Введення платних послуг у вищих навчальних закладах не принесе жодних позитивних змін у системі освіти. Крім того, це є порушення Основного закону.
Так вважає Лілія Гриневич, перший директор Українського центру оцінювання якості освіти і координатор напрямку "Суспільство знань" в УРЯДІ ЗМІН Арсенія Яценюка.
Чи не є платні послуги у вишах порушенням ст. 53 Конституції України, яка гарантує право безоплатно здобути вищу освіту?
— Конституція України щодо права на безкоштовне навчання порушується. Постанова Кабміну є способом це легалізувати. Попередній уряд мав підготовлену подібну постанову, але тоді її відкликали під натиском громадськості. Легалізуються побори у навчальних закладах. Ніяк не регламентовано, які саме є пороги для цих оплат і кожен університет встановлює їх так, як вважає за потрібне. По-друге дуже багато норм у цій постанові сформульовані розпливчато. Незрозуміло, як кваліфікувати, коли студент пропустив заняття без поважних причин, а коли ні. Це створює передумови тиску на студентів. Ця постанова показує, які ми ще далекі з нашою системою освіти від інтеграції у європейський освітній простір. Студент має право почувати певну свободу. Він має право працювати і навчатись, має право обирати свою траєкторію навчання. Утверджується стара консервативна система, коли головне — це присутність на лекціях.
Призведе нова постанова Кабміну до зростання корупції у ВНЗ?
— І до цієї постанови у ВНЗ була дуже різна ситуація зі станом прийняття заліків та іспитів. Є виші, які можуть похвалитись прозорістю оцінювання. Є й ті, де продовжується традиція хабарів. Нова постанова не може змінити ситуацію на позитивну. Вона може легалізувати частину видатків студентів, коли будуть платити в касу, а не викладачу. Проте нічого не зміниться у якості знань студентів. Не в такий спосіб треба стимулювати до навчання. Має бути чітка і прозора оцінка на виході — професійні іспити. А ця постанова може створювати сприятливе поле тиску на студентів і необґрунтованого контролю над ними.
На що можуть іти ці додатково зароблені кошти?
— Це робиться для того, щоб дати університетам додаткові можливості для надходження до свого бюджету з інших джерел, оскільки держава не в стані виконати свій обов'язок у системі освіти. Замість того, щоб стимулювати дослідницьку діяльність і аналітичну роботу університетів, уряд, як і в інших сферах, пішов шляхом стягування грошей з кожного пересічного громадянина.
Чи існує подібна практика за кордоном?
— Університети є достатньо автономні. Вони встановлюють відповідно до своїх статутів і свою бюджетну політику. Проте при вступі студент чітко знає, скільки він повинен платити. Знає межі своєї свободи, тобто відвідає лекцію чи ні, зобов'язаний показати відповідні знання. Засоби контролю є за результатом того, що знає студент. За кордоном люди з університетів, зазвичай, поєднують навчання і працюю. Це потребує гнучкого графіку роботи. У нас намагаються зберегти ту консервативну систему, коли всіх навчають однаково, студент не має жодного правила вибору. Це влаштовує частину викладачів, які стимулюють студентів, заганяючи їх через страх, а не пропонуючи нові знання й інформацію.
Нагадаємо, студентська акція проти "комерціалізації освіти" пройде у вівторок, 12 жовтня, в 13-ти містах України.
Назар ВАКУЛА
1 
8759
Коментарі
3