Повернення України до мажоритарної складової у виборах народних депутатів призвело до появи такого явища як "парашутисти". Це – самовпевнені кандидати в народні депутати, які несподівано десантуються на території виборчого округу, який вони вирішили вважати своїм.
Візьмемо простий приклад. У 215-му окрузі на столичному лівобережжі балотується Андрій Іллєнко. Він називає себе узгодженим кандидатом від опозиції, хоча ситуація виглядає дещо інакше. ВО "Батьківщина", яка об'єднала під своїми прапорами низку опозиційних політичних партій, та ВО "Свобода" фактично підписали пакт про ненапад. Саме так головний "свободівець" Олег Тягнибок назвав домовленість про розподіл кандидатів по округах. Нам достеменно невідомо про деталі переговорів чільних опозиціонерів, але "Свобода" отримала два округи в столиці. Політологи вважають цей крок даниною партійним амбіціям, адже у столиці "свободівці" не мають власної фракції у Київраді та можуть розраховувати на небагатьох прихильників. Взагалі опозиційні сили на мажоритарних округах висунули сильних кандидатів виключно на Західній Україні, там часом і про узгодження не йшлося – балотуються по кілька опозиціонерів на один галичанський округ. Чим далі на схід – тим кандидати від тих, хто присягається повалити владу Януковича, менш харизматичні.
Візьмемо Андрія Іллєнка. Про нього можна впевнено сказати, що це молода людина з університетською освітою. 25 років. Син вже покійного режисера Юрія Іллєнка, який теж був членом "Свободи". Тобто – представник золотої молоді, яку батьки за руку привели і до богемних кіл, і до політики. На відміну від шоу "Велика політика" на телеканалі "Інтер" , у якому пан Іллєнко періодично з'являється в якості гостя, вибори на мажоритарному окрузі – це насамперед спроможність вирішити проблеми інших людей. Для цього їх потрібно вислухати, непогано б володіти навичками ведення дискусії. Жителі Деснянського району поки толерантності за паном Іллєнком не помічали. Воно й не дивно, адже в його партії толерантність – лайливе слово.
Серед заслуг 25-річного кандидата поки що можна відзначити ґрунтовні роботи з ідеології українського націоналізму та акції, спрямовані проти нелегальної міграції. Якщо хтось думає, що "свободівці" здавали нелегальних мігрантів до міліції, то глибоко помиляється, там розмова велася по-іншому, кулаками та стусанами. Іллєнко, молодий хлопець з арійською зовнішністю, очолив столичну організацію "Свободи" у юному для політика віці через невідомі широкому загалу заслуги.
Тактика дій "Свободи" проста – довести, що вони є силою, залякати тих, хто має власну думку, захопити побудоване іншими. Справді, так діють саме парашутисти, але діють під час війни, очікуючи підходу головних сил. Хто може підійти до Іллєнка? Як відомо, він не знайшов спільної мови з представниками об'єднаної опозиції на Лівобережжі, тому змушений покладатися виключно на жменьку своїх однопартійців. У цій ситуації головним виглядає, щоб молодий політик, усвідомивши невідворотність поразки, не почав застосовувати тактику "випаленої землі".
Леонід КАРПОВ, журналіст
3 
8759
Коментарі
16