Українців почали активно лякати згубністю Угоди про асоціацію з ЄС для української промисловості та торгівлі з Росією. Відповідні заяви лунають не лише з боку російських урядовців, а й від деяких українських політиків та так званих "червоних директорів". Деякі з цих заяв прокоментувала для Gazeta.ua директор із наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.
Керівник АТ "Мотор-Січ" і нардеп від Партії регіонів Вячеслав Богуслаєв заявив недавно, що якщо в результаті підписання Угоди про асоціацію з ЄС ми перейдемо на "європейський стандарт", то це буде згубно для української промисловості. Днями так само висловився російський президент Володимир Путін. Що ви про це думаєте?
Україна в процесі євроінтеграції і, зокрема, імплементації Угоди про асоціацію переходить не на технічні стандарти ЄС, а на технічні регламенти, які будуть гармонізованими з регламентами Євросоюзу. А це різні речі. Технічні регламенти містять обов'язкові вимоги до продукції, насамперед до її безпечності. Водночас стандарти є добровільними в ЄС відповідно до положень Угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі. Логічно, вони мають бути добровільними в Україні відповідно до тієї самої угоди.
В рамках Угоди про асоціацію Україна зобов'язується поступово впроваджувати європейські стандарти як національні. Але оскільки стандарти є добровільними, фактично це зобов'язання не є директивним. Виробники можуть виконувати вимоги щодо безпеки продукції, дотримуючись різних стандартів та використовуючи різні шляхи для цього.
Наведу простий приклад: електричну розетку. Головна вимога до неї – щоб не била електрострумом, не було самозагорання тощо. Це, умовно кажучи, вимога технічного регламенту. А яким чином ми цього досягнемо – це питання стандарту і суто наша справа. При цьому навіть неважливо, буде у нас роз'єм американський чи європейський. До речі, з огляду на це інша заява Богуслаєва про нібито вимогу ЄС щодо відмови від метричної системи та переходу на фути, дюйми та фунти – цілковита фантазія.
Отже, в контексті Угоди про асоціацію ми говоримо в першу чергу про організацію системи технічного регулювання і гармонізацію з технічними регламентами ЄС. Угодою визначено чіткий перелік сфер, яких це стосуватиметься - їх 27.
Путін заявив, що Україна повинна перейти на європейські технічні регламенти мало не відразу після підписання Угоди про асоціацію. Чи існують насправді якісь терміни?
Загалом, гармонізація української системи технічних регламентів до європейських – це не новина. Україна займається відповідною реформою вже понад 10 років. Наприклад, підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів планувалось здійснити ще у 2011 році.
Після того як Україна стала членом СОТ, ця реформа значно пришвидшилася.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депутати сьогодні розпочнуть з євроінтеграції, а закінчать виборами
Україна вже тепер має 43 технічні регламенти, які базуються на європейських. Вони не повністю гармонізовані, але робота триває і триватиме після підписання Угоди про асоціацію. І українська промисловість вже частково живе за новими технічними регламентами, ухваленими в 2008-2010 роках - вони стали обов'язковими до виконання у 2011-2012 роках.
Тому тут взагалі немає нічого нового, в тому числі і в контексті торгівлі з Росією. Триває розпочатий досить давно процес, й імплементація Угоди про асоціацію просто стане логічним його продовженням. Скільки точно триватиме процес гармонізації українських технічних регламентів – сказати важко. В рамках імплементації Угоди про асоціацію передбачено, що гармонізація з відповідними директивами ЄС відбудеться протягом 7 років після набуття чинності Угодою.
Путін також попередив, що збільшення європейського імпорту призведе до витіснення українських товарів на російський ринок – відповідно, Росія і митний союз в цілому захищатимуться. Така ситуація можлива?
Український ринок вже тепер досить відкритий для європейських товарів, імпорт з ЄС становить близько 30% від нашого загального імпорту. Тому не варто очікувати, що створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом стане настільки потужним каталізатором імпорту в Україну. Тим більше, що лібералізація торгівлі так званими чутливими товарами передбачає тривалі перехідні періоди. Очевидно, що частка європейського імпорту поступово зростатиме, але говорити про надзвичайно швидке зростання його було би перебільшенням.
Щодо перспектив "напливу" українського імпорту до Росії, то тут є два міркування.
Між Росією та Україною є усталені обсяги і структура торгівлі. Російський покупець буде сам обирати, які товари він хоче придбати – українські чи інших виробників. Тому незрозуміло, в чому Путін бачить загрозу для російської економіки. Якщо наші товари такі неконкурентні, то чому їх мають купувати на російському ринку? А якщо наші товари успішно конкуруватимуть з російськими, то це вже питання до російських виробників.
Але є друга сторона медалі. В результаті передбачених Угодою про асоціацію з ЄС реформ в Україні поліпшиться інвестиційний клімат, стануть виробляти якісніші товари. Тоді зростання українського експорту в Росію матиме об'єктивний характер. Саме такий розвиток подій відповідає прагненням України та філософії Угоди про асоціацію з ЄС. Зрештою, якісніші товари ми зможемо продавати не лише на російський, а й на ринки інших держав.
3 
8759
Коментарі
183