Із Андрієм Пишним, заступником керівника Центрального виборчого штабу Об'єднаної опозиції "Батьківщина", спілкуємося в робочому кабінеті Черкаського обласного осередку партії "Фронт змін".

- Ну й деньок сьогодні, - зітхає Пишний, сідаючи за стіл. У свого прес-секретаря просить диктофон.

- Перестраховуєтеся? – запитую.

- Ні, це робота, їй (показує на дівчину) потім працювати з тим інтерв'ю, я ж постійно з людьми спілкуюся, - пояснює Пишний. Через 2 хв. диктофон вимикається через розряджені батарейки.

Що зумовило політичну кризу в суспільстві?

- Провокація, яку вкинула Партія регіонів в українське суспільство у вигляді мовного законопроекту. Це була остання крапля, яка дала змогу протесту зоорганізуватися й перейти в другу хвилю — акцію "Україна проти Януковича". Політична криза на сьогодні — це повне руйнування міфу про політичну стабільність Януковича. У Донецьку до нього не менше претензій, аніж у львів'ян. А партія використала стару перевірену технологію — загравання з розколом країни, намагання повернутися до системи координат Схід-Захід. Сьогодні країна  розділена на владу і народ. З такими вихідними позиціями Партія регіонів розуміє, що в парламентській кампанії їм нічого не світить. Де все обіцяне Януковичем? Де антикризовий медичний пакет, який передбачав певну кількість медикаментів й першочергову медичну допомогу плюс фінансування медицини на 10% від ВВП. Сьогодні медицина фінансується заледве на рівні 3%. Усе, що відбувалося протягом останніх двох років, нагнітало ситуацію: Янукович в антиконституційний спосіб узурпував і сконцентрував повноваження, з якими його не вибирали, він не мав права призначати прем'єр міністра, формувати склад кабінету міністра, призначати голову СБУ, одноосібно визначати керівників облдержадміністрацій. Він створив можливість формування уряду тушок всупереч тому рішенню, яке ухвалював за рік перед цим. Янукович остаточно зруйнував парламентаризм як такий. Провладна більшість  - це колектив холуїв, вони навіть не читають закон, їм достатньо команди Чечетова і 70 депутатів, щоб почати ухвалювати законопроекти.. За 2,5 роки дискредитована вся система державної влади, вона втратила суспільну легітимність. Рівень довіри до парламенту — 7 %.

Що може допомогти вийти з цієї кризи, окрім виборів?

- Українці мусять усвідомити, що Янукович не священна корова. Від нього, як і будь-якого президента, можна вимагати звіту. Партія регіонів дуже добре усвідомлює, що народ є єдиним джерелом влади, тому саме від народу вона й захищається. Україна має найбільші за чисельністю в Європі підрозділи внутрішніх справ. Прокуратура має фінансування, як половина усього Міністерства охорони здоров'я. Сьогодні від зовнішнього ворога країну захищає менше, ніж від внутрішнього. Армія трохи більше 250 тисяч, а сукупна кількість підрозділів Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, внутрішніх військ, пенітенціарної системи — майже 500 тисяч. Так якого ворога влада бачить? В Україні на 100 тисяч населення майже 780 працівників міліції. В той час, коли в Європі на рівні 300, що є світовим стандартом. Ми — поліцейська держава. Тому перша мета — це подолання страху й формування правових підстав для початку процедури імпічменту. Яценюк уже вніс відповідний законопроект ще пів року тому. Об'єднана опозиція, здобувши більшість, одразу ухвалить його.  Перший, хто попаде під процедуру, буде президент Янукович.

Яким чином можна подолати страх про який ви говорите?

- Ми його вже долаємо. Перша акція "Україна проти Януковича" зібрала понад мільйон підписів. Цього разу ми вже просимо долучитися до судового позову. За тиждень, поки розгорталася акція, вдалося зібрати понад 42 тисячі заяв. А це вже не лише ім'я й прізвище, а паспортні дані. Реальна перемога — це дострокове припинення повноважень Януковича — а це складний агресивний політичний процес. Все залежатиме від того, скільки українців приєднається  до позову й генеруватиме суспільний процес. Якщо людей буде багато, то цей тиск не зможе проігнорувати жоден парламент, ні в Україні, ні в Європі.

Якими методами  будете досягати перемоги, коли йде така потужна інформаційна блокада з боку провладної партії?

- Ми йдемо до людей. Розгорнули масштабне спілкування: майже усі спікери об'єднаної опозиції зараз в регіонах. Шкода, що в Україні виборчий процес перетворився на бізнес. Я розумію, що якби не було б попиту, то й не було б пропозиції. Протестні настрої вже досягли свого піку. Сьогодні країна закипає. Акції дають результат: влада втрачає підтримку в своїх базових регіонах: наприклад,  "Луганськвугілля" — профсоюз оголосив про підготовку до страйку, понад 2000 шахтарів вирушили пішим маршем на Київ. Пік ще буде ближче до завершення парламентських виборів — кінець вересня — середина жовтня. Янукович намагатиметься сфальшувати вибори, буде тиск, посилюватиметься підкуп, посилюватиметься прагнення зачистити інформаційний і політичний простір опонентів.

Чи вдасться владі зачистити політичне поле?

