В умовах фактичної війни з Росією особливо гостро постає питання захисту стратегічних об'єктів на всій території України. Про те, хто забезпечує охорону особливо важливих енергетичних об'єктів, про небажання певних структур повертати стратегічні об'єкти під охорону держави, про тіньові схеми при проведенні тендерів на закупівлю охоронних послуг нам розповів Тарас Петрович Чекурда - Генеральний директор Державного підприємства "Управління відомчої воєнізованої охорони", яке охороняє низку теплоелектростанцій (Есхар-2, Херсонську, Одеську, Миколаївську), будівництво Новодністровської ГАЕС, практично всі особливо важливі об'єкти, що належать ПАТ "Укртрансгаз", Теребля-Рікську ГЕС, Державний концерн "Ядерне паливо" та ін.
- Тарас Петрович, в ЗМІ практично немає інформації про підприємство, яке Ви очолюєте, тому розкажіть, будь ласка, - коли воно створене, скільки співробітників в його структурі, які стратегічні об'єкти ви охороняєте?
- Нашому Державному підприємству "Управління ВОХОР" цього року виповнюється 67 років. Його заснували в 1947 році в рамках Міністерства енергетики УРСР для того, щоб на енергооб'єктах була своя воєнізована охорона. У 2001 році через проблеми з фінансуванням, пов'язаних зі складною економічною ситуацією в країні, "Управління" ВОХОР" Міністерства енергетики було реорганізовано. Питання забезпечення внутрішньої воєнізованої охорони віддали на відкуп кожній великій компанії, яка відноситься до Міненерго. Кожне підприємство створило з наших же співробітників свою внутрішню відомчу воєнізовану охорону.
Сьогодні в країні інша ситуація. І ми працюємо над тим, щоб знову передати охорону всіх стратегічних об'єктів в галузі енергетики в руки єдиної державної структури. У 2013 році були внесені зміни до Положення про відомчу воєнізовану охорону. Ці зміни були узгодженні з усіма міністерствами і відомствами, були зареєстровані в Міністерстві юстиції України в листопаді 2013 року. Із набуттям чинності цих змін, єдиною законною відомчою охороною в структурі Міненерго стало Управління "ВОХОР". Тепер за законом повинен планомірно здійснитися перехід відомчої внутрішньої охорони цих підприємств назад до складу ДП "Управління "ВОХОР".
Реалізуючи це нове Положення, ми досить успішно почали розвивати наше підприємство. За один рік роботи нам вдалося взяти під охорону Одеську ТЕЦ, Миколаївську та Херсонську ТЕС. Організовано охорону особливо важливих об'єктів електроенергетики та нафтогазової сфери ПАТ "Укртрасгаз", Державного підприємства "Ядерне паливо".
- Скільки підприємств енергетичної галузі зараз перейшли під вашу охорону?
- Поки що лише близько 20% підприємств. Нам ще належить виконати великий обсяг робіт. У наших планах - взяття під охорону низки об'єктів нафтогазового комплексу та комплексу атомної енергетики, в першу чергу, це - "Укренерго", "Укргідроенерго", деякі ТЕЦ, "Укргазвидобування".
При цьому ми зіткнулися з активним небажанням керівництва деяких держкомпаній передавати свої об'єкти під охорону нашого держпідприємства – вони воліють утримувати власну охорону або працювати з приватними охоронними фірмами. Але це суперечить і нормам закону, і у більшості випадків - є просто економічно недоцільним. Адже утримання власної служби охорони, адміністрації для організації її роботи - майже завжди дорожче для підприємства, ніж наймати охорону "ВОХОР". Окрім того, за умовами наших контрактів з підприємствами-партнерами, ми зобов'язані відшкодувати їм вартість збитків, скажімо, у випадку розкрадання з об'єктів, які охороняються. Зрозуміло, що жодна власна служба охорони підприємства такої відповідальності нести не може. Все це особливо важливо в умовах економічної кризи в країні.
