцевий результат це не вплинуло. Прокоментуйте.
— Об"єктивно, було змішано дві стратегії. Якраз 2006 року Президент мав би так активно працювати на виборах, а 2007 року він мав бути над сутичкою. Тому ті політтехнологи, які відповідали за стратегію, помилилися.
— Якщо ви вже згадали про політтехнологів. Підтвердіть чи спростуйте чутки про те, що пропрезидентський блок у виборчій кампанії задіяв американських політтехнологів.
— Чи були в штабі "Нашої України" американські політтехнологи, я не знаю, оскільки я не працював у штабі. Я на цих виборах відповідав за Кіровоградську область, яка на цих виборах, до речі, взяла на 34% більше, ніж на виборах минулого року. Хоча, зізнаюсь, мені дуже шкода, що у вересні в Кіровоградську область не доїхав жоден із представників першої п"ятірки. Мені також шкода, що за всю виборчу кампанію цей регіон жодного разу не відвідав Президент.
— У розпал виборчої кампанії пан Балога говорив про те, що НУ-НС цілиться на результат 20%. На ваш погляд, він повинен понести відповідальність за фактичний провал?
— Чому, провал? (сміється). Він чудово впорався із Закарпатської областю, де "Наша Україна" стала номером один. Так що, як то кажуть, у рамках Закарпаття він чудово провів вибори.
— Дострокові вибори мера Києва під час виборчої кампанії обіцяв Юрій Луценко. Ваш прогноз, чи будуть перевибори столичного градоначальника, якщо так, то коли, і як ви з вашими партнерами з БЮТ вирішуватимете питання єдиного кандидата, оскільки в обох таборах таких претендентів вдосталь.
— Перше, що ми обіцяли, — це розв"язання на законодавчому рівні питання про зняття депутатської недоторканності. Друге актуальне питання — конституційні зміни. Не широка коаліція може об"єднати країну, а Конституція. Якщо політики не зможуть сісти за один стіл і об"єднати країну, тоді народ об"єднуватиме країну шляхом своєї участі в конституційному референдумі.
— Про яке об"єднання, пробачте, йдеться? Народ — єдиний, ви — не єдині. Народ за одним столом може сидіти, ви — не можете. Ви вважаєте, що в Конституції наша ключова проблема? Можливо, проблема все ж, пробачте за різкість, у деяких головах?
— Вважаю, що одна з ключових проблем — це проблема Конституції.
— Тоді деталізуйте, в чому саме.
— На сьогодні розмита зона відповідальності Президента, парламенту та виконавчих органів влади. І це дестабілізуватиме ситуацію в країні.
— А чому в такому випадку фракція "Наша Україна" дружно натискала кнопку "за" під час прийняття поправок до Основного Закону?
— Щоб на Майдані не загинули люди. Якщо ви пам"ятаєте ту ситуацію, то в нас не було іншого виходу. Якби на Майдані вибухнули петарди, почалася б паніка, тиснява... тому, прошу вас, не треба говорити про те, чому "Наша Україна" проголосувала. А ви знаєте, що там стояли поливальні машини з холодною водою!? А якби цією водою полили людей, скільки б могло загинути!? Ми зробили все, щоб вирішити конфлікт без жертв.
— Спочатку ми приймаємо Конституцію, потім піддаємо її ревізії. Спочатку ми приймаємо закон про Кабінет Міністрів, тепер Президент говорить про необхідність його, м"яко кажучи, перегляду. У результаті ми замість того, щоб рухатися вперед, топчемося на одному місці, то приймаючи, то знову відміняючи, і так по колу.
— А знаєте, чому ми з вересня 2005 року топчемося на одному місці? Через одну просту причину. Бо вийшла деяка балакуча голова й наговорила всяку гидоту про діючу владу.
— Ви маєте на увазі Олександра Зінченка?
— Так. І все, що зараз відбувається, — це плоди скандалу вересня 2005-го. Країна зараз перебуває в правовому колапсі. Батурин пав, коли ворота були відкриті зсередини, і в нас це сталося в 2005-му. Але ми перемогли на виборах і для того, щоб на сьогодні створити коаліцію, у нас вистачає голосів і без третьої сили. Але щоб не запускати диявола у вигляді мішка грошей з боку Партії регіонів, звичайно, було б краще, щоб Литвин був. Звичайно, було б краще, якби Литвин виконав своє виборче зобов"язання про те, що країні потрібен Литвин. Нехай доведе, що це була не просто голослівна фраза. Можливо, буде в нього крісло, немає проблем. Адже не з цього необхідно починати розмову. Розмову потрібно починати з того, як ми будуємо країну?
