Грузини, котрі виступають проти закону про іноагентів, заявили про продовження боротьби. Якщо опозиції це вдасться, будуть зламані плани Росії. Чи буде у Тбілісі Євромайдан? Gazeta.ua розібралася у подробицях.
"Так - Європі!"
30 травня 2024 року представники кількох неурядових організацій Грузії виголосили спільну заяву. Згідно з нею:
• звертатимуться до Конституційного суду для призупинення дії окремих статей закону про іноагентів,
• якщо це не подіє, використовуватимуть "альтернативні правові механізми".
У разі невдачі, підписанти паралельно готують скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Такою стала відповідь опозиційної громадськості на подолання грузинським парламентом 28 травня вето президентки Саломе Зурабішвілі на закон про іноагентів.
Пішли углиб та вшир
Gazeta.ua раніше аналізувала ситуацію навколо закону про іноагентів у Грузії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Грузинська влада готова вбивати активістів", - розповідь учасника протестів у Тбілісі
Кожна стадія проходження цього документа як у 2023, так і цього року через парламент супроводжувалася масовими протестами. Заява низки недержавних організацій свідчить, що соціально-політична криза, каталізатором якої став закон про іноагентів, не подолана, а пішла углиб. Заклик до мас-медіа та інших організацій, які "теж можуть стати учасниками цієї боротьби", може означати початок формування чисельного та широкого громадсько-політичного руху.
"Ми переможемо разом. Ні російському закону. Так - Європі!" - задекларували ініціатори заяви.
Мрії "Грузинської мрії"
Отже, у Грузії назріває місцевий Євромайдан. Якщо зважити на парламентські вибори у країні, що мають відбутися восени 2024 року, питання зовнішньополітичного курсу країни стане ключовим.
Це розуміє чинна влада країни. У відповідь на масові протести після 28 травня та на заяви громадських організацій, прем'єр країни Іраклій Кобахідзе заявив: "Ніхто не дочекається Майдану у Грузії. Хочу нагадати, якими були результати Майдану для України… Більше всього ми маємо оберігати незалежність країни, тому що, ніхто інший не візьме на себе відповідальність". До слова, міністерство закордонних справ України розцінило ці вислови як недружні.
Так Кобахідзе озвучив чернетку основних тез правлячої партії "Грузинська мрія" на парламентські вибори: спротив "зовнішньому управлінню" та політичній нестабільності.
Сторони готують тези
Опозиція закономірно протиставить цьому європейський вибір та інтеграцію до НАТО. Останній пункт особливо значущий з огляду на збройну агресію Росії до України. Членство Грузії в Альянсі або максимальне наближення до того стане запобіжником повтору збройної російської агресії.
Водночас атлантичний вектор Грузії викликає роздратування в РФ, хоча наразі зрозуміло, що і Кремль усвідомлює - дві війни одночасно не витримає ані владна вертикаль, ані країна. Випадково чи ні, "Грузинська мрія" просуває тезу про нібито зовнішній вплив як причину війни в Україні.
Влада готує запобіжники
Однак правляча партія не впевнена у собі. 30 травня стало відомо, що у парламенті були ухвалені поправки до Виборчого кодексу. Це хитрий хід, бо широкому загалу розібратися у деталях складно. Йдеться про принципи голосування ЦВК. За чинним кодексом, для ухвали рішення (з питань, пов'язаних з виборчими комісіями та зі скасуванням результатів голосувань на них) потрібно не менше двох третин голосів. Згідно з новими змінами, якщо для ухвали рішення забракло голосів, воно голосується повторно і може бути прийнято простою більшістю. "Грузинська мрія" пояснює - новації зроблять роботу ЦВК ефективнішою.
Ще одна поправка до Виборчого кодексу стосується Консультативної групи ЦВК, котра створюється протягом 10 днів з дати оголошення виборів та складається з представників апарату Народного захисника, а також представниками обраних моніторингових організацій, грузинськими та міжнародними експертами. Група не функціонувала, пояснюють у владі, тому вона скасовується.
Стримане обурення
Колективний Захід після низки різких реакцій нині, схоже, переходить до стриманості, щоб не закривати остаточно Грузії шляху до ЄС та НАТО.
Наприклад, посол США при Альянсі Джуліанна Сміт у кулуарах зустрічі голів зовнішньополітичних відомств країн-членів НАТО у Празі заявила: "Ми готуємося діяти проти тих, хто стоїть за антидемократичними змінами".
Йдеться про санкції на причетних до ухвали закону про іноагентів, а також про можливу зміну візової політики відносно громадян Грузії. До того ж, Грузію мають запросити на саміт Альянсу. Далі Сміт сподівається, що влада країни схаменеться та обере те, що обирає народ. За її ж словами, соцопитування свідчать, що грузини обирають євроатлантичну інтеграцію.
Водночас Держдепартамент США висловив думку, що ухвала закону про іноагентів віддаляє Грузію від ЄС та НАТО.
Більш запальною була реакція Євросоюзу. Міністри закордонних справ низки країн-членів ЄС приєдналися до масових протестів грузинів проти закону про іноагентів 15 травня. Зокрема, йдеться про країни Балтії, Ісландію та Німеччину. 28 травня Єврокомісія висловила жаль через те, що влада Грузії загальмувала євроінтеграцію, та пообіцяла розглянути "всі варіанти" реагування на подію з одночасною підтримкою грузинського народу.
Тож основна битва за Грузію - попереду.
Тест для опозиції
Нині грузинська опозиція на підйомі, але подальші події покажуть, наскільки вона ефективна, вважає професор міжнародних відносин Європейського університету у Тбілісі Еміль Авдаліані. Закономірним лідером широкого руху, який формують опозиціонери, є президентка Саломе Зурабішвілі. Саме вона запропонувала ще одну альтернативу - провести референдум по скандальному закону.
Однак, зазначає Авдаліані, у країні наростає втома від надто повільного розширення Євросоюзу. З іншого боку, є ризик розшарування опозиції.
"Якби Тбілісі хотів, як він стверджує, вибудувати так звану багатовекторну зовнішню політику, це потребувало б спільних зусиль кількох крупних гравців. Для цього треба добра воля, а її не вистачає. Таким чином, Грузія може опинитися у зовсім іншому геополітичному клубі. По суті, це євразійське угруповання. Цим можна пояснити ентузіазм Кремля", - вважає він.
М'яка тактика
За деякими даними, ФСБ РФ надсилає своїх інструкторів до Грузії для протистояння опозиції. В Україні Євромайдан переміг, тож перспективи у нового руху за євроінтеграцію добрі.
Але проводити жорсткі паралелі між Грузією та Україною напередодні Євромайдану недоречно, вважає політолог Віталій Кулик. В України, за його словами, забирали майбутнє, тобто, ситуація була гостріша. У Грузії є статус кандидата у члени ЄС, чого не було в України 2013 року. Правляча партія Грузії обіцяє продовжити курс на євроінтеграцію.
"Акцент робиться на невтручанні у внутрішню політику, що Грузія хоче грати роль суб'єкта, а не об'єкта, у тому числі, регіональної політики", - підкреслив він. Тобто, йдеться про м'яку тактику.
Куди йти
Країну вже штормить. 2 червня планується масова акція - подяка президентці за вето на закон. Грузинський журналіст Зураб Двалі звертаєу увагу на те, що, звісно, влада ретельно підготується до заходу, але не зможе приховати той факт, що у Грузії зросло молоде покоління, котре не зазнало впливу Росії, ніколи там не бувало та вбачає своє майбутнє тільки у Грузії.
"Насправді там багато персональної інформації, яку можуть затребувати правоохоронні органи, що виходить за межі логіки, - пояснив він. - Це змушує задумуватися, куди ми йдемо і яких репресій очікувати. У нас на мітингах є громадяни Росії, котрі вимушені були поїхати з країни через це".
За словами Зураба Двалі, Тбілісі та Москва ведуть переговори і Кремль обіцяє правлячій партії зиск за прихильність.
5 
8759
Коментарі