Окрема розмова - якість самих послуг, які надаються "ВОХОР" у порівнянні з власними службами охорони підприємств. Переваги нашої охорони, на мою думку, очевидні - адже ми є спеціалізованою воєнізованою структурою з дуже кваліфікованими співробітниками, гарною матеріально-технічною базою, великим досвідом роботи. І що дуже важливо - ми не залежимо від адміністрації підприємств, об'єкти яких ми охороняємо. Це принципово з точки зору недопущення розкрадань, до яких може мати стосунок саме керівництво підприємства, яке охороняється.
Ще один важливий момент в процесі переходу об'єктів державних підприємств під нашу охорону - працевлаштування колишніх співробітників відділів охорони цих підприємств. Ми пропонуємо цим людям гарантоване працевлаштування в "ВОХОР" зі збереженням рівня зарплатні не нижче, ніж на попередньому місці роботи.
Якщо говорити про законодавче забезпечення в питанні охорони стратегічних об'єктів, то, наприклад, по структурам в сфері електроенергетики законодавство виписано досконало, там не потрібні ніякі зміни. А в нафтогазовому та атомному комплексах для того, щоб відбулася зворотна реорганізація, і ДП "Управління ВОХОР" відвоювало свої позиції, - необхідно вносити деякі зміни.
Зазначу, що найскладніша ситуація - в нафтогазовому комплексі, тому що всі його об'єкти правдами і неправдами де-факто були виведені з державної власності і зараз знаходяться у своєрідній "буферній зоні", породжуючи безліч суперечок - це все-таки державні об'єкти чи вже приватні структури? Фактично, ми маємо справу з великим опором і небажанням повертати ці підприємства під контроль держави.
Наведу приклад. Нещодавно одна велика державна газовидобувна компанія в обхід Закону України "Про здійснення державних закупівель" провела редукціон із закупівлі послуг систем безпеки на своїх об'єктах - це такий вид тендеру, який проводиться в прискореному варіанті. При цьому комітет конкурсних торгів цієї компанії навмисне підмінив реальний характер предмета закупівлі послуг з охорони об'єктів поняттям "послуги з контролю об'єктів", щоб усунути від торгів інших учасників, крім охоронних підприємств, які фактично надають послуги з охорони об'єктів цього ПАТ. Для цього вони відійшли від звичайної процедури, яка передбачає публікацію оголошення про проведення тендеру за 45 днів. Компанія затвердила процедуру закупівлі 4 грудня цього року, а оголошення пропозицій в редукціоні відбулося вже 9 грудня. У ньому взяли участь 4 охоронні компанії. В результаті, переможцями торгів були визнані дві приватні структури, які і раніше надавали охоронні послуги цій держкомпанії. При цьому переможці редукціону в сумі запропонували послуги вартістю майже в 132 млн. грн., що більше цінової пропозиції одного з учасників торгів, не допущеного до фінального конкурсу, на 20,5 млн. грн.
Таким чином, на основі свого внутрішнього Положення в держкомпанії вигадали такі поняття як "редукціон" і "контролер". І фактично, тендер на надання охоронних послуг загальною вартістю понад 130 млн. грн. на рік розіграли дві приватні структури, які охороняли об'єкти цієї компанії ще за минулої влади.
- А за законом, хіба мають право приватні структури охороняти стратегічні об'єкти?
- Не мають, але в наведеному мною випадку, вони не називаються "охоронцями", вони називаються "контролерами". І виходить, що до них не можна застосувати санкції за порушення закону про охоронну діяльність або Положення про відомчу воєнізовану охорону. Вони кажуть: "Ми не охороняємо, ми - контролюємо". Хоча фірми, які перемогли в редукціоні, займаються виключно охоронною діяльністю.
- А хто ж тоді їх формально охороняє?
- На деякі об'єкти вони запустили міліцію - відсотків на 10, а 90 відсотків обсягу охоронних послуг розіграли між двома приватними структурами. За нашими підрахунками, під охороною приватних структур знаходиться близько 80 особливо важливих об'єктів цієї держкомпанії.
- А хто в такому випадку гарантує безпеку стратегічних об'єктів?
