Після першого Глобального саміту миру виникла пауза, котру заповнили численні "плани". Можливо, їх треба було б озвучити для виявлення всіх альтернатив. Однак нині навіть затяті критики української позиції починають розуміти, який зі шляхів досягнення миру насправді є реальним.
Втрутиться Індія
Індія готова активніше діяти для мирного врегулювання конфлікту в Україні. Про це під час слухань у Сенаті розповів заступник державного секретаря США Курт Кемпбелл. "Думаю, Індія хоче відігравати відповідальнішу роль на глобальному рівні", - наголосив він у своєму виступі та припустив безпосередню участь Нью-Делі.
Ці заяви пояснюють сенсаційний анонс - прем'єр Нарендра Моді готується відвідати Київ у серпні цього року, що видається дивним після його обіймів із Путіним на початку липня цього року у Москві.
Необхідно зробити більше для заохочення переговорів по припиненню конфлікту в Україні, а Індія одна з небагатьох країн, яка підтримує зв'язки з двома його сторонами, заявив міністр закордонних справ Індії Субрахманьянм Джайшанкар. Він також нагадав про зустріч Моді з президентом Володимиром Зеленським на полях саміту G7 в Італії.
Таким чином, Індія, котра є найбільшою державою Глобального Півдня, полишає позицію нейтралітету. Цікаво, що паралельним курсом - суттєвого коригування - рухається й Китай. Чи означає це зміни у настроях Глобального Півдня вже найближчим часом?
Досить пасти задніх
Порівняно з Китаєм, Індія займала більш пасивну позицію відносно війни Росії в Україні. Лише 2023 року Нарендра Моді намагався влаштувати переговорний майданчик на саміті G20 у Нью-Делі, але головні дійові особи, як от Путін, Сі та Байден, з різних причин не прибули на захід. Відтоді Моді взяв паузу до власних виборів. Нині він може активізуватися на зовнішньополітичній арені, що і робить.
Офіційний Пекін, натомість, діяв активно: два мирні плани, один з яких погоджений з Бразилією, телефонні розмови з президентом США Джо Байденом, під час яких обговорювалася й війна в Україні.
Єднало ці дві країни те, що вони навідріз відмовлялися напряму контактувати з офіційним Києвом та, відповідно, проігнорували перший Глобальний саміт миру у Швейцарії. А зараз шанси побачити Моді та Сі на Другому саміті миру з фантастичних стають дедалі реальнішими.
Китайська скринька
Китай зламав кригу першим, коли запросив міністра закордонних справ Дмитра Кулебу до Пекіна. Нині українське зовнішньополітичне відомство говорить про те, що могло бути однією з підстав візиту, - підготовка до зустрічі Володимира Зеленського із Сі Цзіньпінем. Поїздка Дмитра Кулеби цю зустріч наблизила, робота ведеться постійно, розповів речник вітчизняного МЗС Георгій Тихий, але орієнтовну дату не назвав. Утім, натякнув, що аналогічна робота відбувається і з Моді.
Китай хоче встигнути реалізувати свою миротворчу роль на глобальному рівні до президентських виборів у США, пише Bloomberg.
Спадок Байдена
Треба розуміти, що офіційний Пекін не змінив своїх поглядів, а лише посилює позиції як сильного гравця на світовій арені, вважає директор Євразійського центру Карнегі в Росії Олександр Габуєв. Експерт переконаний - перші перемовини за участі китайської сторони відбудуться вже цьогоріч. Габуєв припустив, що на Пекін міг вплинути і Джо Байден, уклавши угоду із Сі для закріплення свого зовнішньополітичного спадку.
Найзручніше зустрітися Сі та Зеленському - на Другому глобальному саміті миру, інтенсивна робота по підготовці до якого триває. За словами Георгія Тихого, розглядається декілька місць його проведення. Офіційна позиція Києва полягає у тому, щоби приєднатися до нього була можливість у Росії.
Інтерес Індії
Індія має свій інтерес, оскільки Росія потрапила у залежність від Китаю, а це дуже непокоїть Нью-Делі, звернула увагу експертка з питань Східної Азії Наталія Плаксієнко-Бутирська. За її словами, індійські політичні кола стривожені: у випадку конфлікту Росія може стати на бік Китаю.
"Тому індійський прем'єр-міністр намагається і торговими відносинами, і політичними, і своїм візитом утримати Росію від потрапляння у китайські обійми", - пояснює вона. До того ж, обстріл росіянами ОХМАТДИТу у Києві в день візиту Моді до Москви міг стати останньою краплею.
Варто зауважити, що тлом до цих зрушень став саміт АСЕАН та азійське турне держсекретаря США Ентоні Блінкена. На саміті Асоціації країн Північно-Східної Азії Китай та Індія домовилися про відвід збройних формувань від спірних кордонів. У свою чергу, Китай зробив жест доброї волі, віддавши тіла загиблих риболовів з Тайваню, котрих викинуло разом із судном на острівець, на китайській приналежності якого у Південно-Китайському морі Пекін наполягав тривалий час. Крім того, китайська сторона спробувала пом'якшити стосунки з Філіппінами. Індія могла побачити у цьому сплеску миролюбства тривожні сигнали, тому й зробила помітний крок до США та до позиції миротворця. Нью-Делі у стосунках з РФ не ризикує нічим, але й погіршити відносини з США було б погано.
З Кремля з привітом
Офіційна Москва, як і перед першим самітом миру, заявляє про готовність до переговорів з Києвом, але тут же і критикує. Речник Путіна Дмитро Пєсков назвав "схоластикою" заяву радника голови Офісу президента Михайла Подоляка про готовність української сторони до переговорів з Росією.
"Ми бачимо дуже багато гравців, які зацікавлені в саміті миру, - зазначив експерт-міжнародник Євген Добряк. - Ми бачимо активну миротворчу позицію Китаю. Тобто, напруга наростає. Ми поки що не бачимо готовності Росії йти на поступки".
Тому, на його думку, Україні потрібно, перш за все, провести глибоку роботу з країнами Глобального Півдня.
Важливі деталі
"Підтримка суверенітету Китаєм може бути загальною фразою, а яке бачення у нього суверенітету, китайська сторона не пояснила. Оця підтримка може бути загальною фразою", - зазначив Євген Добряк.
Другий саміт миру, як і перший, буде скликаний для міжнародного тиску на Росію, переконаний політолог Володимир Фесенко. Виходячи з цього, присутність Китаю та Індії надзвичайно важливою.
Враховуючи високу вірогідність запрошення Росії на другий саміт миру, не виключено, що цього разу місцем проведення стане країна Азії або Близького Сходу. Тобто, одна з країн Глобального Півдня. "Ми спостерігаємо високу конкуренцію між так званими нейтральними країнами, котрі підтримують контакти і з Росією, і зі США, - розповів Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко. - До речі, підготовча зустріч до першого саміту пройшла у Джидді. Називають ще Катар, ОАЕ, ту саму Туреччину, але шанси останньої знижуються".
Українська сторона, за його словами, працює над залученням максимальної кількості країн-учасниць. Якщо кількість їх перевищить 120 країн, це дуже посилить наш позиції, наголосив експерт. Утім, шанси на підписання фінальної угоди невеликі, ще потрібні кроки.
"Ми дипломатично агресивно йдемо до посилення своїх позицій", - зазначив Олексій Буряченко.
2 
8759
Коментарі
3