- Вони цього прагнуть. Ув'язнення Тимошенко і Луценка є свідченням того. Влада патологічно не готова вести відкриту політичну боротьбу. Ми неодноразово наполягали на зустрічі з представниками чинної влади у прямому ефірі, з президентом, з керівництвом Партії регіонів. Представники партії влади часто-густо просто соромляться своєї партійної належності і більшість з них буде балотуватися по мажоритарних округах в якості самовисуванців. Я дивився звіт губернатора Тулуба, де він докладав, що ПР стала виразником інтересів більшості українців. Мені цікаво, яких саме? Список таких українців можна написати на листочку: у ньому буде кілька десятків прізвищ — Янукович, Азаров...

Україна перебуває на грані дефолту. Як ситуація зміниться після виборів?

- До кінця року держава буде перебувати в критичному економічному становищі. Українці відчують наслідки у вигляді інфляційного податку, наслідки міжнародної ізоляції, яка позбавила можливості отримувати допомогу у міжнародних фінансових інститутів (МВФ та Світовий банк). На сьогодні виконання державного бюджету зірвано: держбюджет було заплановано із розрахунку 3,9 % зростання ВВП, а вже зараз прогнози  зростання ВВП на 2012 рік скориговані Кабміном до 2,5 %.  Золотовалютні резерви катастрофічно знижуються, притоку іноземних інвестицій в країну немає. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами — астрономічна сума — 15 млрд гривень.

Що зможе опозиція?

- Почне формувати уряд, ухвалювати ті законопроекти, які  вже лежать в парламенті й чекають демократичної більшості: це і реформування системи оподаткування, наполягаємо на скасуванні чинного податкового кодексу й ухвалення кодексу економічного зростання, зменшення кількості податків до семи. Це реально зробити — достатньо застосувати досвід Грузії. Ми відмовимося від планування стягування штрафів. Я дивися, як виглядає динаміка цих забаганок влади: 2 роки тому планували стягнути з українців 151 млн гривень штрафів. Це взагалі нонсенс: планувати стягнення штрафів. У цьому році вже заплановано понад пів мільярда гривень. Рецепт для України не є оригінальний: треба реалізувати дві програми: антикорупційну й антимонопольну, максимально спростивши для людей процес розпочати власну справу, реформувати податкову систему, і за декілька років можна дійсно відчути результат.  Мені дивно було чути від президента, що грузинський досвід нам не підходить. Він не підходить Януковичу, бо питання номер один, яке вирішили в Грузії — це масштабна антикорупційна програма, прозорість і відкритість влади, а для цього потрібна політична воля. Для Партії регіонів корупція — це як релігія, вони її оберігають, плекають. Азаров — автор 18 українських бюджетів, автор й  ідеолог податкової системи, яка визнана найбільш складною корумпованою неефективною системою у світі. За результатами 2011 року визнали Україну однією з 4 найгірших економік світу. До цього Україна в цьому рейтингу не числилася. Податковий кодекс Азарова й Тігіпка за півроку змінювали 12 разів. Про яку стабільність податкової  системи може йти мова?

Чи допоможе Європейське товариство провести демократичні вибори в Україні?

- Ми сподіваємося на жорстку й об'єктивну позицію міжнародної спільноти. На утиски демократії Європа діє рефлекторно. Ангела Меркель проголосила з трибуни німецького бундестагу, що народи України та Білорусі потерпають від диктатури та репресій. Це неймовірно важливі оцінки. Така позиція, попри патологічне бажання влади не звертати уваги на думку міжнародної спільноти, — це в будь-якому випадку тиск.  І якщо тиск на владу буде чинитися і зовні, і з середини української громади, то реального результату можна буде досягти набагато скоріше.

Те, що  до вас не приєдналися Кличко й Королевська, не погіршує ваших шансів?

- Ні. До опозиції приєдналися всі ті, хто не просто декларує опозиційність, а є опозиційними по своїй суті. Ті партії, які грають на протестних настроях, на тому, що люди сьогодні незадоволені чинним політичним режимом, але не входять до складу об'єднаної опозиції і на противагу претендентам від об'єднаної опозиції на мажоритарних округах висуватимуть своїх висуванців, працюватимуть на інтереси влади. Опозиційності в Королевської ні трохи  не більше, ніж в абсолютної більшості представників ПР. Безумовно є ризик відтягування голосів. І власне для цього і створювалися такі псевдоопозиційні проекти. Партія влади створюватиме партії-функції, щоб відкусили хоч 1 %, можливо, щоб озвучити речі, які б дискредитували об'єднану опозицію. Уже сьогодні боротьба ведеться в напрямі інформаційної дискредитації, говорять про те що в штабі об'єднаної опозиції є якийсь внутрішній конфлікт. Запевняю, що жодного конфлікту. Працюємо, як один злагоджений механізм. Об'єднана опозиція сьогодні виражає реальну більшість протестного поля. У декларації єднання, яку підписали Яценюк і Тимошенко передбачена співпраця і на президентських виборах 2015 року. Крім того, на часі, після парламентських виборів, питання створення єдиної демократичної партії, а для цього треба пройти великий шлях разом.  Треба розуміти, що погану владу обирають хороші люди, які проігнорували своє право, продають голос.

Яка ймовірність того, що після виборів буде створено єдину демократичну партію?

- Висока. Усі усвідомлюють, що саме такий формат потрібен Україні. Сьогодні є розуміння на рівні лідерів, ефективна співпраця на рівні партійних структур, спільне ідеологічне бачення, яке знайшло своє відображення в програмі об'єднаної опозиції.

×