Президент Росії Володимир Путін в останній момент вирішив долучитися до переговорів у Нормандському форматі в Берліні, щоб перешкодити просуванню діалогу між Україною, Францією та Німеччиною не на свою користь.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів російський політолог Дмитро Орєшкін.
- За останні тижні Путін остаточно вийшов за всі межі дозволеного, - каже Орєшкін. - Терпець Заходу урвався. Від слів та заяв західні демократії нарешті переходять до дій. І це - перш за все заслуга самого Путіна. Катастрофа малайзійського Boeing, допінгові скандали, війна проти України, військові злочини в Сирії, погрози війною в Європі, втручання у виборчу кампанію в США - все це вже занадто.
Економічні санкції дають про себе знати: стан справ у Росії погіршується щомісяця. Росія ізольована в світі. Розгортання мілітаристської істерії у РФ лише свідчить, що ситуація в суспільстві виходить з-під контролю влади. Водночас істотних успіхів політика Кремля не має ні на Донбасі, ні в Сирії, ані в подоланні впливу санкцій. Безперечно, про закінчення конфронтації, поки що не йдеться, але терези впевнено схиляються у бік українсько-західного оборонного союзу.
Росія не збирається виконувати Мінські угоди?
- Проблема в тому, що в чистому вигляді Мінськ не збирається виконувати ніхто. Цей документ остаточно вичерпав себе і не відповідає інтересам ані Росії, ані України. Повернення українського суверенітету та виведення російських військ із Донбасу - це повна поразка Кремля. З іншого боку, й Київ ніколи не погодиться на сепаратистські вибори без контролю над кордонами.
Метою Мінських домовленостей 2014-2015 років стало припинення масштабних бойових дій. Це спрацювало. Сторони зупинилися, сформували стабільну лінію фронту та вступили у позиційне протистояння без великих зіткнень. Для цього потрібен був бодай якийсь документ.
Тепер стратегія обох сторін полягає в тому, щоб політично та економічно послабити супротивника настільки, щоб змусити його виконати Мінськ та з поразкою вийти з війни. Тому Кремль і тисне на Захід та Україну, домагаючись амністії, виборів та спецстатусу для окупованих територій із російськими силами на них. Київ переслідує свої інтереси й уникає такого нав'язаного "миру". Скоріше за все, завершиться тим, що окупований Донбас просто законсервують на невизначено довгий час. Він приречений залишитися "сірою зоною", невизнаною територією за прикладом Придністров'я, Абхазії чи Північного Кіпру.
Чого чекати від "нормандської зустрічі" в Берліні?
- Тактика Путіна на Нормандських переговорах полягає в тому, щоб через свою участь блокувати будь-який прогрес. Адже він украй не зацікавлений у мирному врегулюванні ситуації на Донбасі.
Після "кримських диверсантів" він вже заявляв, що не має наміру брати участь у Нормандських переговорах. Париж і Берлін йому відповіли: "Добре, сиди вдома, ми працюватимемо з Україною без тебе". Після такого Путін, звичайно, зрозумів, що Меркель, Олланд та Порошенко обговорюватимуть конкретні рішення, тому й швиденько погодився приїхати до Берліна. Але тільки для того, щоб перешкоджати просуванню діалогу не на свою користь. Тому й Нормандський процес із Путіним автоматично стає безперспективний та не може принести жодних істотних новин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депутат пояснив, чому Росія може почати повномасштабну війну
Парламентська асамблея Ради Європи минулого тижня назвала нарешті Росію агресором на Донбасі та визнала неможливість проведення виборів в окупації. Що це означає для РФ?
- Це абсолютно закономірна, хоча вже несвоєчасна реакція на численні злочини путінського режиму в Європі. Навіть така кульгава, інертна та корумпована структура як ПАРЄ, змушена назвати речі своїми іменами. Росія веде агресивну війну проти України - Європа це офіційно задокументувала. Це насправді серйозно впливає на настрій політичних еліт та громадську думку там. Тепер союзникам України набагато простіше буде обстоювати необхідність посилити санкції та інтенсивніше допомагати українцям. А кремлівським агентам буде складніше агітувати за спокусливий для європейців сепаратний мир із Москвою, пояснюючи це тим, що в Україні триває "внутрішній конфлікт".
Ліквідація Мотороли - це справа рук українських спецслужб чи росіян?
- Таке вбивство практично нереально організувати комусь, хто не належить до кола довіри бойовиків. Потрапити до будинку повз охорону, встановити вибухівку, втекти і загубитися в окупації було б практично нереально для українців. Та й існують набагато простіші засоби ліквідації. Наприклад, могли підірвати машину фугасом на дорозі чи розстріляти її десь за містом.
Його знищили або самі бойовики, або російські спецслужбовці за санкцією високопосадовців. Швидше за все, Кремль дав наказ "прибирати" всіх причетних до контрабанди зброї до РФ. А також усіх "ідейних" бойовиків, яких важко контролювати. Моторола став черговим номером у довгому "розстрільному списку", ще далеко не завершеному.
