У мене одразу ж виникло бажання перевірити аргумент знаного науковця. За класичною схемою зайшов у Google, задав у пошук Буковинський курінь. В числі перших вискочила україномовна версія Вільної енциклопедії "Вікіпедія". Там ідеться, що курінь таки перебував у Києві. Однак немає запевнень, що власне курінь займався звірствами у Бабиному Яру.
Написано, що після розформування частка вояків пішла у каральні поліцейські батальйони N115 і 118. Ці батальйони брали участь у розправах над киянами, а також були задіяні в операції у білоруській Хатині. Участь у цих батальйонах бійців Буковинського куреня не доведена. Про це говорить і російськомовна версія довідкової статті про буковинців.
Далі починається найголовніше. У статті на "Вікіпедії" є посилання на офіційний сайт музею у Хатині. Тут треба звернути увагу на те, що сайт є офіційною сторінкою Міністерства культури республіки Білорусь. Видається доволі авторитетним джерелом. Тим більше, над учасниками хатинських подій відбувся судовий процес ще у радянській Білорусії 1986 року. Вони отримали належне покарання. Так-от на офіційному сайті хатинського музею написано наступне:
"118 полицейский батальон был сформирован в 1942 г. в Киеве из кадровых офицеров и красноармейцев, которые согласились сотрудничать с оккупантами, прошли спецподготовку в различных школах на территории Германии, одели немецкую форму и приняли военную присягу на верность Гитлеру.
Сделав этот шаг — они предали Родину. В Киеве батальон "прославился" тем, что с особой жестокостью уничтожал людей в Бабьем Яру. Это послужило лучшей характеристикой для отправки карателей в декабре 1942 г. в Белоруссию."
Помітьте: жодного слова про ОУН чи УПА. Йдеться лише про перевертнів з числа Червоної Армії. І про їхні злодіяння в Бабиному Яру тут також сказано. Це визнав ще радянський суд. Цей матеріал висить на офіційному міністерському сайті в Білорусі, де президентом є "радянський" романтик Лукашенко.
Ідеться лише про перевертнів з числа Червоної Армії. Це визнав ще радянський суд
Табачник не вперше через поодинокі приклади чи кількох негідників дозволяє собі паплюжити усіх без винятку вояків УПА. За цією ж логікою він мав би на прикладі засуджених перевертнів-червоноармійців, які знищували людей у Бабиному Яру і Хатині, засудити й усю Червону Армію. Це ж повне безглуздя.
Міністр постійно висмикує часткові приклади та робить на їхній основі узагальнені висновки. По-людськи це підло, а щодо науковості – це непрофесійно, бо тенденційно і необ"єктивно. Врешті-решт, цей чоловік повинен затямити, що надто сміливі і некоректні інтерпретації не личать міністру освіти. Необ"єктивність – це злочин перед наукою. Необ"єктивність в історичній науці – злочин перед минулими поколіннями. Михайло Басараб, політолог
×
![]()
5 
8759
Коментарі
262