Чи питатимуть українців про долю Донбасу? Що стоїть за новою заявою президента

Україна може відійти на кілька кілометрів від лінії зіткнення, якщо на Донбасі буде вільна економічна зона. Про це Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю наближеному до республіканців телеканалу Fox news, яке вийшло в ефір приблизно о першій годині ночі 30 грудня.

За його словами, відійти має і Росія, а "у вільній економічній зоні будуть визначені правила". Способом прийняти чи не прийняти такий варіант може бути "щось на кшталт" референдуму.

У тому ж інтерв'ю український президент відкинув прямий референдум по територіях України.

Володимир Зеленський пояснив: 87% чи 90% українців, згідно з даними опитувань, за мир. Але 85% проти виводу ЗСУ з Донбасу.

"Це означає, що всі хочуть миру, але - справедливого", - зауважив президент. І наголосив: ЗСУ не можуть просто взяти й покинути Донбас. Це суперечить як законодавству, так і через близько 300 тисяч "наших людей, ми не можемо їх втратити", зауважив президент.

Бесіда постфактум

Інтерв'ю вийшло на тлі напруги через провокаційні заяви з Кремля про нібито обстріл українськими БпЛА резиденції Путіна на Валдаї. Президент України звинуватив країну-агресорку у брехні, яка спрямована на те, аби "зірвати реальні кроки до завершення війни". Вочевидь, через свої заяви на американському телебаченні український лідер прагне продовження діалогу.

Але Дональд Трамп атаку засудив, а Росія анонсувала зміну переговорної позиції.

Нові пропозиції Зеленського почули, перш за все, у Києві. Зокрема, фракція "ЄС" зажадала від спікера Верховної Ради організувати 30-31 грудня зустріч представників усіх фракцій із президентом, щоб дізнатися про домовленості.

У "ЄС" нагадують про План перемоги, презентований особисто Зеленським у парламенті рік тому і хочуть дізнатися, як із ним корелює нинішній план і 20 пунктів. Наголошують: передумовою будь-яких угод має бути припинення вогню.

У депутатів є підстави кликати президента, бо обов'язковим для України будь-який міжнародний договір стає лише за згоди Верховної Ради, нагадав колишній голова Центральної виборчої комісії (ЦВК) України Андрій Магера.

І ось тут стає зрозумілим, чому Зеленський каже про "щось на кшталт референдуму".

Не проголосують

Навряд чи Верховна Рада погодиться голосувати чутливі питання, пояснив Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко.

"Навіть якщо Трамп особисто прилетить, кворуму не буде, депутатам різко потрібно буде у відрядження. За позитивного голосування навряд чи рішення будуть сприйняті суспільством як легітимні. Залишається один варіант - референдум. Це юридично некоректно, але, можливо, виникне необхідність", - зауважив експерт.

Забагато туману

Зеленський в інтерв'ю не конкретизував, з яких питань може бути референдум. Якщо з територіальних, то його призначає парламент, "і то не в бік зменшення", нагадав Магера. Президент має право призначити референдум лише для затвердження ухвалених Верховною Радою поправок до певних розділів Конституції.

Конституційних підстав призначати такий референдум президент не має, резюмував Магера.

На його думку, ідея з референдумом видається спробою сховатися від відповідальності, адже президент є гарантом територіальної цілісності.

Пастка відверта й цинічна

Вільну економічну зону можна назвати компромісом, наголошує громадський діяч Владислав Смірнов, але "це спроба уникнути слова "здача" там, де механіка вже задається Москвою.

Росія потрапила у власну пастку, пояснив політолог Олексій Буряченко. Спробувавши протиснути через Трампа свій план із 20 пунктів, вони тепер не можуть різко вискочити з діалогу, тим паче, що була зустріч на рівні лідерів.

"Тому треба перевертати шахівницю, що і відбувається. Зараз через заяви про обстріл Валдаю вони змінюють позицію, майданчик, формат і саму перемовну рамку. Вільна економічна зона - це ті формулювання, які готували росіяни, щоб сподобатися Віткоффу, це політтехнологічний бант, - зауважив експерт. - З безпекової точки зору це абсурд. Хто інвестуватиме?"

Політтехнологічний бант

Територіальні питання вирішуватимуться виключно через референдум, але визнання юридичного статусу, що ця територія російська, не буде. Так пояснив цей спосіб домогтися миру радник Офісу президента Михайло Подоляк.

Референдум вважається таким, що відбувся, якщо в ньому взяли участь не менш, як 50% усіх виборців України, нагадав депутат Київради від "ЄС" Леонід Ємець. Навіть за умови перемир'я дотримати цю вимогу закону нереально, вважає він.

Це важливо, оскільки результати лише легітимного референдуму зобов'язують владу до їх виконання, нагадав політичний аналітик Дмитро Франчук. Без цього вони будуть хіба що політичним сигналом.

Кому саме? РФ почала війну, як відомо, саме з "референдумів". А Штати, де багато хто так підкреслює бажаність референдуму, за свої 250 років не провели на федеральному рівні жодного, зауважує Андрій Магера.

×