"Титанік" старої освіти тоне - експерт

Національна стратегія розвитку освіти не отримала належного обговорення, а без справжніх дискусій навіть найкраща стратегія приречена на провал.

Про це Gazeta.ua заявив Віктор Громовий, голова координаційної ради Асоціації лідерів освіти.

"Знаковою річчю тексту стратегії є те, що закінчується вона фразою про "широку підтримку освітніх реформ суспільством". Це мало бути першими словами цієї стратегії, бо ніколи жодні реформи згори успіху не мали, й будь-які серйозні зміни мають йти знизу. Тобто, якщо б вони хотіли реально змінити українську освіту, вони б починали з низів. У нас же питання проблем освіти не було не те, що топ-темою. У нас дискусії про газ, про Тимошенко, про що завгодно, але не про освіту", - вважає Громовий.

"Стратегію кинули зверху, дали команду обговорювати, потім на з'їзді була ілюзія підтримки, коли відфільтровані делегати проголосували й зробили радянський "одобрямс".  Справжньої дискусії не було, тому без зв'язку з реальністю, без справжніх дискусій навіть найкраща стратегія приречена на провал. І ще, на самому з'їзді обговорювали другорядні питання: недосконалість матеріально-технічної бази, погані туалети, проблеми шкільних психологів. Але ж це не є стратегічними питаннями, які потрібно вирішувати на рівні з'їзду. Це ж наслідки, а не причини", - наголосив голова координаційної ради Асоціації лідерів освіти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Табачник змусить вчителів сісти за комп'ютери

За його словами, ніхто не говорив про системну кризу радянської освіти.

"Якщо б ми говорили про причини, то ми б зрозуміли, що всі ці недосконалості — лише похідні від системної кризи. В самій стратегії говориться "удосконалити". Але удосконалення поганого й неефективного робить ситуацію ще гіршою, створює у нас ілюзію, що можна так далі жити й не треба нічого міняти. А "Титанік" старої освіти тоне. Й треба визнати, що пострадянську систему освіти врятувати неможливо, потрібно діяти відповідно до усвідомлення цієї катастрофи. Треба створювати щось нове. А ми продовжуємо удосконалювати, докладати зусиль, оптимізовувати. Ця стратегія є міксом ідей вчорашнього дня", - зауважив освітянин.

На думку Громового, у стратегії немає амбітних й чітких цілей.

"Весь світ знає, що Грузія робить мовний прорив, вся Грузія вчить англійську мову.  Туркменістан кожній дитині 1 вересня дає ноутбук.  Південна Корея до 2015 року відмовляється від паперових підручників. Вони переходять на електронні навчальні посібники — це їхня адекватна відповідь цифровій епосі. Прочитати щось подібне в нас ви не зможете. Для простих батьків, учнів чи вчителів ніяких зрозумілих цілей там нема. А який сенс тоді все це прописувати, якщо нема чітких цілей, що було б  викликом  для місцевих органів влади та шкіл?", - задається питання експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відірваних від реальності Азарова і Табачника засміяли на з'їзді вчителів

Нагадаємо, 28 жовтня за участю прем'єр-міністра України Миколи Азарова та міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника відбулося урочисте відкриття пленарного засідання ІІІ Всеукраїнського з'їзду працівників освіти.

У з'їзді взяли участь майже 1000 делегатів з усіх областей України – представники освітянської галузі, яких обрано на регіональних конференціях, урядовці, народні депутати України, представники міністерств та відомств, громадських організацій та центральних та регіональних засобів масової інформації. Вони прийняли Національну стратегію розвитку освіти та нову редакцію закону "Про вищу освіту". На виступи зареєструвалися 46 людей, а встигнули виступили тільки 28 осіб. Жодного критичного виступу не було.

×