Прем'єр Угорщини Віктор Орбан несподівано заявив, що не чинитиме перепон інтеграції України до НАТО. Чому політик, котрий досі гальмував просування нашої країни до ЄС та Альянсу, раптом заговорив по-іншому і чи не є це гірше для України, - досліджувала Gazeta.ua.
Перепон не буде
12 червня прем'єр Угорщини Віктор Орбан заявив таке: "Угорщина чітко дала зрозуміти, що не блокуватиме рішення НАТО, котрі не поділяє".
Заява пролунала у Будапешті, у присутності генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. Йшлося про збройну допомогу Україні та про можливу відправку військових інструкторів до нашої країни.
Віктор Орбан уточнив, що зі Столтенбергом досягнуто домовленості про те, що за межами території країн-членів Альянсу військові дії можуть мати лише добровільний характер.
Генсек НАТО підтвердив: "Жоден угорець не братиме участі у цих заходах, жодні угорські засоби не буде використано…Водночас прем'єр-міністр запевнив мене, що Угорщина не буде протистояти цим зусиллям, дозволивши союзникам просуватися вперед. І підтвердив, що Угорщина виконуватиме свої зобов'язання перед НАТО у повному обсязі".
Інші деталі невідомі, сторони про них не повідомляють.
Дорога відкрита?
Оптимістична для України домовленість досягнута на тлі двох подій, котрі могли вплинути на позицію Віктора Орбана: програшу на виборах до Європарламенту його партії "Фідес" та наміру країн "Бухарестської дев'ятки" (Болгарії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини, Чехії, Естонії, Польщі та, власне, Угорщини) усунути останню або обмежити її участь за вето на деякі рішення спілки.
Справді, Угорщина не дала погодити спільну заяву В9, оскільки виступала проти наступника Єнса Столтенберга на посту генсека НАТО - прем'єра Нідерландів Марка Рютте. Рютте вважається найвірогіднішим кандидатом в очільники НАТО. Крім того, Угорщина наклала вето на низку рішень, які мали сприяти Україні. Тому, скажімо, Румунія, Латвія та Польща опублікували спільну заяву про занепокоєння "гібридними діями РФ на території країн НАТО", котрі складають серйозну загрозу.
І ось раптом - повне залагодження стосунків Угорщини з Альянсом, хоча у травні Орбан натякав на вихід з НАТО або, як мінімум, на перегляд умов членства в Альянсі. Цікаво, що у діалозі зі Столтенбергом він посилався на результати виборів в Угорщині.
Нам "зелене світло" до Альянсу?
Радісна новина зблизька виявляється не такою вже й оптимістичною.
По-перше, не Віктор Орбан одноосібно визначає, бути Україні у НАТО чи ні. Формально потрібна згода всіх країн-членів. Теоретично, Угорщина не голосуватиме "проти", а прем'єр не піде "на чашку кави". Але тільки тому, що впевнений - питання не буде винесене на голосування, принаймні, у червні.
По-друге, зі США надійшла низка чітких сигналів, що Україна не стане членом Альянсу, принаймні, цьогоріч. Натомість очікується, що на саміті у Вашингтоні крани-члени узгодять формат взаємодії з Україною, котрий забезпечить постійну, передбачувану та довгострокову допомогу нашій країні.
По-третє, створено прецедент. НАТО віднині не буде монолітним щодо допомоги Україні. У разі, якщо всередині Альянсу будуть різні думки, частина країн-членів можуть відмовитися, скажімо, надсилати своїх інструкторів, літаки чи іншу зброю. Це ще не розкол НАТО, але вже позиціонування різних груп. У свою чергу, різні точки зору можуть вплинути на обсяги допомоги Україні. Навряд чи цей вплив буде суттєвим. Більше того, у разі суперечок в Альянсі за таких обставин Україна отримає, може і менше, але швидше, ніж чекати, доки всі в НАТО домовляться. Ризики в тому, що оперативної допомоги може бути недостатньо, а в Альянсу не буде важелів упливу та ті країни-члени, котрі зволікають або відмовляються брати участь у допомозі.
"Допомагати точно не буде"
"Україна має бути в НАТО, союзники мають її запросити", - заявив 12 червня президент Польщі Анджей Дуда. Щоправда, він зазначив, що до завершення війни вступ нереальний, одначе надіслати запрошення треба, бо це буде сигнал Росії. Загалом, це так звана амортизація очікувань для українців, бо слова, зрештою, - не документ. Поки що.
Саме у непевності й намагається посилити свої позиції Віктор Орбан, котрому в Угорщині наступає на п'яти колишній соратник Петер Мадяр зі своєю партією "Тиса".
А тут ще й на кону бюджет "Рамштайну", котрий, швидше за все, буде переведений на розподіл НАТО, - зазначив політолог Микола Давидюк. Рішення, як очікується, буде ухвалене на ювілейному саміті Альянсу у липні. Столтенберг назвав цифру у 40 мільярдів доларів США щорічно. Блокувати витрати цього бюджету Орбан не зможе. Крім того, "німці обіцяли збудувати на території Угорщина танковий завод", бо в Угорщині немає тяжкої зброї для оборони, - зазначив експерт.
Коментарі