НАТО не тримає слова і перетворюється з воєнно-політичної організації з чіткими гарантіями колективної оборони і безпеки на міжнародну безпекову організацію типу ОБСЄ. Заява міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, про те, що у червні швидше за все не отримаємо Плану дій до членства України в Альянсі, є свідченням цього, каже експерт з міжнародних відносин Григорій Перепелиця.
Чому так відбувається?
НАТО стає більш політичним органом, ніж військовим. Україна у 1990-ті роки приєдналась до Партнерства заради миру. Дипломати ще тоді казали про такі перетворення. Тепер головними будуть не завдання колективної оборони, а загального клімату безпеки. Перш за все, відносно м'яких загроз, як боротьба із тероризмом.
Був днями саміт Бухарестської дев'ятки. Там члени НАТО обговорювали питання закріплення східного флангу НАТО. Підписали резолюцію, що двері для членства будуть відкриті. Але це тільки декларація, яка не має ґрунтовних зобов'язань і термінів. Так відбувається, тому що усі роки після Холодної війни вважалось, що близькі загрози, тобто війни, відійшли в минуле. Невипадково, що зараз відкривається представництво НАТО при ОБСЄ у Відні. Це підкреслення тенденції.
Ненадання Україні ПДЧ у 2008 році стало однією з основних причин, чому Путін розв'язав війну проти Грузії, а потім проти України
"Декілька країн серед союзників керуються логікою не провокувати Росію", - пояснив міністр Кулеба своє припущення. Наскільки це вагома причина?
Західні країни, в тому числі країни НАТО, перелякані російською воєнною загрозою і головна їхня лінія поведінки, як і Євросоюзу, у будь-який спосіб замиритися з Росією і не дратувати її. І поки Україна де-факто перебуває у стані російсько-української війни діє російський чинник. Виходячи зі стратегії відновлення стратегічного партнерства з Росією НАТО всіляко усіляко уникає підстав , які могли б спричинити пряме воєнне зіткнення. Бачимо це і по присутності воєнних кораблів країн Альянсу, коли замість есмінців Байден посилає корабель берегової охорони, який взагалі не входить в склад військово-морських сил США. Це означає, що США готові тільки на символічну підтримку, як і НАТО, а не на реальну допомогу. У країнах НАТО нема консенсусу не тільки щодо прийняття членства України, а навіть надання ПДЧ. Хоч воно й не передбачає вступу і фактичного членства. А йдеться про підготовку. Македонія у такому статусі перебувала більше 10 років. Нічого б їм не вартувало надати такий план і Україні. Керівництво НАТО боїться, що Франція і Німеччина знову заблокують таке рішення, як це було на Бухарестському саміті у 2008 році.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС і США - з Україною, армія - за стандартами НАТО: що сказав Зеленський на безпековому форумі
Коли все ж зможемо отримати План дій по членству?
Треба дивитись чи нададуть на червневому саміті План Грузії. Тоді можна говорити про хоча б приблизні терміни. Україна і сама не готова ще до вступу по політичних питаннях. Македонія і Чорногорія майже не мають Збройних сил, але їх прийняли. Україні це право треба виборювати, бо роками не вирішуємо внутрішні проблеми.
Минулого тижня приїжджав держсекретар США Ентоні Блінкен і мова йшла не про зовнішні загрози, а про корупцію, клептократичний режим в Україні та відсутність дієвих реформ. А щодо Росії були лише запевнення, що підтримують територіальну цілісність. А генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг коли Чехія попросила підтримку, оскільки вважали підрив воєнних арсеналів у квітні актом нападу, висловив їм лише співчуття. Тобто обставини не сприяють, щоб Україна цього разу отримала ПДЧ. Коли отримаємо план, залежатиме від міжнародної ситуації і від того чи повернеться НАТО до своїх оборонних завдань як ключових. Це вже залежить не від України. Але оскільки іншої організації з приводу колективної оборони у нас немає, то дійсно нам треба форсувати події. Усім аналітикам очевидно, що протистояти російській воєнній агресії самостійно ми довго не зможемо.
Як можуть розвиватися події далі?
Ненадання Україні ПДЧ у 2008 році стало однією з основних причин, чому Путін розв'язав війну проти Грузії, а потім проти України. Якби його тоді надали то він не наважився б напасти на Грузію. Захід веде себе приблизно так, як вела себе Європа перед Другою світовою – поступки, Мюнхенська конференція 1938 року та сама війна.
А що залежить від України?
Більш активно має працювати наша дипломатія, тому що серйозної роботи з кожним посольством та урядом країну часників поки не спостерігаємо. Так було і перед Бухарестським самітом у 2008 році. Поки що всюди їздить і намагається заручитися підтримкою лише президент, як і Ющенко. Правильно, що записали в Конституції стратегічну мету – членство в НАТО. Далі треба зміцнювати Збройні сили, проводити ґрунтовнішу реформу, визначатись з їхньою моделлю, піднімати оборонно-промисловий комплекс. Коли побачать, що Україна може бути форпостом перед російською загрозою, то приймуть нас. Як і Туреччину прийняли, коли під час Холодної війни Сталін наказав забрати у неї чорноморські протоки, денонсував договір про нейтралітет з. Тоді були справжні президенти загартовані війною, а не теперішні західні політики.
Чи отримаємо запрошення на майбутній саміт у червні
Запрошення не буде. Вирішили, що цей саміт має бути виключно для членів і партнерів туди запрошувати не планується. Можливо, наші посли будуть десь в конференц-залі, але для роботи не будемо запрошені.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба не очікує, що на саміті НАТО в наступному місяці буде прийнято рішення про надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ), розповів у вівторок в ефірі каналу "Україна 24". Говорячи про перешкоди, які заважають отриманню ПДЧ, Кулеба зазначив побоювання деяких держав-членів спровокувати Росію.
2 
8759
Коментарі
3