- Держава. Але при цьому вона не допущена на ці об'єкти - ні в особі нашої компанії, ні в особі міліції. За законом, особливо важливі об'єкти можуть охороняти або Державна служба охорони МВС, або ми - ДП "Управління ВОХОР". Ми конкуруємо на рівних, беремо разом участь в тендерах - десь вони виграють, десь - ми виграємо. Так от, ДСО зіткнулася з тією ж проблемою - їх теж не пускають на стратегічні об'єкти. Тобто, питання боротьби з незаконними врізками у трубопроводи, з розкраданнями на промислових об'єктах - у багатьох випадках віддані на відкуп приватним охоронним структурам. На мій погляд, це не зовсім прийнятно. Адже це питання є стратегічним для нашої держави, особливо в умовах фактичної війни з Росією.
- Сьогодні намітилася тенденція, коли державні компанії масово приватизуються. Ваша думка як фахівця: чи можуть приватні компанії забезпечувати охорону стратегічних енергетичних об'єктів - газопроводів, ТЕЦ, атомних станцій, від яких залежить життєдіяльність всієї країни, на належному рівні?
Я прихильник того, що державні стратегічні об'єкти - не тільки енергетичної галузі, а й агропромислового комплексу, ОПК та інші - повинні залишатися у власності держави. Я проти того, щоб стратегічні об'єкти віддавали під охорону приватним структурам, мені здається це неправильним. Вас не дивує парадокс: чому, коли підприємство є державним, воно показує збитки? А коли стає приватним, уже через кілька місяців приносить прибуток? За рахунок чого? За рахунок інвестицій? Яких? Це все - фікція, часто - незаконні дії, спрямовані на навмисне заниження ринкової вартості державного об'єкта перед його приватизацією. До того ж - корупція, яка є основною проблемою в нашій державі. І в такій сфері діяльності діяльності, як охоронна, корупція теж існує, причому, в значних масштабах. Наведений мною приклад про тендери - лише один з багатьох.
Я переконаний - держкомпанії можуть бути ефективними. Приклад тому - очолюване мною держпідприємство. ДП "Управління" ВОХОР" з кожним роком показує динаміку зростання. У структурі нашої компанії в 2012 році працювало 90 осіб, а на сьогоднішній день - тільки в штаті 600 співробітників. За неповні два роки ми виросли майже в сім разів. І на 2015 рік у нас укладено велику кількість договорів - що дозволяє нам сміливо стверджувати про збереження такої динаміки. У наступному році ми будемо розширювати штат, ми будемо вдосконалювати нашу матеріально-технічну базу. Ми самі себе забезпечуємо на 100%, абсолютно не залежимо від державного бюджету. Ми намагаємося бути гнучкими з нашими клієнтами. Згідно з укладеними угодами, ми несемо повну матеріальну відповідальність за збереження обладнання об'єктах, що нами охороняються. Ми платимо податки, ми можемо приносити прибуток. Це говорить про те, що коли керівництво компанії прагне її розвивати - все можливо. Я переконаний: в Україні є люди, які можуть ефективно управляти державними підприємствами.
Зараз у нас - новий міністр (міністр енергетики Володимир Демчишин - ред.), який вже дав зрозуміти, що найважливішим завданням в нашій галузі буде боротьба з корупцією. Хочеться вірити, що у нього вистачить завзятості й рішучості в цьому питанні. А ми готові йому допомогти. Дуже сподіваюся, що в найближчому майбутньому всі стратегічні об'єкти знову будуть під охороною держави. З точки зору інтересів країни і безпеки наших громадян - це буде абсолютно правильне рішення.
- Дякую за бесіду.
Біографічна довідка: Чекурда Тарас Петрович народився 28 січня 1979 в Києві.
Закінчив Академію праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України за спеціальністю "Правознавство" (2004 р) і "Фінанси" (2009 р), Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості, факультет "атомна енергетика" (2014).
Трудову кар'єру розпочав у ТОВ "Укренергоконсалтинг" (в управлінні компанії було 7 обленерго), де в 2001-2005 роках працював помічником генерального директора з питань економічної безпеки.
У 2005-2006 рр. - Заступник голови правління ВАТ "Полтаваобленерго".
З вересня 2010 року по листопад 2013 очолював різні підрозділи в Міністерстві палива та енергетики України.
У листопаді 2013 призначений генеральним директором Державного підприємства "Управління відомчої воєнізованої охорони".
1 
8759
Коментарі
1