Україна поки не отримує рішучості, на яку розраховує у питаннях допомоги і членства у НАТО. Офіційний Брюссель чітко окреслив межі можливого.
На саміт ЄС 18-19 грудня президент України прибув із рішучим порядком денним: гарантії безпеки, зброя і підтримка, членство у НАТО. За підсумками низки зустрічей з європейськими лідерами та з генсеком НАТО Марком Рютте, Володимир Зеленський не приховував розчарування: "Вважаю, європейських гарантій (безпеки. - Gazeta.ua) для України буде недостатньо. Неможливо дискутувати лише з європейцями, бо єдина гарантія сьогодні і в майбутньому, це членство у НАТО".
У кулуарах європейські лідери обіцяли підтримку, у тому числі - у відновленні України, але не готові надати запрошення до НАТО, на чому наполягав президент Зеленський, пише Financial Times. Німеччина і США відмовилися, Угорщина налаштована рішуче проти.
Каменем спотикання стали і гарантії безпеки: джерела FT кажуть, що одні європейські лідери вважають їх недостатніми без участі США, інші не хочуть іти далі фінансової чи збройної допомоги, бо це може залучити їх безпосередньо до війни.
Отже, кулуарна дискусія звелася до тиску на Україну щодо переговорів із РФ у відповідь на побажання команди Дональда Трампа.
Інструктори не завадять
Щодо відправки до України миротворців, то не всі країни Європи схвалюють пропозицію президента Франції Емманюеля Макрона. Публічно підтримують цю ідею Нідерланди. Велика Британія 19 грудня вкотре озвучила намір доправити в Україну своїх інструкторів. Проте погодити конкретний план по миротворцях 19 грудня не вдалося.
Президент України схвалює бодай такий змінник членства у НАТО, але стверджує - цього замало.
Роздратування Зеленського вилилося у намір обговорити завершення війни з обраним президентом США Дональдом Трампом. І це лише підкреслює високий градус розмов на саміті, адже кількома днями раніше президент України заявляв про наміри дзвонити Джо Байдену.
Зробили що могли
Натомість лідери Євросоюзу вкотре заявили, що жодні рішення про майбутнє України неможливі без її згоди або за спиною її партнерів у ЄС. На цьому, зокрема, наголосили канцлер ФРН Олаф Шольц, прем'єри Люксембурга Люк Фріден та Нідерландів Дік Схооф. В окремому документі таку позицію зафіксував Європарламент. На тому, що Україна залишиться в епіцентрі уваги, наголосили президентка ЄП Роберта Метсола і голова Ради Європи Антоніу Кошта. "Брюссель має бути максимально конкретним у питанні допомоги Києву", - додав Кошта.
Є розуміння, що Путін небезпечний і на Україні не зупиниться, пояснив Володимир Зеленський. Європейці пообіцяли йому продовження підтримки. Зокрема, йдеться про 50 мільярдів євро. У січні 2025 року очікується макрофінансова допомога 18 мільярдів євро від "Групи семи" плюс по півтора мільярди євро від ЄС. Тому Україна зустріне Новий рік із відносно стабільною фінансовою перспективою. Кошти Росії у ЄС залишаться заблокованими, доки Росія не припинить війну і не компенсує Україні збитки. Таким є юридично зобов'язуючі рішення саміту ЄС.
Щодо збройної допомоги, лідери країн ЄС обіцяють її збільшити у відповідь на критичні натяки Зеленського про очікування поставок обіцяного по півтора роки. Ніби на підтвердження, Бельгія оголосила, що через дефіцит запчастин не встигає надати до кінця поточного року українській стороні літаки F-16. Натомість президент Зеленський отримав запевнення, що Київ отримає 19 із 20 запитуваних Андрієм Сибігою систем ППО.
Репетиція переговорів?
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що переговорні кластери по вступу до ЄС буде відкрито на початку 2025 року. "Прапор України майорітиме у серці Євросоюзу!" - заявила вона.
Та найцікавіше відбувалося, так би мовити, дистанційно: Зеленський у Путін вступили у діалог. Щоправда, у непрямий. 19 грудня чинний кремлівський диктатор проводив "пряму лінію" у ході якої виклав свої "умови для переговорів". Однією з них є Стамбульські домовленості.
Президент України розповів - українська сторона отримала навесні 2022 року ультиматум від Росії, реагувала на нього, але нічого не підписувала. Тому, на його думку, Путін є "старим фантазером".
Путін на своїй пресконференції запропонував влаштувати так звані "змагання": вибрати об'єкт у Києві, захистити його ППО і ПРО, а Росія - вдарить "Орєшніком". Володимир Зеленський за таке публічно застосував до диктатора брудне лайливе слово.
Вранці наступного дня по Києву росіяни вдарили балістичними ракетами. Пошкоджено офіси, римо-католицький костел святого Миколая та інші цивільні об'єкти. Сталося кілька пожеж. Одна людина загинула. У Повітряних Силах повідомили, що у небі над столицею збито п'ять балістичних ракет.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Удар РФ по Києву: показали наслідки
Тож європейські лідери на власні очі могли переконатися, що може вийти з примусу офіційного Києва до переговорів з Путіним. Відтак ідея виступити "єдиним фронтом" зі США має набути для європейців більшої привабливості. Особливо у перспективі торгової війни зі Сполученими Штатами. Але що ж про це думають у Дональда Трампа чи у Джо Байдена?
"Гірка пігулка"
З-за океану дали зрозуміти, шо питання членства України у НАТО вирішуватиме наступний президент. Про це 19 грудня заявив старший директор по Європі у Радбезі США Майкл Карпентер. Він визнав, що членство в Альянсі, справді, є найкращою гарантією безпеки для України. Проте, якщо говорити про запрошення від Сполучених Штатів, воно має бути підтримане як чинною, так і наступною адміністраціями Білого дому.
"Не може бути так, що одна адміністрація підтримує, а потім наступна скасовує запрошення", - пояснив Карпентер.
Зазначимо, аналогія вже є: у Трампа пообіцяли скасувати дозвіл чинної адміністрації США на "далекобійку" для України.
Карпентер анонсує багато розмов за зачиненими дверима, щоб досягти згоди по Україні всередині Альянсу протягом наступних місяців уже нової команди Білого дому. Він пообіцяв, що Байден і його команда "підтримають ці розмови і направлятимуть наступну команду у цьому питанні у тій мірі, в якій ті захочуть сприйняти поради".
На тлі позитивних сигналів від команди Байдена натяки від Трампа - не такі втішні. Номінант на посаду спецпредставника по Укрїні Кіт Келлог назвав ліквідацію російського генерала Ігоря Кирилова "нерозумним кроком". Натомість сам, за даними Bloomberg, уже збирається і до Москви, хоча перед тим заперечував можливість вояжу за таким маршрутом. 18 грудня прем'єр Великої Британії Кір Стармер обговорив Україну під час телефонної розмови з Дональдом Трампом. Він наголосив на потребі всіх союзників виступити єдиним фронтом на підтримку України перед російською агресією. Судячи з інформаційних витоків про цю розмову, ентузіазму в обраного президента США вона не викликала. Натомість в оточенні Трампа, за неофіційними даними, схильні до досягнення швидкої угоди про припинення вогню в обмін на території.
У свою чергу, Зеленський очікує, що у січні 2025 року Трамп збільшить мирні зусилля, а ЄС буде за столом переговорів.
4 
8759
Коментарі
1