Тарас Чорновіл, перший заступник голови комітету Верховної Ради України у закордонних справах: "Рішення Гаазького суду більше нагадує рейдерські рішення українських судів, ніж правовий документ. Позицію української сторони з цього приводу зрозуміти важко, адже я ніколи не повірю, що Гаазький суд міг винести настільки політично заангажоване рішення, що суперечить міжнародному праву, якби це не було таємно погоджено з українською стороною. Певним абсурдом є, по-перше те, що, визнаючи Зміїний островом, його берегова лінія не включається до території держави. Другим абсурдом є заява Гаазького суду про те, що він не враховуватиме чітку норму міжнародного права про врахування балансу довжини берегової лінії обох країн.
Українські претензії з цього питання були виписані досить давно і абсолютно відповідають нормам міжнародного права. Лінія ж, по якій зараз провели розмежування, відділяє від України розвідані промислові запаси нафти й газу. Я не знаю, як це пояснити іншим чином, ніж як не зрада національних інтересів з боку України на користь Румунії".
Анатолій Зленко, колишній міністр закордонних справ України: "Рішення довгоочікуване. Україна порушувала це питання на переговорах з Румунією ще впродовж 1998-2004 років. З точки зору інтересів України як прибережної держави, по-перше, вдалося зняти надзвичайно важливе питання, чи є Зміїний островом. Хоча раніше Румунія не заперечувала, що навколо острову існує дванадцятимильне територіальне море, і це зараз знайшло своє підтвердження у визнанні зміїного островом. Хоча те, що острів належить Україні, і не було предметом розгляду Гаазького суду, це само собою зрозуміло: свого часу були підписані документи з Румунією, яка не заперечувала приналежність острову Україні. Головне те, що ми розблокували ситуацію, і можна починати роботу з освоєння морських територіальних просторів. Цим ми поліпшуємо наші відносини з Румунією, в основі суперечок з якою лежали суто економічні питання".
Борис Тарасюк, народний депутат України, колишній міністр закордонних справ України: "Вважаю це рішення позитивним, а реакцію МЗС України адектватною й правильною. Ми закрили проблему, яка позначалася на атмосфері наших взаємин з сусідньою країною-членом НАТО і ЄС. Ми фактично привели до правового результату делімітацію нашого континентального шельфу й виключної економічної зони в багатому родовищами нафти й газу регіоні. Ці родовища на спірній частині, яка відійшла Україні, дають підстави сподіватися найближчим часом на видобуток нафти і газу. Якщо хтось хоче знайти недоліки цього рішення, то хай їх не шукає, бо в практиці міжнародного суду ніколи не було рішень на користь одного з учасників спору. Міжнародний суд визнав Зміїний островом і підтвердив, що він належить Україні, і це є безумовним позитивом".
Костянтин Бондаренко, директор Київського Інституту проблем управління імені Горшеніна: "Україна програла Гаазький трибунал з приводу острову Зміїний. На Євразійському просторі за останні роки це вже третій факт перегляду кордонів — після втрати Косова Сербією і Абхазії та Південної Осетії Грузією. В такій ситуації Президент мав би бити на сполох, міністерство закордонних справ мало би висловлювати рішучий протест, тим більше що Гаазький трибунал визнав Зміїний островом. Рішення дивне, і опротестувати його якимсь чином навряд чи можна буде. Судді трибуналу віддали перевагу Румунії, яка є членом Євросоюзу, над Україною, яка навряд чи членом ЄС стане. В цій ситуації навряд чи можна сподіватися на те, що Європейський Союз надалі буде надійним стратегічним партнером нашої держави, оскільки саме з його боку зараз надходить найбільша небезпека територіальній цілісності України".
3 
8759
Коментарі
1