— Віктор Ющенко нещодавно заявив, цитую: "Детонатором політичної кризи стала політреформа-2004. Тому без реформування Конституції буде важко утримувати політичну стабільність. Тому 2008 рік може бути присвячений новому конституційному процесу й прийняттю нової редакції Конституції України". Нова Конституція, про яку говорить Президент, — це повернення до сильної президентської форми правління?
— Упевнений, що Президент повинен бути всенародно обраним арбітром. Обраним, підкреслюю, народом, а не парламентом. Це перше. Друге. Якщо парламентська фракція, що нараховує, скажімо, 230 мандатів, за кілька місяців розростається до 300 депутатів, гадаю, Президент повинен втрутитися в цей процес. Іншими словами, Президент повинен мати ширші права щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради. І не тільки за бездіяльність (немає коаліції тощо), але й за дію, коли в парламенті відбувається ревізія та фальсифікація народного волевиявлення.
— А чи не вважаєте ви, що політика по-українськи останнім часом — це апріорі фальсифікація та фарс? У нас дискредитований Конституційний Суд, прокуратура, міліція, парламент, усі органи влади!
— Зрозуміло, до чого ви хилите. Так, я вимушений погодитися, що в нас демократія має елементи анархії. Мені, наприклад, м"яко кажучи, дивно читати заяву прес-служби НАК "Нафтогаз України", в якій роблять зауваження Президенту України. Тому завдання номер один для влади — повернути довіру людей та навчитися поводитися публічно пристойно. Ну, не може міністр нападати на всенародно обраного Президента! Ми ж, зрештою, живемо не в індіанському племені.
— До речі, один російський політолог днями назвав Тимошенко Путіним у спідниці. Нашому "індіанському племені" потрібен такий лідер, як ви вважаєте?
— Для того, щоб повернути рівень довіри до влади й навести порядок у країні, потрібна сильна система влади. Але при цьому, підкреслюю, преса повинна бути дійсно повноцінною четвертою владою й не допустити переходу від демократії до диктатури. Знаєте, я недавно був на зустрічі з американським послом. Це було саме після появи публікації про те, що, мовляв, я втік з Америки за несплату податків. Я говорю американському послу: "Я ж перебуваю на території Америки, у такому випадку ви маєте повне право заарештувати мене за несплату податків". До чого я веду? До того, що преса не повинна дискредитувати політиків під соусом рекламних матеріалів, що засновуються на неперевіреній і помилковій інформації.
— Нинішню виборчу кампанію аналітики називають тренуванням президентської кампанії. Очевидно, що Віктор Ющенко — третій. Як ви вважаєте, хто з двох: Тимошенко чи Янукович готовий принести свої президентські амбіції на користь діючого Президента?
— Ну, по-перше, те, що сьогодні очевидне, завтра може стати неймовірним. По-друге, наш стратегічний союзник — це Тимошенко. Я б тут сказав так: яка не є, а все ж рідня. Ми повинні дати суспільству те, чого воно чекає. Суспільство хоче бачити ліберального президента й жорсткішу виконавчу владу. І саме цей дуалізм балансуватиме ситуацію.
— А нинішня виконавча влада з прем"єром Януковичем, на ваш погляд, м"яка?
— Я говорю про те, що влада повинна бути жорсткішою та послідовнішою не в питанні власного збагачення, а в загальнодержавних питаннях. І найголовніше, щоб виконавчі органи влади — уряд і Президент — працювали спільно. А загальним для них може бути тільки одне — Україна. І щоб усі депутати всього-на-всього виконували присягу, в якій написано: "Боронити державу".
— Пробачте, ви про наш парламент говорите? Це не жарт?
— Це не жарт, бо люди просто зобов"язані це робити! І коли депутати зрозуміють, що в 47-мільйонній державі їх усього 450, коли вони поводитимуться належно, тоді все стане на свої місця. Коли ми будемо впевнені в тому, що народний депутат — це державний діяч, а не "кнопка", тоді все налагодиться. І це, до речі, також завдання четвертої влади.
— Чи допускаєте ви, що регіонали можуть просто не прийняти депутатську присягу й на країну можуть чекати чергові парламентські вибори?
— На жаль, допускаю. Але знаєте, хочу нагадати один епізод. Повірте, Президент дуже не хотів подавати кандидатуру Януковича на посаду прем"єр-міністра в 2006 році. Але він це зробив, він виконав норму Конституції. І в зв"язку з цим я закликаю Партію регіонів гідно прийняти поразку й прийти в парламент.
3 
8759
Коментарі