Чому Путін пішов на ескалацію в Сирії?
- Йому більше нічого не залишається. Торік йому потрібна була "маленька переможна війна", щоб продемонструвати свою силу та вплив, змусити всіх рахуватися зі своєю думкою. Потрібно було врятувати Башара аль-Асада від поразки. Планували політати там пару місяців - і тріумфально повернутися з перемогою. Але минув рік, а результату немає. Сьогодні ця війна остаточно втратила популярність у Росії. Багато хто вже називає її "другим Афганом" і не розуміє, що Росія робить там. Але Путін вже не може просто так вийти з війни, показавши свою слабкість. Замкнене коло змушує його рятувати Асада, а тому й посилювати градус насилля в Сирії.
Захід дійсно може запровадити нові санкції за військові злочини в Сирії?
- Росія загрузла в цій війні. Щоб забезпечити перемогу режиму свого союзника Асада, необхідно захопити стратегічно важливе місто Алеппо. За нього зараз і точаться криваві бої. Без масштабних бомбардувань, жертв серед мирного населення, взяття міста змором це неможливо. Такі військові злочини - це межа, перетинання якої Захід вже ніколи не потерпить. Чим далі путінський режим заходить у своєму намірі взяти Алеппо за будь-яку ціну, тим більша вірогідність, що відповіддю Заходу стануть нищівні санкції. І якщо продовження облоги міста та бомбардувань неминуче, то й нові санкції потрібно чекати найближчим часом.
РФ перекинула в найзахідніший свій регіон, Калінінградську область, ракетний комплекс "Іскандер". До тренувань із цивільної оборони залучили 40 мільйонів росіян. Кремль готується до великої війни?
- Російському керівництву сьогодні вкрай потрібна така собі віртуальна війна, яка з усією силою розгортається винятково на екранах телевізорів і в головах глядачів. У російському суспільстві штучно підживлюється мілітаристська істерія, атмосфера військового часу, напруженості. В Петербурзі влада гарантує "на випадок війни" норму в 300 грамів хліба. В Москві - демонстративно готує бомбосховища для нібито 12-15 мільйонів людей. ЗМІ абсолютно штучно нав'язують відчуття війни, що ось-ось настане. Це тримає суспільство в напруженні та виправдовує його в думці про всі негаразди в економіці.
Звичайно, про реальну війну проти Заходу не може бути й мови. По-перше, Росія має набагато менші ресурси для неї, а по-друге - вся путінська Росія тримає на Заході свої статки і життєво залежить від нього. Є ще й третя проблема - російське суспільство не таке вже й дурне, як думають у Кремлі. Люди дивляться на увесь цей "військовий час" та питають: 300 грамів хліба - це все, що може запропонувати наш всемогутній Путін?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна та РФ повинні продовжувати розводити війська на Донбасі - МЗС Франції
Що для України є протиотрутою від зазіхань Кремля у майбутньому?
- Демократичний розвиток, сильна економіка та поширення сучасного, європейського світосприйняття серед громадян.
Путінський режим має за опору пострадянську систему цінностей: поклоніння владі, силі, залежність від держави, несамостійність, безініціативність громадянина. Саме парадигма "начальнику видніше" й втримує його у владі. Треба сформувати таке суспільство, де будуть сильними традиції самостійної відповідальності за свій успіх і свою долю. Щоб громадяни вважали нормальним контролювати владу і висувати вимоги, а не падати на коліна і чекати подачок.
Це допоможе сформувати міцну економіку приватних підприємців, середній клас. А його вже набагато складніше звабити безкоштовним сиром у мишоловці. Середній клас не кричить "Путин, введи войска", він займається власним добробутом і обстоює демократичні цінності. Саме це в майбутньому перекриє будь-якому авторитарному режиму можливості зазіхати на Україну. Зокрема - і набувати такої кількості колабораціоністів, що ми бачили на Донбасі.
Наскільки відчутні для російської економіки і пересічних росіян наслідки економічних санкцій?
- Катастрофічної ситуації в економіці Росії немає. У великих містах зберігається досить високий рівень життя. Там все ще можна заробити непогані гроші та жити досить пристойно. Але в регіонах ситуація набагато гірша. Тим паче, що ефект санкцій додається до системної кризи. Підприємства закриваються в невеличких містах, люди масово втрачають роботу. А обласні центри не мають фінансових можливостей допомогти, адже Москва виписує все менші дотації та субвенції.
Але на сьогодні в цілому державній пропаганді вдається нейтралізувати можливе невдоволення. Набагато більшою загрозою в цьому сенсі є регіональні еліти. Вони все частіше проявляють незадоволення тим, що гроші спочатку йдуть на війну та на данину Чечні. А субвенції проблемним регіонам постійно знижуються.
3 
8759
Коментарі