23 квітня – перший пленарний день у Верховній Раді після виборів президента. Як він пройшов у репортажі Gazeta.ua.
О 10:00 пленарне засідання відкриває голова Верховної Ради Андрій Парубій. Реєструються 363 народних депутати.
"Хочу, колеги, нагадати, що цього тижня маємо змогу завершити розгляд правок до закону про мову. Залишилася 251 правка, - говорить Парубій. - Досвід показує, що можемо розглядати до 200 правок за день. Сьогодні й завтра завершимо. На голосування винесемо в четвер. Я вважаю, це буде один з найважливіших днів роботи Верховної Ради. В Чистий четвер ми приймали декомунізацію. Я гадаю, що об 11:00 зможемо прийти до голосування. Тому наголошую - в четвер об 11:00 всі народні депутати мають бути в залі. Я переконаний, що виборці будуть слідкувати за тим. Все українське суспільство буде дивитися".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не хочу, щоб ви зараз були травмовані" — Савченко прийшла в Раду
Після виступів зала порожніє. Об 12:00 залишається біля 50 нардепів.
Головує перший заступник спікера Ірина Геращенко. Зачитує кожну правку. Після обговорення її виносять на голосування. Жодну не приймають. Постійно коментують нардепи Нестор Шуфрич і Василь Німченко з "Опозиційного блоку". Ірину Геращенко змінює Оксана Сироїд.
У цей час немає нікого з нардепів від фракції Радикальної партії. З голів фракцій у залі Сергій Березюк, очільник "Самопомочі". Також немає Надії Савченко, яка прийшла перший раз у парламент після виходу зі слідчого ізолятора.
Суспільство дозволило політикам бути тим, чим вони є – іти на злочини, розмовляти російською
"Якщо ти прийшов із тим, чого хоче суспільство, то мусиш переконувати парламент не підкилимними договорняками, а відкритою політичною позицією, - каже народний депутат із фракції "Батьківщини" Ігор Луценко. Коментує про заяви Володимира Зеленського щодо закону про імпічмент президентові і зняття недоторканості. - Думаю, у цьому питанні буде компроміс. Закон про імпічмент запросто пройде через залу. Але депутатська недоторканність – це зовсім інша історія. Це буде момент для Зеленського показати, на скільки він сильний політично. Не так, як Порошенко проводив питання – через хабарі, посади. Суспільство дозволило політикам бути тим, чим вони є – іти на злочини, розмовляти російською. Коли такі речі стали масовим, усі зрозуміли, що Майдан закінчився і знову почалася стара Україна.
Ігор Луценко сьогодні зареєстрував подання на звільнення генпрокурора Юрія Луценка.
"Луценко, який переслідує Порошенка, - це з'ясування особистих стосунків Коломойського і Порошенка. Ця картина Коломойському дуже до душі. З іншого боку є позиція, що Луценко має піти. Крім того, що він не адекватний керівник, він ще й порушує закон. Його ефективність незадовільна. Велика кількість справ не мають прогресу, їх злили. Це справи по найбільш святих речах, як Небесна сотня".
У кулуарах кілька десятків журналістів. Поспілкуватися вийшли кілька депутатів.
"Сьогодні треба збавити градус напруги. Забагато на виборах було бруду, маніпуляцій, брехні і всілякого чорнушного лайна, - каже радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк. - Порушень на виборах було менше, ніж у 2014 році. Наша робота на випередження дала реальний результат. Тому неприємно чути, що виявляється демократія є в країні тільки завдяки одній людині. Це зробили всі українці, які хотіли чесних і прозорих виборів".
"Я рік жив без недоторканості. Життя без недоторканності є, - говорить журналістам нардеп з "Батьківщини" Сергій Власенко. - Моє життя не було не прекрасним в той час, бо спілкувався з прокуратурою Януковича. Сьогодні актуальне питання зняття недоторканності з народних депутатів, президента і суддів".
О 13:00 у залі дійшли до розгляду поправки № 1891. З'являється ще кілька народних депутатів. Заходить Антон Геращенко з "Народного фронту". Швидко проходять у залу.
"Чому почалися перетасовки в командах? Це політичний процес. Люди діють залежно від доцільності, ‒ говорить позафракційний народний депутат Олег Петренко. ‒ У БПП є багато мажоритарників з Харківської, Запорізької, Одеської області. Вони оцінюють результати другого туру президентських виборів. Розуміють з чим підуть на парламентську кампанію. Тобто абсолютно прагматичний підхід. Чи хтось колись думав, що фракція БПП - це півтори сотні ідейних людей, які йшли у політику зі щирим бажанням працювати для країни? Такі люди були і є, але їх дуже небагато. Основний відсоток там - прагматики. Для них перш за все власна політична кар'єра.
Першоджерелом абсолютної більшості проблем в країні я вважаю мажоритарну виборчу систему. Все решта - похідні. Природа мажоритарки - бути ближче до влади. Незалежно від прізвища кожен президент має можливість сформувати свою більшість у Верховній Раді. Просто: "Гей, мажоритарники, сюди! Тут вам найкраще буде з усіх точок зору". Тому безперечно я не те, що підтримую ухвалення нового виборчого кодексу, а наполягатиму".
Визначаємося, в якому форматі будемо рухатися на вибори восени 2019-го
У кулуарах на другому поверсі чути спів Тараса Компаніченка. Він виконує великодні піснеспіви, поки художниці показують майстер-клас із писанкарства народним депутатам. На столах розклали розмальовані писанки. Поруч із майстринями військовий капелан отець Іван.
"Українці повинні спілкуватися українською мовою. Мовний закон треба було ухвалити у перші роки незалежності, - каже священик. - Не складалося раніше. Мабуть, не тих обирали чи не ті царювали. Цей закон мав би дати відповіді на питання всіх народів, які проживають на українській території".
За всім дивиться нардеп із фракції "Народний фронт" Олександр Кодола.
"Треба дочекатися інавгурації нового президента. Тоді буде видно перші кроки. Стане зрозуміло чи критикувати чи підтримувати їх, - каже нардеп. - До інавгурації, думаю він не буде виходити з якимись заявами. Це не зовсім коректно. Я хотів би почути як він планує завершити війну і перемогти, не просто капітулювати. Як повернути Донбас і Крим. Ну і звичайно, щоб ми не втратили міжнародну підтримку, яку маємо".
Про похід партії на вибори до Верховної Ради додає:
"Зараз наша партія веде переговори і з діючим прем'єром. Визначаємося, в якому форматі будемо рухатися на вибори восени 2019-го".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Раді ініціювали відставку Парубія
О 18:00 розглядають правку 1974. На наступний день залишають 107 правок. Після їх розгляду документ опрацює профільний комітет.
"Ніяких відряджень і ніяких відпусток", - каже Андрій Парубій про голосування мовного закону на завершення.
Верховна Рада розглядає у другому читанні законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної. Мають пройти 2082 правки перед вирішальним голосуванням. За документом, єдиною державною мовою в Україні має бути українська. Публічне приниження чи зневага української мови прирівнюватимуть до наруги над державними символами України і каратимуть за законом. Відповідальність нестимуть і ті, хто перешкоджатиме чи обмежуватиме користування українською.
Документ регулює застосування української в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Його дія не поширюватиметься на сферу приватного спілкування та релігійні обряди.
3 
8759
Коментарі
1