Днями жителі України разом з платіжками отримали цікаву брошуру від Нацкомісії з держрегулювання в сфері енергетики і комунальних тарифів (НКРЕ) з назвою "Чому необхідно було змінити ціну на газ?" З цієї брошури виходить, що "дешевий газ" по комунальним тарифам ЖКГ привів до того, що Україна втратила Крим, а на сході почалася війна. Ну, а безпосередньо настільки висока ціна на газ для населення, якщо вірити авторам брошури, сформувалася через "схеми Онищенка", "коли газ купувався в державній компанії за дві тисячі гривень, а потім перепродавався вдвічі дорожче".
В цілому, автори брошури кілька разів самі собі суперечать. Якщо "дешевий газ" для населення привів до втрати Криму, то пан Онищенко є українським патріотом-державником, тому що робив все можливе (за твердженням НКРЕ), щоб газ для населення був дорожчим. А значить Онищенко, таким дивним чином, зберігав територіальну цілісність країни. Але з іншого боку, "Укргазвидобування", яке і контролював народний депутат Онищенко, видобуває приблизно 1% від усього українського газу. Навіть якщо припустити, що в цьому одному відсотку формувалася виключно спекулятивно-завищена ціна, важко уявити, як настільки незначна частка могла кардинально вплинути на тарифи ЖКГ для ВСЬОГО населення України.
Нарешті, ще один момент, про який "чомусь" нічого не сказано в брошурі. Олександр Онищенко не мав можливості продавати газ комунальним споживачам. Більш того, йому це було б просто не вигідно, тому що для населення існує фіксована ціна на газ, яку НКРЕ і встановлює. Онищенко і такі як він могли продавати газ ТІЛЬКИ трейдерам, а ті вже промисловим підприємствам.
Очевидно, що держава в даному випадку робить з населення відвертих ідіотів, намагаючись змусити людей повірити в те, що з вини якогось окремого шахрая-бізнесмена дико виросла ціна на газ. Більш того, якщо ціна на газ при Онищенко була завищена, що українській владі заважає її ЗАРАЗ опустити до справедливого рівня? Адже Онищенко вже три місяці в бігах і вже точно зараз ніяк не впливає на газовий бізнес в Україні. Втім, це питання риторичне. Онищенко зараз банально "роздягають", паралельно перерозподіляючи весь газовий ринок в країні. І користуючись нагодою, роблять з цього піар, а з самого Онищенка — страх для всього населення.
І, взагалі-то, в цій історії нікого не шкода, але бентежить ще один нюанс. Силовий блок через НАБУ в "газовій справі Онищенка" діє не тільки не професійно, а й з явним порушенням ЧИННОГО законодавства. Цькування з подальшим "роздяганням" Онищенка має явно замовний характер, що легко можна простежити на прикладі рядових фігурантів "газової справи".
Віртуальний мільярд Смаглюк
У справі Онищенка одним з головних фігурантів проходить Юрій Смаглюк, який на момент затримання був директором "Газтранспроекта". Згідно зі звинуваченням НАБУ, через фірму Смаглюка здійснювалася купівля газу на фіктивних біржах. Звинувачення стверджує, що Смаглюк заволодів грошовою сумою ПАТ "Укргазвидобування" на значну суму аж в 1,6 млрд. гривень.
Мільярд шістсот мільйонів гривень — сума, м'яко кажучи, величезна. Якщо ти такі гроші звідкись присвоїв, то в цьому Звідкись вони очевидно повинні зменшуватись. В даному випадку, згідно зі звинуваченням НАБУ, гроші були викрадені в "Укргазвидобування". Тому також очевидно, що "Укргазвидобування" має виступати:
1) як потерпіла сторона;
2) показати інформацію, що на підприємстві виявлено нестачу на ці самі 1,6 млрд. грн .;
3) поінформувати, хто саме виявив цю недостачу;
4) показати результати аудиту, і що він взагалі проводився (а без нього в принципі ніяк не можна виявити недостачу, та ще й на таку гігантську суму) і
5) надати ДОКАЗИ, що ця недостача якось пов'язана з діяльністю "Газтранспроекта", яким і керував Смаглюк.
Власне, з таким запитом адвокати Смаглюка і звернулися до керівництва "Укргазвидобування". І отримали цікаву відписку: "Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду". Простіше кажучи, бік захисту послали нафіг. Адвокати Смаглюка ще двічі посилали аналогічний запит в "Укргазвидобування", але на момент написання статті звідти була тиша.
З усього цього юридичного листування випливає один важливий момент. Сума в 1,6 млрд гривень (а якщо бути зовсім вже точним, то 1 613 224 251 гривень) є виключно ВІРТУАЛЬНОЮ. Смаглюку, а через нього по суті Онищенку, ставиться в провину сума, яка НІЗВІДКИ не пропадала. В даному випадку, слідчі намалювали 1,6 мільярда, а могли 16 або 160 мільярдів.
Художнє звинувачення
Відрізняється практикою високого епістолярного жанру і саме НАБУ, яке розписує віртуозні звинувачення в риториці Генпрокурора СРСР Вишинського. Будь-яка підозра має складатися з описової частини з чіткою конкретикою, де докладно вказується час, місце і спосіб вчинення злочину. Це ази слідчої справи. Більш того, кожен епізод злочину повинен розписуватися окремо і вже під нього підводиться стаття і кваліфікація злочину.
У "газовій справі", навпаки, все йде скопом, а описова частина складається з абстрактних намірів. "Народний депутат О. Онищенко створив злочинне угрупування з близьких друзів" ... Вони "зібралися в одному місці" і "розробили злочинний план дій". У такому стилі розписано 500-сторінкова обвинувальна справу проти 11 фігурантів "газової справи". У загальних фразах написано, що вони МАЛИ робити, але конкретики — що РЕАЛЬНО зробили, і в чому проявилося злочин — цього в справі немає. Від слова, зовсім.
Якщо переводити епістолярні потуги слідчих НАБУ в діалоги, то виглядало б це все буквально наступним чином. Онищенко запрошує до себе в кабінет Смаглюка і каже:
- Я лідер злочинної бандитської організації народний депутат Онищенко. Ти готовий стати нашим провідним співучасником?
- Так, готовий, - відповідає Смаглюк.
Ми бачимо багаті домисли детективів НАБУ, але немає ніякої конкретики. А людей, тим часом, буквально психологічно ламають в СІЗО. Характерний приклад. З усіх п'яти підозрюваних, які пішли на угоду з детективами НАБУ, всі п'ятеро відсиділи в СІЗО. За великим рахунком, всі ці фігуранти, про які раніше пересічний обиватель нічого не чув, слідчим НАБУ не потрібні. Справа копається під одного Онищенка і підводиться під нього стаття 255 КПК — участь у злочинній організації. Про справжню мету вже говорилося вище — Онищенка потрібно максимально "роздягнути", а комусь зверху погодуватись на швидких і чужих грошах. Тільки в даному випадку в СІЗО продовжують сидіти люди, вина яких лише в тому, що вони працювали легально в газовому бізнесі. Ну, а сама методика роботи НАБУ дуже схожа з їх історичними колегами з НКВД.
3 
8759
Коментарі