Цей тиждень виявився доволі насиченим. З 4 по 10 листопада українці вшанували жертв Голодомору в різних містах країни, пройшли ходою, аби підтримати колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко та євроінтеграцію. "Свободівці" невпинно боролися проти комунізму, а ті, в свою чергу, святкували річницю Жовтневої революції.
4 листопада, Донецьк
У Донецьку відбувся "Русский марш". Учасники ходи, яких зібралося близько ста, пройшли центром Донецька із гаслами: "Пока Русь едина, Русь непобедима", "Донецк – русский город", "Один за всех и все за одного".
Захід приурочений до звільнення Москви від польської армії, яке сталося 4 листопада 1613 року. У Росії цю дату вважають днем закінчення багаторічної смути і обрання на російський царський трон династії Романових.
Хода, присвячена російському Дню народної єдності, закінчилася мітингом. Окрім того на учасників напали троє невідомих із вигуками "Слава Україні! Героям слава!" Невідомі вихопили прапори в учасників маршу, почалася сутичка. Міліція припинила бійку і затримала нападників.
5 листопада, Київ
В столиці стартувала акція "Послання пам'яті про жертв Голодомору". Схожа акція відбулася і в інших містах України, зокрема, в Черкасах і Львові.
За різними даними, у 1933-у від голоду загинуло щонайменше від трьох до трьох з половиною мільйонів людей. Їхню пам'ять по всій Україні вшанують 23 листопада.
6 листопада, Львів
Партія "УДАР", ВО "Батьківщина" та ВО "Свобода" розпочали терміновий збір підписів за висловлення недовіри новопризначеному Львівському губернатору Олегу Салу.
Лідери опозиції зазначають, що відомий фальсифікатор виборів, перебуваючи на посаді начальника Львівської обласної міліції, ще у 2004 році намагався перешкодити вільному волевиявленню українців.
7 листопада, Київ
Партія "Батьківщина" зібрала на мітинг біля Верховної Ради близько двох тисяч українців. Перед тим вони про шлися ходою від Європейської площі до Ради. В той час, коли парламент розглядав законопроекти, спрямовані на вирішення ситуації з екс-прем'єром Юлією Тимошенко.
7 листопада, Київ
Комуністи пройшлися ходою від Бесарабської площі. На Європейській площі лідер Компартії Петро Симоненко привітав людей з річницею Жовтневої революції.
Тримали плакати з написом: "Долой олигархов! Позор!", "Наше будущее - социализм! Вперед социализм!", "Мы видели в гробу ваш капитализм", "Таможенный союз — сохранение промышленного потенциала Украины", "Проведем референдум - вернем страну народу", "Чинуши бьют баклуши — пора надрать им уши".
7 листопада, Донецьк
На демонстрацію комуністам вдалося зібрати майже 2 тисячі прибічників, хоча і було заявлено, що в акції прийме участь 5 тисяч чоловік.
Комуністи закликали приєднатися до пролетарського свята усіх, кому чужий капіталізм. Але особливий акцент робили на супротивників "Свободи". По центру міста курсувала агітаційна машина, закликаючи в гучномовець: "Свобода вже в парламенті! Не допустимо 33-ий рік". Який зв'язок убачається між націоналізмом та сталінськими репресіями учасники маршу не могли пояснити.
7 листопада, Львів
Активісти "Студентської Свободи" провели акцію "Похорони комунізму".
Під час театралізованого дійства активіст розтрощив погруддя "ката нашого народу, організатора та ідейного натхненника большевицької окупації України та першого Голодомору 1921–1922 рр. Володимира Ульянова-Лєніна". "Опісля "Смерть" забрала "рештки" комуністичної ідеології та віднесла до місця перебування її засновника – "прямісінько в Пекло", - підкреслили в партії.
8 листопада, Київ
Під стінами посольства Російської Федерації у Києві відбувся моно-пікет від активіста громадської ініціативи Передовий гей-загін України.
Активіст був одягнений у гамівну сорочку і тримав у руках плакат "Європа - це свобода". "Росіє, відпусти нас!". Моно-пікет відбувся на знак протесту проти втручання РФ у внутрішні справи України і проти гомофобної політики цієї держави.
8 листопада, Чернівці
Активісти Чернівецької обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" пікетували Генеральне консульство Румунії в Чернівцях. Націоналісти вимагали від румунської сторони "припинити демагогію, яку може бути розцінено як зазіхання на територіальну цілісність України та масову видачу румунських паспортів мешканцям Чернівецької области". "Свободівці" передали резолюцію пікету представникам дипустанови, проте ті відмовилися реєструвати документ.
Зокрема, там йдеться про вислови, "які дозволяють собі найвищі посадові особи Румунії, що може бути розцінено як зазіхання на територіальну цілісність України".
Неоднозначним, на переконання "свободівців", є і ухвалення верхньою палатою румунського парламенту державного свята "День Буковини", яке відзначатимуть 28 листопада – цього дня 1918 року Румунія окупувала Північну Буковину.
Коментарі
59