середа, 17 квітня 2013 20:58

"Страшилка" і вдавана немічність: чому опозиція провалила скасування Пенсійної реформи?

"Страшилка" і вдавана немічність: чому опозиція провалила скасування Пенсійної реформи?
Фото: vkurse.ua

Верховна Рада провалила три законопроекти щодо змін до Пенсійної реформи, зокрема і норму, яка передбачала її скасування. На цьому питанні наполягала опозиція. Це була одна з чотирьох умов, які висували опозиційні фракцій в обмін на розблокування парламенту.

Перший законопроект позафракційного депутата Сергія Міщенка №1026 передбачав саме скасування Пенсійної реформи. За ним чоловіки можуть виходити на пенсію після 60 років, а жінки після 55 років за умови страхового стажу не менше 15 років.

Однак, для його ухвалення не вистачило всього лише трьох голосів — "за" проголосували 223 народних депутати, при необхідних 226.

"Регіонали" із самого початку заявили, що не підтримуватимуть цей законопроект. Та й сенс їм скасовувати власні ж закони. Комуністи натомість свою обіцянку виконали — і повним складом проголосували "за".

Однак 14 депутатів - по 7 від "Батьківщини" та УДАРУ - не були присутні на засіданні, або ж просто не голосували.

"Якби проголосували всі опозиційні депутати, то голосів би вистачило, - прокоментував автор законопроекту Міщенко. - Якщо лідери опозиційних фракцій не можуть забезпечити явку та голосування депутатів, то їм не місце у Верховній Раді".

Натомість в опозиції запевняють — їхні депутати були відсутні з поважних причин.

"Є проблеми — люди хворіють, люди відсутні з поважних причин. Бо життя продовжується і за межами парламенту", - пояснив народний депутат від фракції "Батьківщини" Сергій Сас.

Не пройшли і два інших законопроекти. Один з них - від нардепів "Батьківщини" Людмили Денисової та Андрія Сенченка. Цього разу не вистачило 5 голосів. Наступний законопроект протилежний — екс-спікера Володимира Литвина. Він набрав 208 голосів.

Домовилися домовлятися

Перед поточним пленарним тижнем опозиція та Партія регіонів проводили консультації щодо умов розблокування парламенту. В результаті, партія влади таки пішла на поступки і погодилася на розгляд чотирьох питань, на яких так наполягала опозиція: призначення виборів у Києві, скасування пенсійної реформи, декриміналізації 364 та 365 статей КПК, за якими засуджена Тимошенко, та відставка уряду.

Однак, після розблокування парламенту в опозиції не приховували: умовою компромісу було саме те, щоби ці питання поставили на розгляд і про обов'язковість їх ухвалення мова не йшла.

В результаті, 16 квітня Рада провалила голосування за призначення дати виборів у Києві. "За" проголосували лише 200 парламентарів. Скасування Пенсійної реформи також провалене з нестачею всього трьох голосів. Декриміналізація "статей Тимошенко" розглядалася в Раді вже неодноразово і ніколи не набирала і приблизно необхідної кількості голосів. Останнє питання — відставка уряду Азарова — має розглядатися вже у п'ятницю. Який буде результат, за аналогією, можна припустити.

Те, що в опозиції немає більшості — це зрозуміло, на те вона й опозиція. Але голосування за Пенсійну реформу показало — вона може просувати свої ініціативи, принаймні в таких важливих соціальних речах, але от чи хоче — залишається під питанням.

"Страшилка" для електорату

На думку експертів, опозиції результат голосування взагалі не був потрібен.

"Опозиції не потрібен результат, а потрібна демонстрація своєї опозиційності, - пояснює провал Пенсійної реформи політолог Володимир Фесенко. - Вони хочуть лише показати: опозиція за скасування Пенсійної реформи, але влада цього не хоче. Тому результат у цьому випадку їм не потрібен".

Ще одна причина: опозиції не вигідно втрачати ще один вагомий козир проти влади. Бо попереду ще вибори у Києві, і, головне — вибори президента. А давно відомо: політики у нас працюють не на людей, а на рейтинг — від виборів до виборів.

"Як не парадоксально, для опозиції варто зберегти цю "страшилку" у вигляді Пенсійної реформи. Якщо ця тема зникне, то не буде вже такої вагомої проблеми, яку можна використовувати у виступах проти влади", - зауважив Фесенко.

Бумеранг для опозиції

Подібні голосування, по суті, для опозиції є бумерангом персонального голосування.

Коли опозиція з кулаками боролася з "кнопокодавством", то не раз закидала опонентам: мовляв, у ПР одні підприємці, які не ходять на роботу, а за них голосують інші.

Як показало сьогоднішнє голосування, прогульники — це проблема не тільки "регіоналів". Виявилося, що досить таки важко забезпечити явку своїх нардепів, навіть коли мова йде про "геноцидну" Пенсійну реформу Тігіпка-Азарова-Януковича, про яку опозиція другий рік поспіль розповідає на всіх трибунах.

В опозиції визнають: цю проблему знають і будуть її вирішувати.

"Це якраз те, над чим треба працювати, - прокоментував Сас. - Для нас це теж урок, бо на такі важливі питання ми зобов'язані мобілізувати всіх, хто має депутатський мандат від нашої політичної сили: для того, щоби ми могли забезпечити не просто максимальну кількість голосів, а всі голоси, які є у нас в активі".

Натомість, опоненти переконані: за провал голосування персональну відповідальність мають нести керівники опозиційних фракцій.

"Треба було мобілізовувати всіх опозиційних депутатів. На жаль, цього не сталося. Відповідальність за це несуть лідери опозиційних сил, - переконаний позафракційний депутат Олег Ляшко. - Якби хотіли організувати результативне голосування — то воно б було. Скоріше, там є підводні течії, як у нас заведено у політиці — говорять одне, а роблять зовсім інше".

Звісно, можна довго дискутувати щодо того, чи варто, чи ні зараз скасовувати злощасну Пенсійну реформу. Але під питанням залишається одне: чи це просто відсутність партійної дисципліни, чи опозиції більше потрібен піар, ніж реальні дії. Адже скасування Пенсійної реформи — хоч і важливе, але далеко не останнє питання, вирішувати яке потрібно в незалежності від того, коли і які будуть вибори.

Зараз ви читаєте новину «"Страшилка" і вдавана немічність: чому опозиція провалила скасування Пенсійної реформи?». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

170

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути