Президентський розклад: Разумков ще не показав, на що здатний. А Кличко грає не на своєму полі

Разумков веде найбільш грамотну і зрозумілу українцям політику. Він поводить себе достатньо стримано. Як політтехнолог міг би вести її більш яскраво і цікаво. Упевнений, що він не починав свою президентську кампанію. Частина експертів нагнітає, що це початок, але я в це не вірю. Якщо Разумков заявить, що іде в президенти, то його рейтинг збільшиться в 4-5 разів. Але він ще не почав. Веде себе достатньо солідарно і компліментарно до Зеленського. Робить навіть більше позитиву, ніж Зеленський міг очікувати.

Гройсману треба раз на тиждень нагадувати про те, чим він займався під час своєї каденції. У нього були непогані 3 роки, коли зробив багато яскравих проєктів без корупційного фльору. Найбільша корупція була при Порошенку. Гройсман зміг обійти ці всі пастки. Тому має непогані стартові можливості. Особливо, враховуючи, що українці люблять пригадувати, як було колись. Цей сентимент минулого чітко лягає на експрем'єра. Це образ сучасного українського Брежнєва, який забезпечив нормальне зростання економіки, доходи. Він не був суперяскравим шоуменом, але чітко знав, що робити. Зараз на таких запит росте. Тому йому головне – не робити зайвих рухів. Просто залишатися у своїй ніші і дивитися, як рейтинги будуть до нього перетікати.

Головний актив Кличка – це Київ. Але якщо дивитися на фактичну кількість голосів, яку він отримав на виборах мера, то з національної точки зору вона не є унікальною. Із таким же розкладом мер Дніпра теж може претендувати на посаду президента. Кличко втратив через приховані домовленості з Офісом президента. Зрозуміло, що для нього було важливо залишитися на своїй посаді. Це було його перше завдання. Але зараз йому важко вийти з цієї тіні. Плюс, він не присутній на національних ЗМІ, не обговорює державні проблеми. Найкращі його новини – як десь відпочиває. Усі пам'ятають, як після виборів не з інспекцією районів поїхав, а в Єгипет відпочивати. До того були Австрія, Швейцарія. Нема національних меседжів, де б Кличко з'являвся як великий господарник.

Якщо дивитися аналітику, то з точки зору бюджету Київ у лідерах. Але за ефективністю розподілу цих коштів його випереджають Тернопіль, Івано-Франківськ і навіть Хмельницький. Із ефективністю мерів аналогічна історія. Харків, Дніпро, Маріуполь, Одеса ефективніші. Є амбіції у Кличка, але поки вони нічим не підкріплені. Його нинішня посада поки що для нього – це пік. Він може перебудуватися у президентську виборчу кампанію. Але для цього потрібно працювати на президентську кампанію, а не намагатися всидіти у двох кріслах. Офісу президента вигідно тягнути Кличка за собою. Принаймні до якогось моменту.

Щоб відтягувати довіру від Разумкова, Гройсмана, Тимошенко. Кличко – найбільш залежний від ОП, на нього можна найбільше вплинути. З Гройсманом це не вдасться - він не у виконавчій владі, на нього не можна завести справи. Із Разумковим інша справа – якщо будуть бити по ньому, то отримуватимуть самі. Із Тимошенко так само – вона один із лідерів опозиції. А на Кличка можна легко повпливати – забрати одну з двох його посад.

Якщо залишиться розкладка Медведчук-Порошенко, яка грає між собою, то Зеленського ще попросять іти на другий термін. Бо якщо перемагатиме Медведчук чи Бойко, не факт, що українці захочуть такого президента. Потрібна буде центральна уніфікуюча фігура. Нею може бути сам Зеленський, Гройсман, Кличко, Разумков, із меншою вірогідністю – Тимошенко. Плюс, може бути нова фігура, яка з'явиться за рік-два до виборів. Зараз є інсайд, що Тігіпко замірює один із округів, бо хоче зайти у Верховну Раду, щоб звідти починати свою президентську стратегію. Може з'явитися хтось із попередньої влади. Не виключена реінкарнація Яценюка. Будь-хто, хто займав посаду не нижче міністра і має впізнаваність 50-60 відсотків, може рости. Центр дає найкращі змоги. Тому що Зеленський просідає. Там можна відхопити чи не найбільший шматок.

Не зрозумілий перерозподіл електорату ОПЗЖ, якщо вони розділяться.

Амбіції Зеленського щодо другого терміну поки не підтверджені публічно. Думаю, він для себе це не вирішив.

Зрозуміліше буде ближче до екватору, на третій рік президентства, який буде рейтинг і перспектива росту. Тоді він для себе ухвалюватиме рішення. Зараз щоб усіх тримати у напрузі, йому треба витримати паузу. Якщо тепер скаже, що не йде, то почнеться боротьба за його престол. Якщо заявить, що йде, то почнеться боротьба проти нього. Тому найвигідніше для Зеленського тримати паузу. Періодично підкидати інформацію, що йде, потім це спростовувати. Тільки напруга дозволить йому зберегти статус-кво і певну медійну та політичну недоторканність. Інші сценарії будуть змінювати баланс сил. А Зеленському важливо зберегти баланс, у центрі якого він зараз знаходиться у статусі монарха-демократа. Зараз ухвалює рішення навіть у тих галузях, де не має повноважень. Цю конструкцію йому збудував Богдан. При Єрмаку її намагається зберегти.